Справ № 2103/488/2012 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2012 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого Мамаєва В.А.
секретаря Шишка Н.М.
за участю позивачів: ОСОБА_1
ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Лепетиха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів
В С Т А Н О В И В :
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що Відповідач проживав у цивільному шлюбі з ОСОБА_4 у житловому будинку по АДРЕСА_1 який належав ОСОБА_4 з грудня 1998 р. Відповідач був зареєстрований у цьому будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_4 раптово померла. Після смерті ОСОБА_4 залишилися дві дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (позивачі по справі), які оформили спадщину на житловий будинок з відповідною частиною надвірних будівель та споруд. З червня 2011 року Відповідач проживає з новою співмешканкою -ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2 куди й було вивезено майно, придбане померлою ОСОБА_4 до проживання з Відповідачем, та майно, придбане померлою ОСОБА_4 в період спільного проживання разом з Відповідачем. До майна, спільно придбаного померлою ОСОБА_4 та Відповідачем належать: 2 телевізора UNG»вартістю 2300 грн.; вентилятор напільний вартістю 90 грн.; дробильно-кормова установка (надалі ДКУ) вартістю 1000 грн.; велосипед «Україна»вартістю 300 грн.; бензопила вартістю 2120 грн.; полове покриття розміром 2,5х4 м. вартістю 620 грн.; полове покриття розміром 2х2 м. вартістю 248 грн.; килим розміром 3х4 м. вартістю 872 грн.; килим розміром 1,5х2,5 м. вартістю 300 грн.; килим розміром 2х3 м. вартістю 420 грн.; кухня вартістю 1270 грн.; тумба під телевізор вартістю 420 грн.; 2 полових покриття розміром 2х2,5 м. вартістю 1240 грн.; музичний центр з караоке вартістю 1200 грн. До майна, придбаного померлою ОСОБА_4 з чоловіком ОСОБА_6, яке вивезене Відповідачем з садиби по АДРЕСА_1 належать: батареї чугунні для опалення 2 комплекти (14 секцій); карнизи на алюмінієвій основі -4 шт.; велосипед «Україна»-1 шт.; бідони алюмінієві по 40 л. кожен -2 шт.; залізні бочки на 200 л. та на 100 л.; сільгоспінвентар (сапи -2 шт., граблі -1 шт., лопата -1 шт., пилки-ножовки -2 шт.); тумбочка для білизни -1 шт.; розкладушка - 1 шт.; циркулярка електрична -1 шт. Факт вивезення майна підтверджується свідками і актом депутата селищної ради ОСОБА_7 Незважаючи на те, що Відповідач більше десяти місяців не проживає за адресою: АДРЕСА_1 він і досі має ключі від будинку та споруд, приходить коли йому заманеться і забирає все що хоче. Позивачі просять суд: 1)стягнути з Відповідача за забране майно грошові кошти у розмірі 6200 грн., що складає 50 % всього забраного майна; 2)зобов»язати відповідача повернути майно, яке було придбано померлою ОСОБА_4 за час проживання з першим чоловіком ОСОБА_6, а саме: батареї чугунні для опалення 2 комплекти (14 секцій); карнизи на алюмінієвій основі -4 шт.; велосипед «Україна»-1 шт.; бідони алюмінієві по 40 л. кожен -2 шт.; залізні бочки на 200 л. та на 100 л.; сільгоспінвентар (сапи -2 шт., граблі -1 шт., лопата -1 шт., пилки-ножовки -2 шт.); тумбочку для білизни -1 шт.; розкладушка - 1 шт.; циркулярка електрична -1 шт.; 3) зняти з реєстру домової книги будинку в АДРЕСА_1, ОСОБА_3, який там не проживає з червня місяця 2011 р.; 4) зобов»язати Відповідача повернути ключі від житлового будинку, одної літньої кухні та від вхідної калітки ОСОБА_1 та ОСОБА_2
У судовому засіданні позивачі відмовилися від позовної вимоги про зобов»язання Відповідача повернути ключі від житлового будинку, одної літньої кухні та від вхідної калітки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також від позовної вимоги в частині зобов»язання Відповідача повернути один карниз на алюмінієвій основі та сільгоспінвентаря (сапи -2 шт., граблі -1 шт., лопата -1 шт., пилки-ножовки -2 шт.) у зв»язку з їх добровільним поверненням. Ухвалами суду від 03.07.2012 р. та від 21.09.2012 р. провадження в цій частині були закриті.
У судовому засіданні Позивач ОСОБА_1 позов підтримала. Пояснила, що Відповідач забрав собі майно, яке було придбано спільно ним та померлою ОСОБА_4 Остання є їх матір»ю і вони прийняли спадщину після її смерті у наступних частках: вона 3/4 частки, а ОСОБА_2 -ј частки. Якщо Відповідач забрав собі майно, яке є спільною власністю його та померлої ОСОБА_4, вони як спадкоємці останньої мають право в разі поділу майна на компенсацію їм 50 % вартості від спільно набутого майна. Відповідач повернув полове покриття розміром 2х2 м. вартістю 248 грн., яке було спільно придбане померлою ОСОБА_4 та Відповідачем. Крім того, Відповідачем повернуто 1 карниз на алюмінієвій основі та весь сільгоспінвентар (сапи -2 шт., граблі -1 шт., лопата -1 шт., пилки-ножовки -2 шт.). Також у позовній заяві у переліку майна, яке вивіз Відповідач і яке придбане ним спільно з ОСОБА_4, зазначена бензопила вартістю 2120 грн., але ця вартість неправильна, оскільки вона з ОСОБА_2 хотіли написати 2 бензопили вартістю 2120 грн. Тому вартість однієї бензопили 1150 грн., що підтверджується товарним чеком. Що стосується майна, спільно придбаного померлою ОСОБА_4 та Відповідачем, то вона не може сказати дату його придбання, його ціну та участь кожного із них у його придбанні, оскільки проживала окремо від них. Ними було надано довідку про вартість нового велосипеду «Україна»у розмірі 500 грн., але оскільки у Відповідача перебував велосипед «Україна»бувший у користуванні, то його оцінюємо у 300 грн., як і зазначали у позовній заяві.
Позивач ОСОБА_2 позов підтримала, дійсно Відповідач повернув полове покриття розміром 2х2 м. вартістю 248 грн., яке було спільно придбане померлою ОСОБА_4 та Відповідачем, повернув 1 карниз на алюмінієвій основі та весь сільгоспінвентар, ключі від приміщень. Що стосується майна, спільно придбаного померлою ОСОБА_4 та Відповідачем, то вона не може сказати дату його придбання, його ціну та участь кожного із них у його придбанні, але вважає, що всі придбані ними речі до 2004 року купувалися ОСОБА_4 та Відповідачем за спільні кошти і частка кожного із них у спільному майні складає 50%.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково та пояснив, що дійсно проживав разом з ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, де і зареєстроване його місце проживання. Після смерті ОСОБА_4 знайшов собі іншу жінку і співмешкає з ОСОБА_5 по АДРЕСА_1. Згоден повернути Позивачам речі, які були придбані ОСОБА_4 до їх спільного проживання, але лише речі, що у нього залишилися. Із цих речей він повернув Позивачам 1 карниз на алюмінієвій основі та весь сільгоспінвентар (сапи -2 шт., граблі -1 шт., лопата -1 шт., пилки-ножовки -2 шт.). Інші речі, придбані ОСОБА_4 до їх спільного проживання: 2 чугунні батареї по 7 секцій (всього 14 секцій), залізні бочка на 100 та 200 л., розкладушку він продав на металобрухт ОСОБА_8 Циркулярку електричну продав на металобрухт іншому підприємцю, кому саме не пам»ятає. Велосипедом «Україна»він користується, тумбочка знаходиться у нього, а бідони алюмінієві по 40 л. кожний та 3 карнизи на алюмінієвій основі він не брав. Один карниз здається лежить у гаражі позивачки ОСОБА_2 Що стосується майна, придбаного спільно ним та ОСОБА_4, то все воно знаходиться у нього окрім килиму розміром 1,5х2,5 м., який він разом з ОСОБА_4 у 2010 р. продали ОСОБА_15 а також він не брав одного телевізора »(який купували у 2009-2010 р.) та одного полового покриття розміром 2х2,5 м. У нього є: старий телевізор », який він з померлою ОСОБА_4 купували у 1997 р. за 590 грн.; вентилятор напільний, який купували у 1998 р. за 75 грн.; ДКУ, який купували у 1995 р. за 380 грн.; бензопила, яку купували у січні 2007 р. за 900 грн.; полове покриття розміром 2,5х4 м., яке купували у 1998-1999 роках за 200 грн.; полове покриття розміром 2х2 м., яке купували 2000-2001 роках, але вартість не пам»ятає; килим розміром 2х3 м., який купували у 1998-1999 роках за ціною 78 грн.; килим розміром 3х4 м., який купували у 2002 р. за 150 грн.; музичний центр, який купили у 2000 р. за 1052 грн.; полове покриття розміром 2х2,5 м., який купили у 2005 році, вартості вже не пам»ятає. Тумбочка під телевізор була подарована ОСОБА_4 її мамою до 2004 р., а тому не знає її вартості, вказана тумба є особистою власністю померлої ОСОБА_4 Також кухню розміром 2 м. він купив у 2000 р. за 900 грн. і подарував ОСОБА_4, а тому вказана кухня також є особистою власністю померлої ОСОБА_4 Всі речі, які були придбані ним та померлою ОСОБА_4 та ним за час спільного проживання до 01.01.2004 р. були придбані за спільні кошти і частка кожного із них у спільній частковій власності є рівною, тобто складає 50 %. Згоден компенсувати Позивачам їх частину вартості, але не згодний з вартістю майна, яку вказали Позивачі у переліку майна, яке він вивіз з будинку, яке було придбане ним спільно з ОСОБА_4, але не буде проводити товарознавчу експертизу через відсутність коштів. Позовну вимогу про зняття з реєстру не визнає, так як він проживає по АДРЕСА_1 на квартирі, ОСОБА_5 не хоче реєструвати його місце проживання у своєму будинку, оскільки він не її чоловік.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦК України.
Сторонами визнано обставини того, що:
- полове покриття розміром 2х2 м. вартістю 248 грн. Відповідачем повернуто Позивачам;
- частина майна, спільно придбані Відповідачем та померлою ОСОБА_4, а саме: телевізор », придбаний у 1997 р., вентилятор напільний, ДКУ, бензопила, полове покриття розміром 2,5х4 м.; килим розміром 3х4 м.; килим розміром 1,5х2,5 м.; килим розміром 2х3 м.; кухня розміром 2 м.; тумба під телевізор, одне полове покриття розміром 2х2,5 м.; музичний центр знаходяться у Відповідача;
- частка Відповідача та померлої ОСОБА_4 у спільному майні, яке придбане ними за час спільного проживання до 01.01.2004 р. є рівною, тобто складає 50 %;
- Відповідачем повернуто позивачам 1 карниз на алюмінієвій основі; сільгоспінвентар (сапи -2 шт., граблі -1 шт., лопата -1 шт., пилки-ножовки -2 шт.)
- майно, а саме: 2 батареї чугунні для опалення по 7 секцій, всього 14 секцій; 1 карнизу на алюмінієвій основі; велосипед «Україна»; залізні бочки на 100 л. та на 200 л.; сільгоспінвентар (сапи -2 шт., граблі -1 шт., лопата -1 шт., пилки-ножовки -2 шт.); тумбочка для білизни; розкладушка; циркулярка електрична є власністю ОСОБА_4 і придбане нею до спільного проживання з Відповідачем;
- Відповідач вивіз з садиби по АДРЕСА_1 частину майна, а саме: 2 батареї чугунні для опалення по 7 секцій, всього 14 секцій; 1 карнизу на алюмінієвій основі; велосипед «Україна»; залізні бочки на 100 л. та на 200 л.; сільгоспінвентар (сапи -2 шт., граблі -1 шт., лопата -1 шт., пилки-ножовки -2 шт.); тумбочку; розкладушку; циркулярку електричну,
а тому вказані обставини не підлягають доказуванню відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р., що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1
Позивачі є рідними доньками померлої, що підтверджується свідоцтвами про їх народження, свідоцтвами про одруження і прийняли спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у розмірі: ОСОБА_1 -3/4 частки, ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частки, що підтверджується спадковою справою №99/11 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_4
До складу спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_4, відповідно до ст. 1218 ЦК України входять всі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі і житловий будинок по АДРЕСА_1 який належав ОСОБА_4 на підставі рішення ОСОБА_10 нарсуду Херсонської області від 10 листопада 1988 р. та реєстраційного посвідчення Великолепетиської філії БТІ від 06.12.1988 р.
Позовна вимога про стягнення коштів підлягає задоволенню частково із наступних підстав. Позивачами в порушення вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України не доведені обставини того, що Відповідач вивіз із будинку по АДРЕСА_1 наступне майно, що було спільно придбано Відповідачем та померлою ОСОБА_4: телевізор », який був придбаний у 2009 р. і вартість якого станом на 2009 р. становила 1500 грн. (згідно рахунку від 25.11.2009 р., виданого ОСОБА_4В.); 1 полове покриття розміром 2х2,5 м. Відповідача заперечує наявність у нього вказаного майна. Суд критично ставиться до опису від 22.04.2011 р. майна ОСОБА_4 на момент її смерті і не бере його до уваги відповідно до ч.3 ст. 58 ЦПК України як неналежний доказ, оскільки він жодним чином не доводить обставини того, що Відповідач вивіз телевізор », який був придбаний у 2009 р., та 1 полове покриття розміром 2х2,5 м. Також суд критично ставиться до письмового підтвердження датованого 11.09.2011 р. і не бере його до уваги, оскільки у ньому взагалі не вказано жодної речі, яку Відповідач вивіз з будинку померлої ОСОБА_4, а від клопотання допитати у судовому засіданні свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 позивачі відмовилися, тому доказування відповідно до ч.4 ст. 60 ЦПК України не може ґрунтуватися на припущенням. Також суд критично ставиться до акту обстеження будинку по АДРЕСА_1 від 31.10.2011 р. і не бере його до уваги, оскільки вказаний акт складено депутатом виключно зі слів ОСОБА_1 (позивача) та її бабусі і матері померлої ОСОБА_4 -ОСОБА_13, які не підтверджені жодним доказом. Тому суд вважає, що позивачами не доведені обставини того, що Відповідач вивіз із будинку померлої ОСОБА_4 телевізор », який був придбаний у 2009 р. вартістю 1500 грн., та 1 полове покриття розміром 2х2,5 м. Також у судовому засіданні встановлено, що килим розміром 1,5х2,5 м., який був придбаний ОСОБА_4 та Відповідачем у 2000-2001 р. був ними ж проданий у 2010 р. ОСОБА_15 за 250 грн., що підтверджується показами свідка ОСОБА_15 і не спростовано Позивачами. Крім того, кухня розміром 2 м. була придбана Відповідачем у 2000 р. за 900 грн. і подарована ОСОБА_4, а тому є її особистою власністю відповідно ст. 243 ЦК УРСР від 18.07.1963 р.(який був чинним на той час). Тумба під телевізор була подарована ОСОБА_4 її матір»ю до 2004 р., а тому також є її особистою власністю відповідно ст. 243 ЦК УРСР від 18.07.1963 р. Тому кухня розміром 2 м. та тумба під телевізор були особистою власністю ОСОБА_4 і входять до складу спадщини після її смерті. Отже Позивачі відповідно до ст. 387 ЦК України мають право витребувати це майно у Відповідача із чужого незаконного володіння, а не просити стягнути з Відповідача 50 % вартості цього майна.
У судовому засіданні встановлено, що все майно, яке спільно придбали до 01.01.2004 р. померла ОСОБА_4 та Відповідач, і яке Відповідач вивіз з будинку по АДРЕСА_1, а саме: телевізор UNG», придбаний у 1997 р.; вентилятор напільний, який придбаний у 1998 р.; ДКУ, яке придбане у 1995 р.; полове покриття розміром 2,5х4 м., яке придбане у 1998-1999 роках; килим розміром 3х4 м., яке придбане у 2002 р.; килим розміром 2х3 м., який придбаний у 1998-1999 роках; музичний цент, який придбаний у 2000 р., були придбані за спільні кошти ОСОБА_4 та Відповідача і частка кожного із них у праві спільної часткової власності була рівною, тобто становила 50 %. Майно придбане спільно придбане померлою ОСОБА_4 та Відповідачем після 01.01.2004 р. під час проживання ними однією сім»єю без реєстрації шлюбу, а саме: велосипед «Україна», придбаний у 2010 р.; бензопила, придбана у січні 2007 р.; 1 полове покриття розміром 2х2,5 м., придбаний у 2005 р., належить їм на праві спільної сумісної власності відповідно до ст. 74 СК України, а їх частки у майні є рівними (ст. 70 СК України). Тому Позивачі, як спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_4, у разі поділу спільного власності відповідно до ст.ст. 364, 370 ЦК України мають право на компенсацію 50 % вартості майна, яке забрав Відповідач і яке придбане ним разом з померлою ОСОБА_4 Причому позивач ОСОБА_1 має право на стягнення з Відповідача 3\4 частки грошових коштів, а позивач ОСОБА_2 - на 1/4 частки. Суд не бере до уваги заперечення Відповідача, який не згодний з оцінкою майна вказаною Позивачами, оскільки ним не надано доказів іншої вартості цих речей, а Позивачами навпаки надані докази вартості кожної речі. Суд не погоджується лише з вартістю полового покриття розміром 2х2,5 м., яка у позовній заяві вказана 620 грн.(1240 грн.:2 шт.), оскільки самими Позивачами надана накладна № 10 за 2005 р., де зазначена вартість 1 полового покриття розміром 2х2,5 м. -310 грн., а також з вартістю бензопили, яка у позовній заяві вказана 2120 грн., а Позивачі пояснили, що це повинна була бути вартість двох бензопил і надали товарний чек про придбання бензопили вартістю 1150 грн. Тому суд бере до розрахунку вартість вказаного полового покриття у 310 грн., а вартість бензопили у 1150 грн. Таким чином, загальна вартість майна, яка знаходилася у Відповідача складає: телевізор UNG», придбаний у 1997 р., 800 грн. (вартість двох телевізорів 2300 грн. -вартість телевізора придбаного у 2009 р. за 1500 грн.); вентилятор напільний 90 грн.; ДКУ 1000 грн.; велосипед «Україна»300 грн; бензопила 1150 грн.; полове покриття розміром 2,5х4 м. 620 грн.; полове покриття розміром 2х2 м. 248 грн.; килим розміром 3х4 м. 872 грн.; килим розміром 2х3 м. 420 грн.; 1 полове покриття розміром 2х2,5 м. 310 грн.; музичний центр 1200 грн., а всього майно на загальну суму 7010 грн. Крім того, від вказаної суми необхідно відняти вартість майна повернутого Позивачам Відповідачем, а саме: полового покриття розміром 2х2 м. вартістю 248 грн. 7010 грн. -248 грн. = 6762 грн. Тому Позивачі, як спадкоємці, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4, при поділі майна мають право на відшкодування 50 % вартості майна, що залишилося у Відповідача -3381 грн., із яких ОСОБА_1 має право на відшкодування 3/4 частки вказаної суми, що складає 2535 грн. 75 коп., а ОСОБА_2 відповідно на 1/4 частки вказаної суми, що складає 845 грн. 25 коп.
Позовна вимога про повернення майна підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Так, Позивачами в порушення вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України не доведені обставини того, що Відповідач вивіз із будинку по АДРЕСА_1 наступне майно, що було придбано померлою ОСОБА_4 за час проживання з першим чоловіком ОСОБА_6: 3 карнизи на алюмінієвій основі та 2 алюмінієвих бідонів по 40 л. кожний. З наведених вище підстав суд критично відноситься і не бере до уваги опис від 22.04.2011 р. майна ОСОБА_4 на момент її смерті, письмове підтвердження датоване 11.09.2011 р. та акт обстеження будинку по АДРЕСА_1 від 31.10.2011 р., які жодним чином не доказують обставини вивезення Відповідачем з будинку по АДРЕСА_1 3 карнизів на алюмінієвій основі та 2 алюмінієвих бідонів по 40 л. кожний. Тому суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають. В судовому засіданні було встановлено, що інші речі: 2 батареї чугунні для опалення по 7 секцій, всього 14 секцій; велосипед «Україна»; залізні бочки на 100 л. та на 200 л.; тумбочка для білизни; розкладушка; циркулярка електрична дійсно були вивезені Відповідачем з будинку по АДРЕСА_1 що визнано самим Відповідачем і не підлягає доведенню відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України. З вказаних речей велосипед «Україна»та тумбочка для білизни знаходяться у Відповідача і Позивачі, як спадкоємці, що прийняли спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, відповідно до ст. 387 ЦК України мають право на витребування свого майна із чужого незаконного володіння, а тому позовна вимога про повернення майна в цій частині підлягає задоволенню. Інші речі, а саме: 2 батареї чугунні для опалення по 7 секцій, всього 14 секцій; залізні бочки на 100 л. та на 200 л розкладушка; циркулярка електрична продані Відповідачем на металобрухт, що підтверджуються показами свідка ОСОБА_8, і перестали існувати як речі, а тому вони не можуть бути повернуті Відповідачем. Отже, вибраний Позивачами такий спосіб захисту цивільних прав як повернення майна в натурі є не адекватним і не може бути застосований судом, а суд відповідно до ст. 11 ЦПК України не може вийти за межі заявлених позивачами вимог, тому позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає. Але Позивачі можуть обрати інший спосіб захисту своїх порушених цивільних прав, передбачений ч.2 ст. 16 ЦК України, шляхом звернення до суду з позовною заявою про відшкодування збитків та моральної шкоди у зв»язку зі знищенням їх майна.
Позовна вимога про зняття з реєстру домової книги будинку в АДРЕСА_1, ОСОБА_3, який там не проживає з червня місяця 2011 р., задоволенню не підлягає з наступних підстав. При розгляді позовної вимоги про зняття з реєстрації місця проживання підлягає застосуванню закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (надалі Закон № 1382-IV), який є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов»язані із зняттям з реєстрації місця проживання, а положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов»язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання. Статтею 7 Закону № 1382-IV встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: 1) заяви особи або її законного представника; 2) судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою; 3) свідоцтва про смерть; 4) паспорта або паспортного документу, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; 5) інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установу, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням. Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред»явивши разом з тим до суду одну з таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про виселення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення особи померлою. Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстрації місця проживання залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України, ст. 405 ЦК України), про що вказав Верховний суд України у своїй постанові від 16 січня 2012 р. № 6-57цс11. Тому вирішенню питання про зняття з реєстрації місця проживання Відповідача повинно передувати вирішення питання про позбавлення Відповідача права користування житловим приміщенням за адресою: смт. Велика Лепетиха вул. Котляревського, 7. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позивачами позовних вимог і не може вийти за їх межі. Тому суд не вбачає підстав, передбачених ст. 7 Закону № 1382-IV, для зняття з реєстрації місця проживання Відповідача за адресою: АДРЕСА_1 а отже вказане вимога є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 108 грн., сплата якого підтверджується квитанцією № 75 від 16.05.2012 р., а на користь ОСОБА_1 -у розмірі 106 грн. 60 коп., сплата якого підтверджується квитанцією № 1 від 18.01.2012 р. (загальна сума судового збору складає 214 грн. 60 коп. відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України про судовий збір).
На підставі ст. 16, 364, 370, 387 ЦК України, ст. ст. 70,73 СК України, ст. 7 закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11 грудня 2003 року № 1382-IV, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2535 (дві тисячі п»ятсот тридцять п»ять) грн. 75 коп., а на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 845 (вісімсот сорок п»ять) грн. 25 коп.
Зобов»язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 велосипед «Україна» та тумбочку для білизни.
В задоволені інших вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 108 (сто вісім) грн.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 106 (сто шість) грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Великолепетиський районний суд Херсонської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий підпис
КОПІЯ ВІРНА
Суддя В.А. Мамаєв
Судове рішення № 27456004, Великолепетиський районний суд Херсонської області було прийнято 25.09.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2103/488/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: