Постанова № 27458534, 14.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2012 року 10:08 № 2а-13860/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Фірма «Вікторія»доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Фірма «Вікторія»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби № 00001101530 від 26 вересня 2012 року про зменшення Приватному підприємству «Фірма «Вікторія»розміру від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 706 529 грн. за 7 місяць 2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Під час розгляду справи представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, проте через канцелярію суду подав свої заперечення по суті заявлених позовних вимог.

Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку відповідача в судове засідання 08 листопада 2012 року та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження та на основі наявних матеріалів справи.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби від 26 вересня 2012 року № 00001101530, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 706 529 грн., підлягає скасуванню, оскільки висновки податкового органу відносно того, що Приватне підприємство «Фірма «Вікторія»позбавлено права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на використання від'ємного значення податку на додану вартість за період з серпня 2007 року по грудень 2008 року є такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на те, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 днів, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, а Приватним підприємством «Фірма «Вікторія»протягом 1095 днів не було використано залишок від'ємного значення з податку на додану вартість за період з серпня 2007 року по грудень 2008 року. Також представник відповідача зазначив про те, що Приватне підприємство «Фірма «Вікторія»не відобразило напрямок повернення бюджетного відшкодування у відповідних рядках декларації, а тому підприємство самостійно відмовилося від належної йому суми.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

10 вересня 2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби Тушинською Світланою Володимирівною, на підставі підпункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Приватного підприємства «Фірма «Вікторія»(код ЄДРПОУ 24930755) з питань правомірності відображення залишку від'ємного значення за липень 2012 року (вхідний від 08 серпня 2012 року № 9047314141) в розмірі 706 529 грн.

За результатами камеральної перевірки Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби складено акт № 4366/1530/24930755 від 10 вересня 2012 року, яким встановлено, що Приватне підприємство «Фірма «Вікторія»має залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року в розмірі 706 529 грн. В порушення пункту 102.5 статті 102, пункту 200.1, пункту 200.4, пункту 200.6, пункту 200.7 та пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України платник податку Приватне підприємство «Фірма «Вікторія»позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на використання від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 641 881 грн., в тому числі: за серпень 2007 року в розмірі 6 653 грн., за жовтень 2007 року в розмірі 9 361 грн., за листопад 2007 року в розмірі 1 922 грн., за грудень 2007 року в розмірі 3 167 грн., за січень 2008 року в розмірі 1 565 грн., за лютий 2008 року в розмірі 2 710 грн., за березень 2008 року в розмірі 1 675 грн., за квітень 2008 року в розмірі 6 519 грн., за травень 2008 року в розмірі 242 грн., за червень 2008 року в розмірі 796 грн., за липень 2008 року в розмірі 159 грн., за серпень 2008 року в розмірі 2 083 грн., за вересень 2008 року в розмірі 6 712 грн., за жовтень 2008 року в розмірі 1 755 грн., за грудень 2008 року в розмірі 596 562 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби винесене податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2012 року № 00001101530 форми «В4», яким Приватному підприємству «Фірма «Вікторія»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 706 529 грн.

Відповідно до Податкового кодексу України органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 серпня 2012 року Приватним підприємством «Фірма «Вікторія»подано до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року, в якій позивач зазначив про відсутність податкових зобов'язань за звітний період, а в рядку 24 визначив залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 706 529 грн.

Також позивачем подано довідку про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), з якої вбачається, що сума залишку від'ємного значення в розмірі 706 529 грн. виникла за серпень 2007 року, за період з жовтня 2007 року по жовтень 2008 року, за грудень 2008 року, листопад 2009 року та січень 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зменшення Приватному підприємству «Фірма «Вікторія»за липень 2012 року залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 641 881 грн. стало пропущення Приватним підприємству «Фірма «Вікторія»строків для повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

При цьому, суд зазначає, що приписи пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить.

З огляду на встановлене, суд зазначає про необґрунтованість висновків Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби щодо відсутності права у Приватного підприємства «Фірма «Вікторія»на використання від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 641 881 грн. за період з серпня 2007 року по грудень 2008 року, оскільки підприємством залишок від'ємного значення з податку на додану вартість не був використаний протягом 1095 днів.

Відносно висновків відповідача про те, що Приватне підприємство «Фірма «Вікторія»самостійно відмовилося від від'ємного значення податку на додану вартість, зазначеного у рядку 24 декларації, оскільки позивач не відобразив у відповідних рядках податкової декларації з податку на додану вартість напрямок повернення бюджетного відшкодування, суд зазначає про наступне.

У відповідності до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (пункт 200.8 статті 200 Податкового кодексу України).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492.

Так, відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно підпункту 14.2 пункту 14 розділу ІІІ зазначеного Порядку додатками до декларації є, зокрема, довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2).

Пунктом 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість визначений порядок заповнення розділу ІІІ податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунки з бюджетом за звітний період».

У відповідності до підпункту 4.6.5 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Підпунктом 4.6.6 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Разом з тим, суд звертає увагу, що пунктом 200.5 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

З акту камеральної перевірки вбачається, що вартість власних основних фондів платника станом на 01 січня 2012 року складає 0 грн. (пункт 2.3.10 розділу ІІ акту перевірки), рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток для сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) складає 0 відсотків (пункт 2.3.13 розділу ІІ акту). Також в розділі ІІІ акту вказано про те, що при проведенні звірки даних реєстру виданих та отриманих податкових накладних ПП «Фірма «Вікторія»за липень 2012 року з даними Єдиного реєстру податкових накладних станом на 10 вересня 2012 року інформація відсутня, згідно результатів автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість по податковим зобов'язанням та податковому кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової служби України ПП «Фірма «Вікторія»за липень 2012 року дані відсутні в зв'язку з тим, що підприємство діяльності не веде, податкову звітність відображає з нульовими показниками.

За таких обставин та враховуючи положення пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, суд зазначає, що позивач на час подання декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року був позбавлений права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, а тому позивач не відобразив у рядках 23.1 та 23.2 напрямок повернення бюджетного відшкодування.

При цьому, правомірно зазначивши залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 706 529 грн. в рядку 24 податкової декларації.

Також, суд звертає увагу, що у листі Державної податкової служби України від 12 січня 2012 року № 808/7/15-3417-16 також вказано про те, що платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби щодо зменшення Приватному підприємству «Фірма «Вікторія»від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 706 529 грн.

При цьому, суд приймає до уваги доводи позивача відносно того, що в акті камеральної перевірки зазначено, що Приватне підприємство «Фірма «Вікторія»позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на використання від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 641 881 грн., проте податковим повідомленням-рішення Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 706 529 грн.

Суд також зазначає, що відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого відповідачем рішення до суду не надано, а тому податкове повідомлення-рішення № 00001101530 від 26 вересня 2012 року підлягає скасуванню.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивачем, з огляду на що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 97, 158, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Фірма «Вікторія»задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби № 00001101530 від 26 вересня 2012 року про зменшення Приватному підприємству «Фірма «Вікторія»розміру від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 706 529 грн. за 7 місяць 2012 року.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. на користь Приватного підприємства «Фірма «Вікторія»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський