Ухвала суду № 27459080, 15.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2012 року м. Київ К-25809/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,за участю секретаря:Руденко А.М.,за участю представників позивача:не з'явився, відповідача:Шляхової О.А.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест-Нафтокар»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2009 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 р.

у справі №2а-871/09/2670-6/244

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест-Нафтокар»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трест-Нафтокар»(далі-позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі-відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2009 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для звернення позивача до суду із названим позовом стали результати проведеної контролюючим органом виїзної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р., за результатами якої було складений акт від 14.11.2008 р. № 509/1-23-02-34423997.

Вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимого приписів пп.4.1.3, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.6.1, пп. 7.6.3, пп. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 21.11.2008 р. №0000802302/0, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 14 121 626,00 грн., у т.ч. 7 645 375,00 грн. - основного платежу та 6 476 251,00 грн. - штрафних (фінансових)санкцій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, судові інстанції дійшли висновку, що правочини позивача з акціями емітентів, щодо яких наявні рішення судів про ліквідацію, є нікчемними в силу закону. Зокрема, судові інстанції вказали, що операції позивача із акціями неіснуючих емітентів не є операціями з продажу цінних паперів, оскільки право власності на акції емітентів ВАТ «Медбіоприлад», ВАТ «Спеценергомонтаж», ВАТ «Спецхіммаш», ВАТ «Кийпідземшляхбуд», ВАТ «Будмеханізація», ВАТ «Завод гірничо-шахтної автоматики»переданих позивачу не можуть перейти до нових власників.

Із такими висновками попередніх судових інстанцій погоджується колегія Вищого адміністративного суду з огляду на таке.

За змістом пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Згідно з приписами пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 вказаного Закону, під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Приписами пп. 7.6.4 п. 7.6 ст.7 Закону дано визначення терміну «доходи», а саме - сума коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Крім того, положеннями ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»визначено, що обіг цінних паперів -вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.

Згідно зі статтею 2 вказаного Закону, емітентом цінних паперів визнається юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Статтею 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»передбачено, що акція -це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Емітентом акцій є тільки акціонерне товариство. Порядок прийняття відповідним органом акціонерного товариства рішення про розміщення акцій визначається законом, що регулює питання утворення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права.

Правовий аналіз наведених нормативних положень свідчить на користь висновку, що проста іменна акція емітента нерозривно пов'язана з особою емітента; мета акції -принесення прибутку в різних формах, у тому числі одержання дивіденду, а припинення юридичної особи виключає цінність акції (товарність), її основну функцію -принесення прибутку.

Економічний ефект від продажу акцій припиненого (ліквідованого) емітента відсутній, такий ефект не може бути пов'язаний з заниженням прибутку підприємства, внаслідок безпідставного застосування правил оподаткування, визначених п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», випуск цінних паперів - це зареєстрована у встановленому порядку сукупність цінних паперів одного емітента з одним державним реєстраційним номером, що можуть мати різні умови емісії, але надають однакові права.

Підпунктом 3.5 ст. 3 «Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій»передбачено, що на підставі розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій реєструвальним органом вносяться відповідні зміни до загального реєстру випуску цінних паперів, а також здійснюється анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.

Наведені нормативні положення давали судам попередніх інстанцій підстави для висновку, що правила оподаткування операцій з цінними паперами, визначені вказаними нормативними положеннями, можуть мати місце у разі «товарності»угод з цінними паперами, тобто коли такі угоди мають реальний характер, спрямовані на реальне настання правових наслідків.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що зустрічними перевірками контрагентів позивача ВАТ «Медбіоприлад», ВАТ «Будмеханізація», ВАТ «Кийпідземшляхбуд», ВАТ «Спецхіммаш»та ВАТ «Завод гірничо-шахтної автоматики»було встановлено, що державна реєстрація вказаних підприємств припинена.

Крім того, судовими інстанціями було поставлено під сумнів наявність у позивача мети, спрямованої на реальне настання правових наслідків від здійснених господарських операцій із вказаними контрагентами.

Згідно з частиною 1 статті 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

У той же час, розпорядженнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.12.2007 р. №140-3 зупинено обіг акцій ВАТ «Медбіоприлад», від 09.10.2007 р. №132-3 зупинено обіг акцій ВАТ «Будмеханізація»; від 18.07.2006 р. за № 6-КУ-З зупинено обіг акцій ВАТ «Кийпідземшляхбуд»; від 17.07.2007 р. за № 94-3 зупинено обіг ВАТ «Спецхіммаш»; від 17.07.2007 р. за №97-3 зупинено обіг акцій ВАТ «Завод гірничо-шахтної автоматики».

За наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у разі здійснення суб'єктами господарювання операцій з акціями емітованими підприємствами, діяльність яких припинено, або щодо яких судом визнано недійсними записи про проведення державної реєстрації, установчі документи та свідоцтва про державну реєстрацію з моменту їх видачі і визнано недійсними реєстрації випуску акцій та свідоцтв про реєстрацію випуску акцій з моменту їх видачі, такі акції не можуть бути об'єктами цивільних прав та не відповідають терміну «цінні папери», який встановлено чинним законодавством.

Положення ч. 1 ст. 71 КАС України визначають обов'язок для кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Між тим, з наявних матеріалів справи документів вбачається, що позивачем не було надано судовим інстанціями первинних документів на підтвердження правомірності здійснених ним господарських операцій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками суду першої та апеляційної інстанції, що вартість акцій переданих позивачу ВАТ «Медбіоприлад», ВАТ «Будмеханізація», ВАТ «Кийпідземшляхбуд», ВАТ «Спецхіммаш»та ВАТ «Завод гірничо-шахтної автоматики»підлягає віднесенню до складу валового доходу у розумінні пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тоді як підстави для застосування передбачених пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»правили оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами відсутні.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 -231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест-Нафтокар»залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2009 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 р. у справі №2а-871/09/2670-6/244 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.