Ухвала суду № 27458578, 08.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2012 року м. Київ К-9889/10

Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.09.2009 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.01.2010 р.

у справі №2а-830/09/1270

за позовом Луганського закритого акціонерного товариства «Автоклапан»

до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Луганське закрите акціонерне товариство «Автоклапан»(далі -позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська (далі -відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.09.2009 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.01.2010 р., позовні вимоги задоволено частково, скасовано рішення про застосування штрафних санкцій від 08.09.2008 р. №00024122/0 у частині стягнення з позивача штрафних санкцій у розмірі 96 279,03 грн.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення -без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту у сфері зовнішньоекономічної діяльності від 17.05.2007 р. №22 укладеного з ООО «Агрокомпания Сибирь», Російська Федерація, за період з 28.09.2007 р. по 01.04.2008 р., за результатами якої складено акт від 28.08.2008 р. №702/22-00231283.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», а саме -валютну виручку у сумі 2 050 000,00 рос. руб. отримано несвоєчасно.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.09.2008 р. №00024122/0, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 103 226,05 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Перевіркою встановлено, що позивачем (продавець) було укладено контракт від 17.05.2007 р. №22 із нерезидентом ТОВ «Агрокомпания Сибирь»(покупець) на поставку сепараторів аеродинамічних для очищення, сепарування насіння зернових, технічних, круп'яних та овочевих культур марки САД різної модифікації, виробництва ТОВ НВФ «Аеромех», Україна, код товарів по КВЕД - 8437100000.

Сума контракту згідно додаткової угоди від 11.06.2007 р. №1 склала 15 000 000,00 російських рублів. Розрахунки за контрактом проводились у безготівковій формі, шляхом перерахування валютної суми (згідно специфікації) на розрахунковий рахунок продавця.

За умовами контракту, позивачем 28.09.2007 р. на адресу покупця було відвантажено товар - сепаратори аеродинамічні для очищення, сепарування насіння зернових, технічних, круп'яних та овочевих культур марки САД різної модифікації за ВМД ЕК - 10 № 702000001/7/011335 на загальну суму 414 735,50 грн., або 2 050 000,00 російських рублів.

Граничний 90-денний термін надходження валютної виручки за контрактом від 17.05.2007 р. №22 становив 27.12.2007 р.

Валютна виручка за товар надійшла та зарахована на поточний мультивалютний рахунок №2600701336, відкритий в ТОВ «Східно-промисловий комерційний банк», м. Луганська, на загальну суму 2 050 000,00 російських рублів (437 457,90 грн.), частково: 04.01.2008 р. у сумі 100 000,00 рос. руб. (20 579,00 грн.), м/о № 224_75; 04.03.2008 р. у сумі 240 000,00 рос. руб. (50 479,20 грн.), м/о №224_110; 13.03.2008 р. у сумі 200 000,00 рос. руб. (42 354,00 грн.), м/о №224_75; 20.03.2008 р. у сумі 800 000,00 рос. руб. (171 488,00 грн.), м/о № 224 84; 01.04.2008 р. у сумі 710 000,00 рос. руб. (152 557,70 грн.), м/о № 224_127.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що штрафні санкції до позивача були застосовані відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»у редакції, що діяла до 01.01.2008 р. і згідно якої було передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню, на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків, що з урахуванням загальноправової дії норми права у часі, починаючи з 01.01.2008 р. до спірних відносин повинна бути застосована нова редакція закону, якою встановлений строк виплати заборгованості не пізніше 180 календарних днів.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що податковим органом було помилково нараховано пеню у сумі 96 279,03 грн. через порушення позивачем 90-денного строку зарахування виручки.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.09.2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.01.2010 р. у справі №2а-830/09/1270 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.