Постанова № 2745004, 07.10.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа №2а-5330/08

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2008 р.                                                                                               м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді - Спірщонова М.О.

за участю секретаря Глазунової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Макфа-Україна» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

            Позивач ТОВ «Макфа-Україна» звернулось до адміністративного суду з позовом до ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000231610/0 від 25.10.2007 року, № 0000231610/1 від 17.12.2007 року та № 0000231610/2 про завищення бюджетного відшкодування за липень 2007 року у розмірі 95252,00 грн.

Під час розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та  просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова від 13 травня 2008 року № 0000271610/3 та стягнути з відповідача всі здійснені ним судові витрати.

В обгрундування  позову позивач вказав, що підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення є акт виїзної позапланової перевірки ТОВ «Макфа-Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2007 року від 18.10.2007 № 1558/16-32018768.

Як вказав позивач на його думку виїзна позапланова перевірка ТОВ «Макфа-Україна» була здійснена з грубим порушенням чинного законодавства.

Виконуючи вимоги чинного податкового законодавства що стосуються нарахування та сплати податку на додану вартість, позивач 16 серпня 2007 року направив на адресу відповідача звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2007 року. Вказана декларація отримана Відповідачем 16.08.07 вх. № 36717.

При складані вказаної декларації, позивач насамперед керувався законом «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями від 3 квітня 1997 року N168/97-ВР (надалі Закон «Про ПДВ», та Порядком заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, зі змінами та доповненнями, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N166 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за N250/2054 (надалі -Порядок).

У строчці 21 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19)» Позивач на підставі бухгалтерського на податкового обліку підприємства встановив суму ПДВ у розмірі 60 967 грн.

Крім того, у строчці 25.1 «Сума що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» Позивач на підставі бухгалтерського та податкового обліку встановив суму ПДВ, яку необхідно відшкодувати на рахунок ТОВ «Макфа-Україна» у розмірі 95 252 грн.

Відповідачем було здійснено документальну невиїзну (камеральну) перевірку декларації за липень 2007 року, за результатами якої було складено довідка, яка свідчить про відсутність порушень.

Позивач звертав увагу суд на той факт, що відповідно до затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 p. N327 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (надалі - Порядок) пункту 1.3. За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Але незважаючи на наявність довідки про проведення невиїзної камеральної перевірки, відповідачем незаконно було видано наказ № 416 від 25.09.07 «Про проведення позапланової виїзної перевірки» та направлення № 501 від 25.09.07 на проведення виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за липень 2007 року. Вказаний наказ суперечить чинному законодавству на підставі наступного:

Відповідно до п. 9 ст. 11.1 закону «Про державну податкову службу» від 4 грудня 1990 року N 509-ХІІ, Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: .... платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 11.1 закону «Про державну податкову службу», позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Рішення суду про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Макфа-Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2007 року відсутнє.

Оскільки, ТОВ «Макфа-Україна» подало декларацію з ПДВ за липень 2007 року з від'ємним значенням 60967 грн., то відповідач не мав правових підстав для проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Макфа-Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2007 року.

Виходячи з вище викладеного представник позивача вказав, що висновки, що наведені в акті є незаконними, оскільки відповідачем порушена процедура здійснення виїзної позапланової перевірки діяльності ТОВ «Макфа-Україна».

ТОВ «Макфа-Україна» здійснює реалізацію товару (макаронні вироби, виробництва ВАТ «Макфа», Росія) в Україні контрагентам — резидентам України на підставі укладених договорів.

При визначені бази оподаткування, при здійснені вказаних господарських відносин, ТОВ «Макфа-Україна» керується п. 4.1 закону «Про ПДВ», виходячи із договірної ціни, але не нижче звичайних цін, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР» (надалі - закон «Про прибуток») п. 1.20.1. Якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна -це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 7 закону «Про ціни та ціноутворення», вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Державне регулювання ціноутворення продуктів харчування в липні 2007 року в Україні відсутнє.

Крім того, всі документи що опосередковують продаж товарів резидентам України на території України є первинними і чинними та відповідають вимогам законодавства України.

Відповідно до закону «Про прибуток...» п. 1.20.8, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Як вказав представник позивача  відповідач в акті перевірки не надав жодного доказу, що є обов'язковим відповідно закону «Про прибуток...», та нормативного обґрунтування порушення з боку ТОВ «Макфа-Україна» визначення бази оподаткування, відповідно до п. 4.1 закону «Про ПДВ», тобто відмінність договірної ціни в угодах ТОВ «Макфа-Україна» з резидентами України від звичайних цін.

Таким чином, ТОВ «Макфа-Україна» у відповідності до п. 4.1 закону «Про ПДВ» належним визначило свої зобов'язання з ПДВ виходячи з договірної вартості товару і відповідно до ст. 7 закону «Про ПДВ» відобразило у податковому та бухгалтерському обліку і податковій звітності свої податкові зобов'язання з ПДВ, чим виконало вимоги законодавства України.

Базою для оподаткування товарів, що імпортуються є відповідно до п. 4.3 закону «Про ПДВ» договірна вартість товару, але не менше митної вартості.

Митна вартість, для імпортованого товару, визначається в порядку визначеним Митним кодексом N 92-IVвід 11.07.02 та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 p.N1766.

Відповідно до затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України від 16 березня 2001 p. N109/188 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2001 р. за N261/5452 «Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України пункту 2.1. Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.

Крім того, відповідно до Інструкції від 1997.07.09 "Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації", митна вартість - вартість товару, що визначається відповідно до положень Закону України "Про Єдиний митний тариф" і використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів та ведення митної статистики.

Позивач зазначив, що виходячи з вище викладеного, митне законодавство, у тому числі положення Митного кодексу України, не розповсюджуються на правові відносини що діють між резидентами України, зокрема не визначають рівень звичайних цін на імпортований товар.

Пунктом 7.2.7 закону «Про ПДВ» передбачено, що у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість. Пунктом 7.5.2 вказаного закону, передбачено що дата виникнення право на податковий кредит для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України є дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Крім того,позивач зазначив, що відповідно до висновків відповідача що викладені в акті, заперечення щодо нарахуванню та обліку податкового кредиту у ТОВ «Макфа-Україна» відсутні.

Таким чином, оскільки, митниця прийняла належним чином оформлені та подані декларантом ТОВ «Макфа-Україна» митні декларації, то обчислення митної вартості ТОВ «Макфа-Україна» та визначення бази оподаткування імпортованого товару відповідно до п 4.3 закону «Про ПДВ» та сплата ПДВ було здійснено у відповідності діючому законодавству України.

Також позивач зазначив, що відповідачем порушено порядок донарахувань податкових зобов'язань.

Відповідно до закону «Про прибуток» п. 1.20.10. Донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Відповідно до закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 п. 4.3.3. Методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Пунктом 4.3.4 вказаного закону передбачено, що застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється. Вказаний механізм в законодавстві Україні відсутній.

Більш того, відповідно до п. 4.3.5 закону № 2181, рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Будь-якого рішення суду про застосування до ТОВ «Макфа-Україна» нарахування податку на додану вартість з використанням непрямого методу відсутнє.

Договори, податкові накладні, видаткові накладні між ТОВ «Макфа-Україна» та покупцями продукції — резидентами України є чинними і оформленні відповідно до вимог бухгалтерського обліку та діючого законодавства. Будь-якого рішення суду про визнання недійсними вказаних угод немає.

З метою об'єктивного розгляду акту перевірки, ТОВ «Макфа-Україна» звернулось до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С.Бокаріуса.

Відповідно до висновків спеціаліста - економіста № 2773 порушення з боку ТОВ «Макфа-Україна» п. 4.1 та 4.3 закону «Про ПДВ» відсутні, а висновки, наведені в акті перевірки є такими що не підтверджуються.

Таким чином, об'єктивно:

- позапланова виїзна перевірка була здійснена незаконно в супереч вимогам діючого законодавства України - висновки   Відповідача   наведені   в   акті   перевірки   не   відповідають   фактичним обставинам - висновок спеціаліста підтвердив необґрунтованість висновків Відповідача, наведених в акті перевірки - первинні документи, що опосередковують продаж товару в Україні є чинними

-податкове зобов'язання з податку на додану вартість визначено Відповідачем у спосіб, не  передбачений   чинним   законодавством  та  за  відсутності   належного   механізму розрахунку розміру звичайних цін. Виходячи з вище викладеного представник позивача зазначив, що донарахування підприємству податкового зобов'язань з податку на додану вартість по операціям реалізації товару по ціні товару нижче митної вартості здійснено безпідставно, з порушенням законодавства та просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання з'явився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі, вказавши, що оскаржене податкове повідомлення рішення було винесено у відповідності до чинного законодавства України.

Судом встановлено, що  ТОВ „Макфа-Україна" до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2007р. (вх. від 16.08.2007р. № 36717), заявлена сума бюджетного відшкодування становить 95252 грн. З 27.08.2007 по 07.09.2008 року фахівцями відділу відшкодування податку на додану вартість була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування.

За результатами камеральної перевірки складено довідку № 14/16-32018768 від 07.09.2008р. та встановлено, що згідно п. 3.11 Наказу ДПА України від 18.08.05р. № 350 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість" встановлено, що розрахунок бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства (фактично оплачена сума податкового кредиту за попередній період за даними підприємства становить 701990 грн., за даними перевірки -697657,40 грн.) та за письмовою інформацією підрозділу податкової міліції (службова записка № 252 від 04.09.2007р.).

На підставі направлення від 25.09.2007р. за № 501 та від 09.10.2007р. за № 519, виданого ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова фахівцям відділу відшкодування податку на додану вартість ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова на підставі п. 9 ч. 6 ст. 11' Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" із змінами та доповненнями, підпункту 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями та відповідно до наказу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 25.09.2007р. № 416 «Про проведення позапланової виїзної перевірки» та відповідно до наказу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 474 від 09.10.2007 р. "Про продовження терміну позапланової документальної перевірки", проведена позапланова документальна виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Макфа-Україна", код за ЄДРПОУ 32018768 з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007р. на рахунок платника у банку.

Перевіркою  встановлено, що ТОВ „Макфа-Україна" здійснює придбання макаронних виробів, борошна та круп в асортименті, виробником яких є ВАТ „Макфа" (Росія) за фактурною вартістю з урахуванням витрат, що пов'язані з митним оформленням (розмитнення та проходження санітарного контролю), яка значно нижче митної вартості, а саме: що митна вартість товару значно вище фактурної вартості, оскільки за даними підприємства реалізовано товару на суму 3497795,0 грн. без урахування ПДВ, а на підставі розрахунку вартості реалізованого товару, проведеного перевіркою за червень 2007р. реалізація товару виходячи з митної вартості складає 4258155,0 грн. без урахування ПДВ. Різниця між сумою реалізації за митною вартістю та сумою реалізації за фактурною вартістю складає 760360,0 грн, сума податку на додану вартість складає 152072,0грн. Таким чином, було зроблено висновок, що ТОВ „Макфа-Україна" на порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість" була занижена сума податкового зобов'язання у липні 2007р. на суму 113040,0 грн. у зв'язку з невірним визначенням бази оподаткування операцій з поставки товарів, яка визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни. Крім цього, за даними перевірки, за липень 2007р. різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ має позитивне значення та складає 52073,0 грн.

Виходячи з вищевикладеного, відповідачем було зроблено висновок, що ТОВ „Макфа-Україна" на порушення пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" було завищено різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у липні 2007р. на суму 113040,0 грн. внаслідок невірного визначення бази оподаткування операцій з поставки товарів та завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2007р. у розмірі 95252,0 грн. і занижено залишок від'ємного значення, що переноситься до декларації з ПДВ наступного періоду, у розмірі 108893,0 грн.

На  підставі вищезазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення про завищення бюджетного відшкодування за липень 2007 року № 0000231610/0 від 25.10.2007р. на суму 95252 грн., № 0000231610/1 від 17.12.2007 р. на суму 95252 грн., № 0000231610/2 від 21.02.2008 р. на суму 95252 грн. та від 13 травня 2008 року № 0000271610/3 на суму 95252 грн.

Суд зазначає, що позивачем не оскаржується митна вартість товару визначена митним органом.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 259 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 p. N307 (у редакції наказу Держмитслужби України від 18 квітня 2002 p. N207) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 травня 2002 p. N462/6750:

'"митна вартість - вартість товару, що визначається відповідно до положень Закону України "Про Єдиний митний тариф" і використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів та ведення митної статистики".

Стаття 261 МК України передбачає , що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Відповідно до п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»  база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Суд зазначає, що у відповідності до висновку спеціаліста  № 2773 від 09.04.2008 року   ТОВ „Макфа-Україна" продано за ціною, вищою від фактурної, але нижчою від митної.

Вказаний вище висновок спеціаліста також підтвердив представник позивача в судовому засідання

Виходячи з аналізу вище зазначених норм права, суд приходить до висновку, що при визначенні об’єкту оподаткування за правилами п. 4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» необхідно враховувати, що наведена норма, визначає, що ціна продажу не повинна бути нижче звичайної, в даному випадку  звичайна ціна, враховуючи ввезення товару через кордон, не може бути нижче митної вартості товару, яка була  визначена митним органом на підставі п. 4.3 Закону України «Про податок на додану вартість» виходячи х положень ст. 261 МК України  яка прямо передбачає, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України,  а тому посилання позивача на той факт, що звичайна ціна не може обраховуватись митною вартістю товару, а виключно повинна бути врахована лише фактурна вартість товару суд вважає без підставною.

Крім цього суд зазначає, що в даному випадку заниження ціни товару, в порівнянні з митною вартістю товару, при подальшому продажу  товару на митній території України , по цині яка нижче митної вартості, але вище  вартості по угоді, призвело до штучного створення від’ємного  значення податку на додану вартість.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що  відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення –рішення від  13 травня 2008 року № 0000271610/3.

Що стосується твердження позивача про неправомірність проведення перевірки за висновками якої було винесено оскаржене рішення-повідомлення.

Суд зазначає, що згідно п. 9 ч. 6 ст. 111 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" позапланової виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: .... платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Як було встановлено судом під час розгляду справи ТОВ „Макфа-Україна" до  ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2007р. (вх. від 16.08.2007р. № 36717), згідно якої:

- залишок   від'ємного   значення   попереднього   звітного   (податкового)   періоду,   що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) (рядок 23) становить 545252 грн.;

- залишок   від'ємного   значення   попереднього   звітного   (податкового)   періоду   за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового періоду) (рядок 24) становить 545252 грн.; -залишок від'ємного значення, що переноситься до декларації наступного періоду (рядок 26) становить 450000 грн. Тому суд приходить до висновку, у відповідача у відповідності до п. 9 ч. 6 ст. 111 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" були підстави щодо здійснення позапланової виїзної перевірки ТОВ „Макфа-Україна". Крім цього суд зазначає, що позивачем перевіряючи були допущені до перевірки, згідно з матеріалами перевірки, а саме: перевірку проведено з відома в.о. директора ТОВ "Макфа-Україна" Батракова В'ячеслава Анатолійовича, директора ТОВ "Макфа-Україна" Думнова Сергія Олександровича та в присутності головного бухгалтера ТОВ "Макфа-Україна" Попової Віри Василівни.

В журналі реєстрації перевірок вчинено запис 25.09.2007р. №31.

Копія наказу № 416 від 25.09.2007р. ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова "Про проведення позапланової виїзної перевірки" вручено під підпис в.о. директора ТОВ "Макфа-Україна" Батракову В'ячеславу Анатолійовичу особисто.

Копія наказу № 474 від 09.10.2007 р. ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова "Про продовження терміну позапланової документальної перевірки" вручено під підпис директору ТОВ "Макфа-Україна" Думнову Сергію Олександровичу особисто.

Також суд зазначає, що у відповідності до вимог ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" якою передбачено, що ненадання платнику податків або надання з порушенням вимог, встановлених частиною першої цієї статті, копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що так як позивач допустив перевіряючи до перевірки він фактично погодився з підставами перевірки, а тому суд приходить до висновку, що  в цій частині позов є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 99, 100, 159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Макфа-Україна» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова у повному обсязі виготовлена 08.010.2008 року.

Суддя                                                                                                 М.О. Спірідонов