Ухвала суду № 27458501, 05.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2012 р. м. Київ К-33406/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2009

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2009

у справі № 2а-653/09/1270

за позовом Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату

до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Лутугинський державний науково-виробничий валковий комбінат звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 00013208013/0 від 19.08.2008.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2009, у задоволенні позову відмовлено.

Лутугинський державний науково-виробничий валковий комбінат, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, подав касаційну скаргу, у відповідності до якої просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2009 та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- Спеціалізовано державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську проведено перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 31.03.2008, в ході якої було встановлено заниження позивачем земельного податку на суму 32 776,44 грн.;

- за результатами перевірки відповідачем складено Акт № 574/08-3/00187369 від 19.08.2008;

- за наслідками вказаної перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську прийнято податкове повідомлення-рішення № 00013208013/0 від 19.08.2008, яким позивачу за порушення ст.13 розд.6 Закону України «Про плату за землю»визначено суму податкового зобов'язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб»у розмірі 42 642,75 грн. (з яких: 32 776,44 грн. - основний платіж та 9 866,31 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованим визначення податковим органом позивачу податкового зобов'язання з земельного податку, а також застосування штрафних санкцій, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

В силу приписів ст.13 названого Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Спірним у справі є визначення місцезнаходження земельної ділянки площею 102,6179 га, а саме -в межах чи поза межами населеного пункту.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до даних земельного кадастру земельна ділянка площею 102,6179 га, яка надана у постійне користування позивачу для розміщення та обслуговування території Успенського водосховища, розташована в межах населеного пункту, а тому земельний податок за вказану земельну ділянку необхідно обчислювати як за землі, що розташовані в межах населеного пункту.

За таких обставин, визначення податковим органом позивачу податкового зобов'язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб»та застосування штрафних (фінансових) санкцій є підставним та обґрунтованим.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судом першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального права.

Відповідно до п.3 ст.2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановленні статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний