Ухвала суду № 27459076, 29.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" жовтня 2012 р. м. Київ К-15667/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області на постановуГосподарського суду Закарпатської області від 25.09.2007та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2008у справі №7/195-2007 (№22-а-1929/08)за позовомВідкритого акціонерного товариства «Виноградівське виробничо-торгівельне швейне об'єднання «Гроно»доДержавної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області проскасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Виноградівське виробничо-торгівельне швейне об'єднання «Гроно»звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0012041550/1005/15-00309134/6931 від 05.06.2007.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 25.09.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2008 у даній справі, позов задоволено в повному обсязі, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області №0012041550/1005/15-00309134/6931 від 05.06.2007 про визначення до сплати податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 101170,00 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- Державною податковою інспекцією у Виноградівському районі Закарпатської області була проведена невиїзна (камеральна) перевірка податкової звітності позивача за І квартал 2007 року, за результатами якої складено акт №199/15-114 від 25.05.2007;

- в ході перевірки встановлено заниження податку на прибуток за І кв. 2007 на 96 352,00 грн. у зв'язку з тим, що при складанні декларації з податку на прибуток за І квартал 2007 року позивачем не враховано результати акту попередньої виїзної планової перевірки підприємства №32/23-0112/00309134 від 05.04.2007 в частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за 2006 рік в сумі 501296,00 грн.;

- на підставі висновків вказаного акту перевірки від 25.05.2007 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0012041550/1005/15-00309134/6931 від 05.06.2007, яким позивачу за порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток за І квартал 2007 року в розмірі 101170,00 грн. (з них: 96352,00 грн. - основне зобов'язання та 4819,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, фактично підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток за І квартал 2007 року за результатами камеральної перевірки стали результати попередньої виїзної планової перевірки позивача (акт виїзної планової перевірки підприємства №32/23-0112/00309134 від 05.04.2007) про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за 2006 рік у сумі 501296,00 грн.

Підпунктом 4.4.2 «в»п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами»(чинного на момент спірних правовідносин) передбачено лише два виключні випадки визначення контролюючим органом податкового зобов'язання за результатами проведення камеральної перевірки - це виявлені у поданій платником податків декларації арифметичні або методологічні помилки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюється окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому п.17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Відповідно до п.п.15.1.1. п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за винятком випадків, визначених п.п.15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платників податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що при проведенні камеральної перевірки податковий орган перевищив надані йому законом повноваження, визначивши податкове зобов'язання з підстав, які не передбачені законом, та не оформивши належним чином результати планової податкової перевірки, чим позбавив платника податку можливості захистити порушене право у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову та про недоведеність контролюючим органом правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п.3 ст.2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Закарпатської області від 25.09.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2008 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний