Постанова № 274556, 07.11.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

02 листопада 2006 року

Справа № 2-7/8943-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Волкова К.В.,

Черткової І.В.,

секретар судового засідання Фоменко В.М.

за участю представників сторін:

30.10.2006

позивача: Куциков М.Б.,дов.№б/н від 01.06.2006

відповідача: Єльцов В.В.,дов.№1666/9/10 від 07.07.2006

після перерви 02.11.2006

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 13 липня 2006 року у справі №2-7/8943-2006А

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськкурорт" (військове містечко № 3, корпус 115, смт.Партеніт, Алушта місто, Автономна Республіка Кри,м98542)

до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна 22-а, місто Алушта,98500)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство МО України «Укрвійськурорт»звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Кри з позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушта про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач не погоджується по суті з виявленим під час перевірки порушенням п.п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також вказує на безпідставність та порушення порядку розгляду скарг органами ДПА.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2006 року у справі №2-7/8943-2006А (суддя Дворний І.І.) позов Державного підприємства Міністерства оборони України „Укрвійськурорт” до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим про визнання недійсним подактового повідомлення-рішення задоволено повністю.

Суд визнав нечинним податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим №00029112301/1 від 13.01.2006 о донарахуванні податку на прибуток 64900 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 32450 грн.

Судом стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Міністерства оборони України „Укрвійськурорт”3,40 гривень державного мита.

Державна податкова інспекція у місті Алушті Автономної Республіки Крим, не погодившись з постановою суду першої інстанції звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати, оскільки вищезгадана постанова є необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, з підстав висловлених в апеляційній скарзі.

Розпорядженням Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2006 склад судової колегії змінено, суддю Дугаренко О.В. замінено на суддю Волкова К.В.

В судове засідання 16.10.2006 сторони з’явились. Судом була оголошена перерва до 30.10.2006.

В судове засідання 30.10.2006 сторони з’явились. Судом була оголошена перерва до 02.11.2006.

Після перерви в судове засідання представники сторін не з'явились. Явка представників сторін признана не обов’язкової.

Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи,25.11.2005 Державною податковою інспекцією в м. Алушта проведена планова виїзна комплексна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства Державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськкурорт»за період з 01.04.2004 по 30.06.2005.

Під час перевірки встановлено порушення Державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськкурорт»п.5.9 ст.5 пп.8.1.1, пп.8.3.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що вирозилось у заниження валових доходів на суму 112375,00грн. та порушення підпунктів 8.1.1,8.3.2 пункту 8.1, підпункту 8.4.5 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997, підприємством неправомірно нараховувалась амортизація основних фондів групи 1.

Також інші порушення, які позивач по суті не оспорює.

За результатами перевірки ДПІ у місті Алушті складено акт № 168\23\30639237 від 25.11.2005, який був покладений в основу податкового повідомлення-рішення №0002912301\1 від 13.01.2006.

Згідно з даним податковим повідомленням-рішенням до позивача відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», №2181-III від 20.12.2000 до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»донарахований основний платіж на суму 64900,00грн. та застосовані штрафні санкції на суму 32450,00грн.

Не погодившись в даним рішенням, Державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськкурорт»у порядку, передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000, оскаржив його до ДПІ у місті Алушта від 16.12.2005 №6853\10\ж.

За результатами розгляду даної скарги ДПІ у місті Алушта винесено рішення №101\10\23 від 13.01.2006 про відмову в задоволенні скарги і винесено нове податкове повідомлення - рішення №00029112301/1, яким доначислено підприємству податок на прибуток у сумі 64900,00грн. і застосував штрафні санкції у сумі 32450,00грн.

Оскільки відповідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти мотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги -до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Позивач вважає, що однією з умов недійсності прийнятого спірного рішення- повідомлення є те, що податковий орган мотивоване рішення за його скаргою у встановлений законом строк не направив на його адресу, а тому скаргу вважає повністю задоволеною.

Скарга позивача була отримана податковим органом 16.12.2005, розглянута 13.01.2006, цього дня було ухвалено рішення «Про результати розгляду скарги»№101/10/23, яким відмовлено в задоволенні його скарги і винесено податкове повідомлення –рішення за №00029112301/1 від 13.01.2006 яким залишив донарахування податку і застосування фінансових санкцій в тому ж розмірі.

Суд першої інстанції погодився з даними затвердженнями і по цих підставах визнав недійсним спірне податкове повідомлення- рішення в повному обсязі.

Судова колегія вважає, що у даній підставі суд першої інстанції необгрунтовано прийшов до такого висновку, оскільки в матеріалах справи є докази того, що Державною податковою інспекцією у місті Алушті прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги від 30.12.2005 за №3423/10/29 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням 31.12.2005 дане рішення було направлено на адресу позивача.

В зв'язку із закінчення строку зберігання поштове відділення повернуло дану кореспонденцію на адресу відповідача 31.01.2006.

Судова колегія вважає, що позивачем не було прийнято заходів до отримання даного листа. Судова колегія не приймає до уваги відповідь поштового відділення про те, що на адресу позивача рекомендованої кореспонденції за №47 за період з 30.12.2005 по 31.01.2006 не поступало, оскільки є інші докази надані відповідачем про направлення на адресу позивача рішення про продовження строку.

Відсутність відомостей в рішенні ДПІ у місті Алушті про розгляд скарги про те, що було продовжено строк розгляду скарги, не може бути доказом, що такого рішення не приймалось, оскільки обов'язкової вимоги про вказівку в самому рішенні про розгляд скарги чи приймалось рішення про продовження строків розгляду скарги Положення про порядок розгляду не передбачає.

У той самий час колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині визнання недійсним податкового повідомлення –рішення по донарахуванню податку на прибуток в сумі 28100 грн. і застосувала фінансові санкції в сумі 14500 грн. за нібито незаконне зменшення валового доходу підприємства за перше півріччя 2004 в сумі 112375 грн.

В розшифровці валових витрат за 1 півріччя 2004 значиться, що підприємство включило в них вартість придбаних путівок, агентських послуг, інформаційних послуг, транспортних витрат, комунальних послуг, вартість спожитої електроенергії, оренди приміщень, екскурсій, банківський відсоток, канцелярських обладнань всього на суму 18572,1 тис.грн.

Вартість матеріалів в сумі 112,4тис.грн., придбаних по вищезгаданих накладних, підприємством у валові витрати не включена.

В розшифровці валових витрат за 1 півріччя 2004 значиться, що підприємство включило в них вартість придбаних путівок, агентських послуг, інформаційних послуг, транспортних витрат, комунальних послуг, вартість спожитої електроенергії, оренди приміщень, екскурсій, банківський відсоток, канцелярських обладнань всього на суму 18572,1 тис.грн.

З цього виходить, що вартість матеріалів в сумі 112,4тис.грн., придбаних по вищезгаданих накладних, підприємством у валові витрати не включена.

Розшифровка валових витрат за 9 місяців 2004 також свідчить про те, що матеріали на суму 112,4тис.грн. не включались підприємством у валові витрати в цьому звітному періоді.

Отже, підприємство обгрунтовано, на підставі пункту 5,9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не збільшило на кінець 1 півріччя 2004 балансову вартість запасів матеріалів на суму 112,4тис.грн. і, відповідно, валовий дохід, оскільки раніше воно не включило вартість цих будівельних матеріалів у валову витрату підприємства.

Суд першої інстанції правильно визнав необгрунтованим висновок податкового органу про неправомірність нарахування підприємством амортизації основних фондів групи 1 (адміністративна будівля №115 в/мЗ, адміністративна будівля 9 евакоприймальника ВС) за перше півріччя 2005 у розмірі 40124,16грн.

Наказами МО України від 28.12.2004 №662 «Про надання основних фондів Міністерства оборони України державному підприємству МО України «Укрвійськурорт», і від 14.01.2005 №21 «Про додаткове представлення основних фонди державному підприємству «Укрвійськурорт” перераховані в акті перевірки»основні фонди (адміністративна будівля №115 в/м3 і адміністративна будівля 9 евакоприймальника ВС) Міністерством оборони України були передані державному підприємству «Укрвійськурорт” в його статутній фонд. Цей факт податковий орган не оспорює.

Згідно підпункту 8.1.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів і нематеріальних активів для власного виробничого користування.

Відповідно до підпункту 8.4.11 статті 8 цього ж Закону, до придбання основних фондів і нематеріальних активів прирівнюються операції по включенню таких основних фонди і нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, з подальшим включенням основних фондів у відповідні групи.

Виходячи з цих положень Закону, отримані підприємством в статутній фонд від Міністерства оборони України і перераховані в акті перевірки основні фонд, вважаються придбаними і підлягають амортизації.

Тим паче, що передача проведена в рамках підлеглості. Реєстрація Статутного Фонду державних підприємств не передбачається.

Тому, податковим органом необгрунтовано виключена сума амортизації і незаконно зменшені валові витрати підприємства за 1 півріччя 2005 на суму 40124,1 тис.грн., у зв'язку з чим, незаконно донарахований податок на прибуток в сумі 10 000 грн., а також застосовані штрафних санкцій в сумі 5тис.грн.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного необгрунтованим є донарахування всього на суму 57600 грн., у тому числі 28100 грн. і 10000 грн. податку на прибуток, також 14500 грн. і 5000 грн. фінансових санкцій.

Податковим рішенням– повідомленням №00029112301/1 від 13.01.2006 донараховано 64900 грн. податку на прибуток і застосовані фінансові санкції в сумі 32450 грн.

Виходячи з вимог позивача - фактично по суті позивачем не оспорюється донарахування по податку в сумі 25800 грн. і застосування фінансових санкцій в сумі 12950 грн.

У зв'язку з чим судова колегія вважає, що в цій частині висновки податкового органу про донарахування вищезгаданих сум є обгрунтованими.

Керуючись статтями ст. 195; п.2 ст. 198; ст. 201; ч.2 ст. 205; ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13липня 2006 року у справі №2-7/8943-2006А змінити.

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим №00029112301/1 від 13.01.2006 о донарахуванні всього на суму 57600 грн., у тому числі 38100 грн. податку на прибуток і 19500 грн. фінансових санкцій.

В решті частини позову –відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Т.П. Фенько

Судді К.В. Волков

І.В. Черткова