Ухвала суду № 2745047, 15.10.2008, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

15.10.08 Справа № 9/308-4304

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Процика Т.С.

суддів Галушко Н.А.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.

розглянув апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції (далі Тернопільська ОДПІ) від 16.01.2007 року № 1637/7/10-015

на постанову Господарського суду Тернопільської області від 18.12.2006р.

у справі № 9/308-4304

за позовом Тернопільської ОДПІ, м. Тернопіль

до відповідачів 1. Унітарного приватного підприємства “Укртехмаш”, м. Тернопіль

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Еверест”, м. Тернопіль

про визнання недійсними господарських зобов’язань

за участю представників сторін:

від позивача: - Ткач І.Я. - представник;

від відповідача 1: - не з’явився;

від відповідача 2: - не з’явився.

Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 18.12.2006р. у справі № 9/308-4304, суддя Кропивна Л.В., відмовлено у задоволенні позову Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, вул.Білецька, 1 м.Тернопіль, до відповідача-1 Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш”, вул. Тролейбусана,16, м. Тернопіль, та до відподіача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Еверест”, вул.Бродівська, 47, м.Тернопіль, про визнання недійсними, як таких, що укладені Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” з порушенням спеціальної правосуб’єктності, які здійснені на виконання договору № 32 від 07.03.2005р., господарське зобов’язання по передачі Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” Товариству з обмеженою відповідальністю „Еверест” будівельних матеріалів на загальну суму 565 602,04 грн. у т.ч. 94267,01 грн. ПДВ, та господарське зобов’язання по оплаті Товариством з обмеженою відповідальністю „Еверест” Унітарному приватному підприємству „Укртехмаш” коштів у сумі 565 602,04 грн. у томі числі 94 267,01 грн. ПДВ.

Постанова суду мотивована нормами ч.ч.1, 3 ст. 55, ч.1 ст.207 ГК України, ч.1 ст.1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, абз.2 ч.1 ст.80, ст.91 ЦК України, ч.1 ст.71, 72 КАС України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Тернопільська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Господарського суду Тернопільської області від 18.12.2006р. (складена в повному обсязі 26.12.2006р.) по справі № 9/308-4304 скасувати, визнати недійсними, як такі, що укладені відповідачем 1 з порушенням спеціальної правосуб’єктності: господарське зобов’язання по передачі Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” ТзОВ „Еверест” будівельних матеріалів на загальну суму 565 602,04 грн., в тому числі 94267,01 грн. ПДВ; господарське зобов’язання по оплаті ТзОВ „Еверест” Унітарному приватному підприємству „Укртехмаш” коштів у сумі 565 602,04 грн. у томі числі 94 267,01 грн. ПДВ, які здійснені на виконання договору № 32 від 07.03.2005р., оскільки вважає вказану постанову такою, що винесена з порушенням норм матеріального права.

У запереченні на апеляційну скаргу ТзОВ „Еверест” просить Тернопільській ОДПІ у задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову Господарського суду Тернопільської області від 18.12.2006р. залишити без змін, оскільки вважає, що факти, викладені в даній апеляційній скарзі, не базуються на фактичних обставинах справи та нормах матеріального права.

При прийнятті ухвали у цій справі апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом у наступному.

Під правосуб’єктністю діючий на Україні правопорядок розуміє передбачену нормами права здатність бути учасником правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

З цього визначення випливає сукупність ознак, які дають можливість засновнику юридичної особи ставити перед державою (від імені якої згідно ч.1 ст.1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” діє державний реєстратор) питання про визнання такої особи самостійним суб’єктом майнових відносин, у тому числі цивільних та господарських.

Серед таких ознак, що характеризують юридичну особу, український правопорядок визнає : організаційну єдність, майнову самостійність, деліктоздатність, можливість виступати у господарському та цивільному обороті і при вирішенні спорів у судах від свого імені.

Згідно з ч.3 ст.55 ГК України суб'єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах. (Частина третя статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 997/817 (997/816) від 04.02.2005р.).

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.80 ЦК України юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Таким чином, правоздатність та дієздатність юридичної особи виникає одночасно з моменту її державної реєстрації, на що вказує ч.4 ст.91 ЦК України. При цьому правоздатність та дієздатність юридичної особи реалізується через її органи, які складають частину юридичної особи і не є самостійними суб’єктами права.

Як випливає із змісту ст.91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

За українським правопорядком за усіма комерційними організаціями визнається універсальна правоздатність, на відміну від спеціальної (обмеженої), яка належить публічно-правовим організаціям.

Водночас, правоздатність юридичної особи є цільовою, оскільки, за загальним правилом, вона може мати лише ті права, які відповідають визначеним законом та (або) установчими документами цілям її діяльності, і відповідно, може нести лише пов’язані з цією ціллю зобов’язання.

УПП „Уктехмаш” зареєстроване як юридична особа та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України із присвоєнням йому ідентифікаційного коду 33011784 згідно свідоцтва про державу реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності у державному реєстрі, а також є платником ПДВ згідно свідоцтва № 26751365 про реєстрацію платника податку на додану вартість, яке видане Підприємству 08.07.2004р.(а.с. 178).

Ці обставини Позивач не спростовує, натомість підтверджує, про що свідчать позовна заява та акт перевірки від 26.07.2006р. № 13526/23-422/31914549 з питань взаєморозрахунків ТзОВ „Еверест” з УПП. „Укртехмаш” (а.с 10- 21).

В силу положень ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач не подав рішення суду, яким обмежена цивільна правоздатність юридичної особи –УПП „Уктехмаш”, а саме таке рішення, згідно положень ч. 2 ст.91 ЦК України, є належним та допустимим доказом цієї обставини, тому відсутні підстави для твердження, що на момент укладення договору та вчинення його сторонами юридично значимих дій, одна із сторін не мала господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності).

Більше того, Статут УПП „Укртехмаш” (а.с. 45-59) не обмежує підприємство в укладенні та виконанні договорів, виборі їх предмету та контрагентів.

Доводи Позивача про те, що смерть засновника Унітарного підприємства, чи його керівника, обмежує підприємство у правоздатності, судом відхилені як такі, що не ґрунтуються на законі.

За таких обставин та матеріалів справи, суд обгрунтовано не знайшов підстав для того, щоб визнати недійсним господарське зобов’язання, учасником якого є УПП „Укртехмаш” з підстав, викладених у ч.1 ст.207 ГК України, стосовно того, що зобов’язання укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Ця ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий-суддя Процик Т.С.

суддя Галушко Н.А.

суддя Юрченко Я.О.