Постанова № 27463743, 12.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.12 Справа № 5008/412/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

При секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційних скарг:

· Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскарпатбуд»без номера від 27.07.2012 р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 380 від 01.08.2012 р.);

· Публічного акціонерного товариства «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття»без номера від 30.07.2012р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 394 від 07.08.2012р.)

на рішення господарського суду Закарпатської області від 13.07.2012р.

у справі № 5008/412/2012 (суддя -Ремецькі О.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскарпатбуд», с. Ляхівці, Ужгородський район

до Публічного акціонерного товариства «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття», м. Ужгород

про стягнення суми 321790, 68 грн., в тому числі 31680 грн. інфляційних втрат, 47389, 81 грн. трьох відсотків річних та 242720, 88 грн. пені за несвоєчасний розрахунок

за участю представників сторін:

від позивача: Лапка І.С. -представник (довіреність від 20.04.2012р.);

від відповідача: Стадник А.Л. -представник (довіреність б/н від 06.08.2012 р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського Закарпатської області суду від 13.07.2012 р. у справі № 5008/412/2012 (суддя -О.Ф. Ремецькі) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття»(надалі -відповідача) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскарпатбуд»(надалі - позивач) суму 79069,81 грн., в тому числі 31680 грн. інфляційних втрат, 47389,81 грн. три відсотки річних, а також суму 1581,40 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 242720,88 грн. відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач внаслідок прострочення грошового зобов'язання щодо повернення помилково сплачених позивачем на його рахунок коштів, повинен в силу вимог ст. 625 Цивільного кодексу України відшкодувати інфляційні нарахування та 3% річних. В частині позовної вимоги про стягнення пені, суд відмовив на підставі ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якої протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Транскарпатбуд»та Публічне акціонерне товариство «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття», оскаржили його в апеляційному порядку.

У апеляційній скарзі без номера від 27.07.2012 р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 380) Товариство з обмеженою відповідальністю «Транскарпатбуд»просить дане рішення скасувати та прийняте нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі, стягнувши з відповідача крім інфляційних нарахувань, трьох процентів річних ще й пеню в розмірі 242720,88 грн., оскільки постановою Вищого господарського суду України встановлено, що у відповідача відсутні ознаки неплатоспроможності, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Закарпатської області від 06.06.2012 р. провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття»припинено, а відтак безпідставно введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Публічне акціонерне товариство «Готельно - туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття»у своїй апеляційній скарзі без номера від 30.07.2012 р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 394) посилається на те, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних, оскільки договір новації від 24.10.2011 р. визнано недійсним, а тому він не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 13.07.2012 р., прийняте нове рішення, яким позовні вимоги залишити без розгляду.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2012 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскарпатбуд" без номера від 27.07.2012 р. на рішення господарського суду Закарпатської області від 13.07.2012 р. у справі № 5008/412/2012 прийнято до розгляду та призначено в судове засідання на 25.09.2012 р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 р. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття» без номера від 30.07.2012 р. на рішення господарського суду Закарпатської області від 13.07.2012 р. у справі № 5008/412/2012, об"єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскарпатбуд" без номера від 27.07.2012 р. та Публічного акціонерного товариства «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття»без номера від 30.07.2012 р. на рішення господарського суду Закарпатської області від 13.07.2012 р. в одне апеляційне провадження та призначено до розгляду в судове засідання на 25.09.2012 р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 р. в зв»язку з відпусткою судді Юрченка Я.О. в склад колегії по розгляду справи №5008/412/2012 введено суддю Мурську Х.В.

В подальшому, з метою повного та всебічного дослідження усіх матеріалів та обставин справи у судових засіданнях 25.09.2012р. та 09.10.2012 р. у справі № 5008/412/2012 оголошувались перерви.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 р. в зв»язку із настанням обставин, які унеможливлюють участь судді Мурської Х.В. у розгляді даної справи в склад колегії суддів введено суддю Юрченка Я.О.

В судовому засіданні 22.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 05.11.2012 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача та зміною колегію суддів, внаслідок чого продовжено строк розгляду справи у відповідності до положення п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», в якому зазначено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

В судове засідання 05.11.2012 р. з'явились представники обох сторін, які підтримали відповідно доводи своїх скарг. В даному судовому засіданні оголошено перерву до 12.11.2012 р.

12 листопада 2012 р. в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача. В даному судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскарпатбуд»просив рішення господарського суду Закарпатської області від 13.07.12 р. скасувати та прийняте нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі, представник Публічного акціонерного товариства «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття»- скасувати рішення та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги залишити без розгляду.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 13.07.2012р. у справі № 5008/412/2012 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття»- частковому задоволенню, виходячи з наступного.

21 жовтня 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Транскарпатбуд»платіжним дорученням № 11 перерахувало Публічному акціонерному товариству «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття»3200000,0 грн. з призначенням платежу: «оплата за проживання згідно рахунку -фактури №Го-000791 від 20.10.2011 р., в т.ч. ПДВ -533333,33»(а.с.10). Однак, вказаний рахунок виставлено на суму 32000,00 грн. (а.с.9).

Таким чином, виникла переплата в розмірі 3168000,00 грн., щодо якої сторони уклали Договір новації від 24.10.2011 р., де підтвердили, що помилково сплачені кошти у розмірі 3168000,00 грн. знаходились у сторони 2 (Публічного акціонерного товариства «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття») з 21.10.2011 р. безпідставно, і що даний правовий режим визначений ст. 1212 Цивільного кодексу України. Також, сторони погодили, що з дня підписання Договору новації замінюють існуюче між ними первісне договірне зобов'язання -обов'язок сторони 2 (відповідача) повернути стороні 1(позивачу) грошові кошти у розмірі 3168000,00 грн., як такі, що знаходяться у сторони 2 безпідставно - на нове договірне зобов'язнання -зобов'язання позики між сторонами.

21 травня 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Транскарпатбуд»звернулось в господарський суд Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з відповідача коштів за договором новації від 24.10.2011 р., згідно якого за домовленістю сторін позадоговірне зобов'язання по поверненню безпідставно набутих відповідачем грошових коштів (3168000,00 грн.) замінено на зобов'язання, що виникають з договору позики. Внаслідок прострочення виконання відповідачем умов договору новації від 24.10.2011 р. по поверненню позики, позивач просить стягнути з відповідача 31680,00 грн.-збитки від інфляції, 47389,81 грн.-3 % річних та 242720,88 грн. -пені.

Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача 31680 грн. інфляційних втрат та 47389,81 грн. трьох відсотків річних, місцевий господарський суд покликався на ст. 625 Цивільного кодексу України та вірно зазначив, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) з порушення виконання зобов'язання.

Однак, як вбачається з частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України необхідною умовою її застосування є наявність факту прострочення грошового зобов'язання.

Термін виконання зобов'язання по поверненню коштів сторонами визначено лише в п. 6.2. Договору новації -до 10 листопада 2011 р.

З такого ж терміну прострочення виконання зобов'язання виходив суд при розрахунку інфляційних втрат та 3% річних - з 11.11.20111 р. по 20.05.2012 р.

Однак, Договір новації від 24.10.2011 р. рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.07.2012 р. у справі №5008/546/2012 (а.с.49-50) визнано недійсним з моменту укладення.

Даний факт встановлено і місцевим господарським судом при розгляді справи, про що зазначено в тексті оскаржуваного рішення.

Статтею 216 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки недійсності правочину: недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язаний з його недійсністю.

З огляду на недійсність договору новації від 24.10.2011 р., строк повернення коштів сторонами не визначено, а тому в даному випадку слід керуватись ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, а саме боржник (відповідач) повинен виконати обов'язок по поверненню коштів позивачу у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про повернення безпідставно перерахованих коштів, а тому висновок місцевого господарського суду про прострочення відповідачем виконання зобов'язання не грунтується на законі.

9 листопада 2012 р., перед останнім судовим засіданням по розгляду даної справи Львівським апеляційним господарським судом, представником позивача подано копію, виготовлену з копії листа (вих. № 10 від 24.10.2011р.), адресованого ПАТ ГТК «Інтурист -Закарпаття», про повернення коштів (а.с.114).

В судовому засіданні 12.11.2012 р. представник відповідача заперечив отримання даного листа Публічним акціонерним товариством «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття».

Належних та допустимих доказів надіслання вимоги Публічному акціонерному товариству «Готоельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття»в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не надано, а напис «вх. № 258 від 02.11.2011р.»вчинено невідомою особою, а тому судова колегія вважає, що подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Транскарпатбуд»копію листа № 10 від 24.10.2011р. не можна вважати належним чином оформленою вимогою в розумінні ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України. Крім того, позивачем не подано пояснень згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України про неможливість подання такого доказу суду першої інстанції.

При перегляді судовго рішення в апеляційному порядку, судова колегія погодилась з висновком місцевого господарського суду щодо не прийняття заяви про збільшення підстав позову.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заміна предмета або підстав позову за заявою позивача допустима лише до початку розгляду господарським судом справи по суті, та якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, передбачених ст. ст. 22 і 23 Господарського процесуального кодексу України, і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо нового предмета або підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні. Волевиявлення позивача повинно викладатись у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, в судових засіданнях місцевого господарського суду 05.06.2012 р. (а.с.19) та 18.06.2012 р. (а.с.25) представник позивача підтримав позовні вимоги і лише 03.07.2012 р., в четвертому судовому засіданні, після початку розгляду справи, звернувся з заявою про збільшення позову (а.с.34), в якій, зокрема, просить стягнути з відповідача 321790,68 грн. безпідставно одержаних коштів з покликанням на ст. 1212 та ст. 1214 Цивільного кодексу України.

В абзаці 1 - 4 п. 3.12 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової зави, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Отже, в даному випадку суд першої інстанції правомірно розглянув позов в межах вимог, заявлених у позовній заяві, однак прийшов до хибного висновку про часткове їх задоволення, оскільки позивач не звертався до відповідача з вимогою про повернення безпідставно набутих коштів, договір новації від 24.10.11 р., відповідно до якого визначено період нарахування інфляційних втрат та 3% річних, визнано недійсним, а відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

З врахуванням наведеного вище, судова колегія вважає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскарпатбуд»щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних передчасними та погоджується з рішенням місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні 242720,88 грн. пені.

Щодо вимог відповідача в апеляційній скарзі про залишення позову без розгляду, судова колегія зазначає, що підстави залишення позову без розгляду чітко встановлені ст. 81 Господарського процесуального кодексу України і розширеному тлумаченню не підлягають. В даному випадку не має місця жодна з зазначених в ст. 81 Господарського процесуального кодексу України підстав, а тому апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про часткове скасування рішення господарського суду Закарпатської області та відмови у задоволенні усіх позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскарпатбуд", б/н від 27.07.2012 (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 380) залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття», б/н від 30.07.2012 (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 394) задоволити частково.

3. Рішення господарського суду Закарпатської області від 13.07.2012 р. у справі № 5008/412/2012 скасувати в частинні задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення. Відмовити в задоволененні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскарпатбуд»до Публічного акціонерного товариства «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття»про стягнення 31680 грн. інфляційних втрат та 47389,81 грн. трьох процентів річних. В решті рішення господарського суду Закарпатської області у справі №5008/412/2012 залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскарпатбуд", с. Ляхівці, 138 , Ужгородського району, код ЄДРПОУ 35347116 на користь Публічного акціонерного товариства «Готельно - туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття», м. Ужгород, площа Кирила і Мефодія, 5, код ЄДРПОУ 02574001 -804,75 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

5. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

8. Справу № 5008/412/2012 повернути господарському суду Закарпатської області.

Повний текст постанови складено та підписано 13.11.2012 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.