Ухвала суду № 27459215, 05.11.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

105/136/12

УХВАЛА

05.11.2012 року Джанкойській міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

в складі:

головуючого судді -Старова Н. А.,

при секретарі -Гетманчук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за поданням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим Кругляцової Ольги Вікторівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межи території України ОСОБА_2 до виконання нею своїх зобов'язань в Україні,- ,

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець ВДВС Джанкойського МРУЮ АР Крим Кругляцова О.В. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межи території України ОСОБА_2 до виконання нею своїх зобов'язань в Україні, мотивуючи наступним.

На примусовому виконанні ВДВС Джанкойського МРУЮ АР Крим знаходиться виконавчий лист №105/128/12, виданий Джанкойським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, щомісячно, починаючи з 31.01.2012 року та до повноліття дитини у розмірі ? частки всіх видів її доходу, але не менш 30% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У зв'язку з тим, що божником в наданий виконавцем строк не виконане рішення суду, був перевірений майновий стан божника, встановлено, що боржник на обліку в УПФУ, Джанкойському міськрайонному центрі зайнятості не перебуває, внесків, розрахункових рахунків в АО «Ощадбанк» м. Джанкой не має, автомототранспорт за боржником не зареєстрований, документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку відсутні. Станом на 01.10.2012 року заборгованість по аліментам складає 5343,45 грн. Божник зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, за даною адресою не проживає. 29.10.2012 року виходом державного виконавця за місцем реєстрації боржника встановлено, що ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає.

На підставі викладеного, керуючись п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», п.2,5,8 ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», просить суд обмежити виїзд з території України ОСОБА_2 до виконання нею своїх зобов'язань в Україні.

Державний виконавець ВДВС Джанкойського МРУЮ АР Крим Кругляцова О.В. у судовому засіданні подання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених в поданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України стягувач та боржник виконавчого провадження про розгляд подання не повідомлялись.

Суд, заслухавши державного виконавця Кругляцову О.В., дослідивши матеріали подання, оглянувши виконавче провадження № 34234531 вважає, що подання до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що в провадженні ВДВС Джанкойського МРУЮ АР Крим знаходиться виконавчий лист №105/128/12, виданий Джанкойським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини -ОСОБА_3, щомісячно, починаючи з 31.01.2012 року та до повноліття дитини у розмірі ? частки всіх видів її доходу, але не менш 30% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №105/128/12 відкрито 10.09.2012 року, копії якого направлені сторонам виконавчого провадження супровідним листом від 10.09.2012 року, боржнику запропоноване з'явитися до державного виконавця 17.09.2012 року.

Боржником рішення суду у добровільному порядку не виконане, станом на 01.10.2012 року заборгованість по аліментам складає 5343,45 грн.

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження». Зокрема, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Ст. 217 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Одним із таких заходів може бути тимчасове обмеження особам (боржникам) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого.

Відповідно до положень ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Подання державного виконавця ВДВС Джанкойського МРУЮ АР Крим про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України погоджено начальником ВДВС Джанкойського МРУЮ АР Крим Крюковою Н.Є.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

Пунктом 8 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» встановлено, що на Державну прикордонну службу відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення в'їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу» встановлено, що органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право не пропускати через державний кордон України осіб, яким за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.

Відмовляючи в задоволенні подання суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, у порядку, передбаченому ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 377-1 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Положеннями ст.ст.10,11,60 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В порушення вищезазначених норм законодавства доводи державного виконавця щодо ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішеннями суду, не підтверджені належними і допустимими доказами та ним не обґрунтовувались.

Між тим, виконавче провадження за вказаним виконавчим листом відкрито постановою державного виконавця від 10.09.2012 року.

Згідно частини 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

З поданням державний виконавець звернувся до суду 05.11.2012 року, тобто, за спливом менше двох місяців від часу відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом та строку встановленого для добровільного виконання рішення.

Згідно частини 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В матеріалах подання та виконавчого провадження, оглянутого судом відсутні документи, які б підтверджували отримання боржником постанови державного виконавця від 10.09.2012 року про відкриття виконавчого провадження та за змістом зазначеної норми закону боржник не є повідомленим про відкриття виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи вимоги, державний виконавець послався на те, що у ході проведення виконавчих дій по вказаному виконавчому провадженню в порядку примусового виконання направлені запити до третіх осіб, і встановлено, що боржник грошових вкладів не має, пенсію не отримує, на праві власності земельних ділянок, автомобільного транспорту не має, на обліку у УПФУ, Джанкойському міськрайонному центрі зайнятості не перебуває. Згідно акту державного виконавця від 28.10.2012 року боржник за місце реєстрації не проживає.

Суд вважає, що та обставина, що боржник не має майна, на яке може бути звернуто стягнення, не свідчать про наявність факту ухиляння боржника від виконання зобов'язань.

Порушуючи питання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, державним виконавцем не наведено обставин, які підтверджують факт ухиляння боржника від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішеннями суду, за виконавчим провадженням та не надано належних і допустимих доказів в підтвердження факту такого ухиляння.

На підставі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п. 8 ст. 19, п. 4 ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст. 208, 209, 210, 217, 218, 377-1 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим Кругляцової Ольги Вікторівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межи території України ОСОБА_2 до виконання нею своїх зобов'язань в Україні - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н. А. Старова