Ухвала суду № 274558, 09.11.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

09 листопада 2006 року

Справа № 2-7/10548-2006А

м. Севастополь

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Волкова К.В.,

Черткової І.В.,

секретар судового засідання Фоменко В.М.

за участю представників сторін:

06.11.2006

позивача: не з'явився

відповідача: Шугалка Д.І., дов.№6438/9/10-2 від 17.05.2005

після перерви 09.11.2006

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 31 липня 2006 року по справі № 2-7/10548-2006А

за позовом Приватне підприємство "Стройконтракт" (вул. Севастопольська, 31, місто Сімферополь,95015)

(а/я 2861, місто Сімферополь, 95053)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь,95053)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №0005642301/1 від 09.06.2006 та №0005632301/1 від 09.06.2006.

Позов мотивований тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є необгрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного податкового законодавства України. Позивач вказав, що відповідач неправильно дійшов висновку про неправомірність віднесення до складу валових витрат вартості отриманих від контрагентів маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг та до податкового кредиту -ПДВ з вартості даних послуг. ПП «Стройконтракт»зазначило, що при цьому воно користувалось нормами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№263/97-ВР від 22.05.1997 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 і порушення податкового законодавства не допускало. Крім того, позивач зазначив, що усі документи, які були представлені відповідачу під час перевірки, як то договори на надання маркетингових послуг, податкові накладні тощо, є легітимними, оскільки їх недійсність не встановлена судом, а тому у позивача були всі законні підстави для включення відповідних витрат до складу валових .

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 липня 2006 року у справі №2-7/10548-2006А (суддя Дворний І.І.) позов Приватного підприємства „Стройконтракт” до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задоволено.

Суд визнав нечинними податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №0005642301/1 від 09.06.2006 та №0005632301/1 від 09.06.2006.

Судом стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „Стройконтракт” 3,40 гривень витрат зі сплати судового збору.

Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, не погодившись з постановою суду першої інстанції звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати, оскільки вищезгадана постанова є необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права.

Апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим мотивована тим, що ПП «Стройконтракт»були неправомірно включені до складу валових витрат вартість маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг та до складу податкового кредиту - податок на додану вартість з вказаних операцій, оскільки надані послуги не були використані позивачем у власній господарській діяльності. Відповідач зазначив, що вказані договори не містять інформації про тематику та характер досліджень, що замовляються, та є типовими. Крім того, відповідач вказав, що у позивача відсутні будь-які документи, які б могли підтвердити фактичне виконання зазначених маркетингових та інформаційно-консультаційних досліджень, зокрема звіт виконавця про зроблену роботу з аналізом, результатами та висновками.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" №263/97-ВР від 22.05.1997, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2006 року відкрито апеляційне провадження по апеляційним скаргам.

Ухвалою суду від 19 вересня 2006 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду на 02 жовтня 2006 року судовою колегією у складі Фенько Т.П., Дугаренко О.В., Черткової І.В.

Ухвалою від 02.10.2006 справа була відкладена на 16.10.2006.

Розпорядженням Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2006 склад судової колегії змінено, суддю Дугаренко О.В. замінено на суддю Волкова К.В.

06.11.2006 в судове засідання відповідач з’явився.

В судовому засіданні 06.11.2006, судом була оголошена перерва до 09.11.2006.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про місце та час судового засідання був повідомлений належним чином. Позивач надав в суд клопотання про розгляд справи у відсутність свого представника. Явка представників сторін признана не обов’язкової.

Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим у період з 14.03.2006 по 26.04.2006 проведено документальну перевірку господарської діяльності Приватного підприємства «Стройконтракт»із складанням Акту №2874/23-2/32673238 від 27.04.2006.

Перевірка була проведена за період з 01.01.2005 по 31.12.2005.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем були прийняті Податкові повідомлення - рішення (надалі - Рішення):

-№0005642301/0 від 11.05.2006 з податку на додану вартість на суму 305299,50 грн., в тому числі 203533,00 грн. - основного платежу та 101766, 50 грн. штрафних санкцій.

-№0005632301/0 від 11.05.2006 з податку на прибуток приватних підприємств на суму 330132,50 грн., в тому числі 224425,00 грн. –основного платежу та 105707,50 грн. штрафних санкцій.

Позивачем на дані рішення була подана скарга у відповідності до положень статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№218.

Скарга позивача була залишена відповідачем без задоволення, та на виконання приписів чинного податкового законодавства України, були винесені Податкові повідомлення - рішення із позначкою «1», а саме:

№0005642301/1 від 09.06.2006 з податку на додану вартість на суму 305299,50 грн., в тому числі 203533,00 грн. - основного платежу та 101766, 50 грн. штрафних санкцій №0005632301/1 від 09.06.2006 з податку на прибуток приватних підприємств на суму 330132,50 грн., в тому числі 224425,00 грн. - основного платежу та 105707,50 грн. штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство „Стройконтракт" зареєстроване в органах державної влади рішенням Виконавчого комітета Центральної районої Ради міста Сімферополя від 25.09.2003 №04055647ю0031925, дата останніх змін 29.11.2004 рішення №18821070003000667 форма власності. Відповідно до довідки Держкомітету по статистиці від 02.12.2004 №05. 3-06-01/1699 внесено в єдиний державний реєстр підприємств і організацій України. Дані про реєстрацію підприємства як платника ПДВ, свідоцтво від 02.10.2003 № 00958222.

ПП «Стройконтракт», за перевіряємий період, укладало типові догови з підприємствами на проведення маркетингових досліджень і надання інформаційно-консультативних послуг підписаних з боку ПП "Стройконтракт" (замовник) та директорами підприємств (виконавців).

Згідно з пунктом 1.1 даного договору його метою є :

-проведення маркетингових досліджень (вивчення ринку збуту, попиту та пропозиції на території України, зіставлення цін, якості, обсягів виробництва і т.п.)

-підбіо оптимальних постачальників і покупців для укладання договорів постачання і продажі.

Згідно пункту 1.3 даного договору вартість робіт склала суму з врахуванням ПДВ.Згідно пункту 2.1 даного договору виконавець зобов'язується : вивчити ринок збуту товару на території України,

-зробити відповідні висновки (якість,ціна, обсяги і т.п.) і запропонувати оптимальних постачальників і покупців для висновку договорів постачання і продажі, проводити консультації по правових і комерційних питаннях експортно-імпортного регулювання на території України відповідно до договорів, що укладені Замовником. Згідно пункту 4.1 даного договору оплата винагороди проводиться шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок Виконавця в банку протягом 90 календарних днів з моменту підписання акта виконаних робіт (можливий розрахунок векселем). У виконання договору були складені акти здачі - прийому робіт (надання послуг) про приймання виконаних робіт послуг. За перевіряємий період були укладені договори на суму 1221240,0грн. в тому числі ПДВ 203533,0грн. в тому числі :

-в січні 2005 на суму 350,0грн. в тому числі ПДВ 292,0грн. - з ПП Гладков Н.В. на суму 350,0грн. в тому числі ПДВ 292,0грн.,

-в лютому 2005 на суму 250605,5грн. в т.ч. ПДВ 41768грн.

- з ПП Гладковим В.М. на суму 64960,5грн., в тому числі ПДВ 10827,0грн., з ПП Гладковим Г.М. на суму 185645,50грн.в тому числі ПДВ 30941,0грн.,

-в березні 2005 на суму 544504,8грн. в тому числі ПДВ 90752ч0грн. - з ПП Гладковим В.М. на суму 346062,0грн. в тому числі ПДВ 57677грн., з ПП Хорольською О.М. на суму 198444,0грн. в тому числі ПДВ 33074,0 грн.,

-в квітні 2005 на суму 191869,20грн. в тому числі ПДВ 31978,20грн. - з ПП Гладковим В.М. на суму 160098,0грн. в тому числі ПДВ - 26683,0грн., з ПП Хорольською О.М. на суму 12000,0грн. в тому числі ПДВ2000,0грн.

- травні 2005 на суму 74670,0грн. в тому числі ПДВ 12445,33грн. - з ПП Гладковой Н.В. на суму 21100,0грн. в т.ч. ПДВ - 3517,0грн., з ПП "Цифей", на суму 1170,0грн. в тому числі ПДВ 195,0грн., з ПП Колпін Р.А. на суму 2400,0грн. в тому числі ПДВ 400,0грн., з Хорольською О.М. на суму 50000,0грн. в тому числі ПДВ 8333,33грн.,

-в жовтні 2005 на суму 159200,0грн. в тому числі ПДВ 25633,33грн. - з ПП "Цифей", на суму 159200,0грн. в тому числі ПДВ 25633,33грн.

У зв'язку з тим, що до перевірки були надані тільки договори і акти прийняття і здачі виконаних робіт (наданих послуг) податковий орган порахував, що фактично немає підтвердження надання маркетингових послуг суб'єктами підприємницької діяльності, а тому витрати по оплаті цих послуг не включаються до складу валових витрат.

В результаті порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" №283/97-ВР від 22.05.1997, ПП "Стройконтракт" завищило валові витрати за перевіряємий період на суму 1017700,0грн. в т.ч. за Ікв.- 662900,0грн., за 2кв. 222100,0грн., за 4кв. - 132700,0грн. включивши до складу витрати на проведення маркетингови послуг і шформаційно-консультативні послуги без підтвердження належності цих послуг д власної господарської діяльності підприємства (Дт-92, Кт-631).

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 ( зі змінами та доповненнями), "В разі коли платник придбає товари (роботи,послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва і не амортизується, податки сплачені в зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не відносяться.).

В результаті перевірки, по наданим первинним документам, встановлено завищення податкового кредиту перевіряємий період на 203533грн. (в тому числі за січень 2005 –58 грн., лютий - 41 768грн., березень - 90 751грн., квітень - 31 978 грн., травень - 12 445 грн., жовтень - 26533грн.) в результаті необгрунтованого віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по витратам, які не пов'язані з веденням господарської діяльності.

В звязку з тим, що в наданих до перевірки договорах і в актах здачі-прийому робіт (надання послуг) відсутня інформація про характер і тематику досліджень, що замовляються, немає підстави вважати, що маркетингові інформаційно-консультативні послуги спричинили одержання доходу в здійсненні господарської діяльності підприємства.

Отже, витрати на здійснення цієї діяльності, не можуть бути віднесені до складу валових витрат підприємства.

В результаті порушення підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997( зі змінами та доповненнями), донараховано податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 203 533,21 грн.

Судова колегія з урахуванням вимоги апеляційної скарги, наявність доказів в матеріалах справи прийшла до висновку, що суд обгрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки згідно з п. 1.1 вказаних договорів Заказник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг. Пунктом 3.2 договорів передбачено, що оплата за надані послуги здійснюється згідно з актами виконаних робіт. Здача-приймання робіт оформлюється відповідними актами, які підписуються обома сторонами.

Протягом періоду, що перевірявся податковим органом, відповідні акти здачі-приймання робіт були підписані в кількості 27 штук на загальну суму 1221201,30 грн., у тому числі ПДВ - 203533,55 грн. Маркетингові та інформаційно-консультаційні послуги були оплачені, що підтверджується відповідними виписками банку.

Судом встановлено, що в момент укладання договорів та здійснення господарських операцій ПП «Стройконтракт», СПД Гладов В.М., СПД Гладкова Н.В., СПД Хорольська Г.С., СПД Колпин Р.О., СПД Гладков Г.М., СПД Хорольська О.М. та ПП «Цифей»мали цивільну правоздатність та відповідну реєстрацію в державних органах, що не заперечується відповідачем.

Крім того, суд вважає необхідним повідомити, що згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" №263/97-ВР від 22.05.1997, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Виходячи з визначення терміну «маркетинг», вказаному в Інструкції що де заповнення форми державного статистичного спостереження №1-інновація "Обстеженню технологічних інновацій промислового підприємства", затвердженої Наказоіу Держкомстату України № 382 від 28.11.2005, можна зробити висновок, що маркетині проводиться з метою вдосконалення збуту продукції на ринку. Пунктом 19 Положенні (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерстві фінансів України №318 від 31.12.1999 встановлено, що витрати на збут включають і зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг).

Послуги, передбачені договорами про надання маркетингових та інформаційно консультаційних послуг, які були укладені між ПП «Стройконтракт»та контрагентами, пов'язані з продажем та придбанням продукції, а тому, відповідно до норм Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", вони відносяться до складу валових витрат підприємства.

Позивачем були надані для перевірки договори маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг, акти здачі-прийняття виконаних робіт та платіжні документи на перерахування контрагентам коштів за надані послуги. У даному випадку суд вважає, що відповідачем був безпідставно розширений ряд документів, яким повинен підтверджуватись факт надання маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг (звіт виконавця про зроблену роботу з аналізом, результатами та висновками), оскільки правилами ведення податкового обліку, встановленими чинним законодавством, зокрема статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", не вимагається підтвердження витрат на проведення маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг саме такими документами.

Чинне законодавство не встановлює спеціальних вимог щодо обов'язкової наявності певних документів для підтвердження факту надання маркетингових або інформаційно-консультаційних послуг.

Сторони угод мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України.

Статут ПП «Стройконтракт»не містить будь-яких обмежень чи заборони керівництву підприємства на укладання вказаних угод. Більш того, згідно з частини 1 статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Статею 67 Господарського кодексу України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Надання маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг не суперечить чинному законодавству України, оскільки не існує нормативно-правовий акт, який би забороняв або обмежував таку діяльність.

У той же час, згідно з пунктом 5.11 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства" №263/97-ВР від 22.05.1997, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право позивача на податковий кредит підтверджено належним чином оформленими податковими накладними, наявними в матеріалах справи (а.с. 79-109).

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів того, що послуги, передбачені договорами про надання маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг, ПП «Стройконтракт»фактично не отримало.

Відповідач не надав суду доказів того, що договори на надання маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг були оскаржені ним у судовому порядку. Отже, вищевказані договори є правомірними, оскільки їх недійсність не визнана судом.

За наведених обставин рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.-28.04.2005 у справі № 2-7/2085-2005 прийнято при повному з’ясуванні обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.

За наведених обставин постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 липня 2006 року у справі №2-7/10548-2006А прийнята при повному з’ясуванні обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 липня 2006 року у справі №2-7/10548-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Т.П. Фенько

Судді К.В. Волков

І.В. Черткова