Рішення № 27448162, 02.11.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-5814/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"02" листопада 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ПЕРЕТЯТЬКО А.К.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/8 частини домобудівлі

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту -позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту -відповідач, ОСОБА_3.) про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/8 частини домобудівлі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачу на праві власності належить 1/8 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 спільне володіння та користування з відповідачем цим будинком неможливе, відповідач своєю часткою не користується, а оскільки вона є незначною і не може бути виділена в натурі, є неподільною, таке припинення не завдасть їй істотної шкоди, а тому позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Позивач та її представник у судових засіданнях позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити, зокрема, припинити право власності ОСОБА_3 на 1/8 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначене майно та стягнути з позивача на користь відповідача в рахунок відшкодування вартості майна 21 295 грн., що знаходяться на депозитному рахунку ГУ ДК України у м. Києві.

У відбувшихся судових засіданнях відповідач та її представник проти задоволення позовних вимог заперечили, просили відмовити у задоволенні позову повністю.

Третя особа -ОСОБА_5 в судових засіданнях підтримав позовні вимоги, не заперечував проти визнання за позивачем права власності на 1/8 частини домобудівні.

Треті особи -ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в судові засідання не з'являлись, проте в адресованих до суду заявах зазначили, що претензій на належну відповідачу 1/8 частини домобудівні не мають, а ОСОБА_6 вказав, що не заперечує щоб право власності цю частину будинку було визнано за ОСОБА_1

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у відбувшихся судових засіданнях сторін, їх представників та третю особу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна №8682 (И-2012) від 01.03.2012 року право власності на 1/2 частину приватного будинку АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності, однак рішенням Дарницького районного суду від 21.12.2006 року право власності на цю частку було припинено та скасовано. Інша 1/2 частини цього будинку поділені наступним чином:

- 1/8 частини на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ю Київською держконторою 19.04.1991 року за №7Н-8190;

- 1/8 частини -за ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ю Київською держнотконторою 19.04.1991 року за №7Н-8190;

- 2/24 частини -за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 16-ю Київською держнотконторою 20.06.2006 року за №1-1384;

- 1/24 частини -за ОСОБА_7 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Київського міськнотокругу ОСОБА_11 27.03.2008 року за №652.

Як встановлено судом, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 жовтня 2009 року визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку успадкування на майно померлої 27.01.2003 року ОСОБА_12. Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15 березня 2010 року визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку успадкування на майно померлої ОСОБА_12 1/8 частину господарських побутових приміщень та споруд домоволодіння АДРЕСА_1, що складаються з сараїв під літерами «Б», «В», «б», «Д», погріба під літерою «В», вбиральні під літерою «Е», споруд.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу України (далі по тексту -ЦК України) власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

За змістом ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. А згідно з ч. 3 цієї статті кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частинами 1 та 2 ст. 364 ЦК України встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. А згідно ст. 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №10076/10-15/11280/11-43 від 15.11.2011 року, проведеної згідно ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 11.10.2010 року у справі №2-666/11, виділити 1/8 частину житлового будинку, що в одиницях площі складає 16,13 кв. м не вбачається можливим, оскільки відповідно до вимог нормативних документів на площі 16,13 кв. м, до складу якої входять 11,54 кв. м житлової площі та 4,59 кв. м допоміжної площі житлового будинку, не можливо влаштувати, як мінімум однокімнатну квартиру.

У зв'язку з відсутністю відомостей щодо права власності або права користування земельною ділянкою, даним висновком встановлено, що неможливо визначити ринкову (дійсну) вартість домоволодіння АДРЕСА_1, а залишкова його вартість складає 165 398 грн., у зв'язку з чим залишкова вартість 1/8 частини зазначеного житлового будинку становить 20 675 грн., що з урахуванням індексу зміни вартості будівельно-монтажних робіт з листопада 2011 року до квітня 2012 року становить 21 295 грн. (Лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2000-12 від 17.04.2012 року).

У відповідності до ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших власників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласникам та членам його сім'ї. А частиною другою цієї статті передбачено, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 у спірному будинку не проживає, в належному технічному стані будинок не утримує, не сплачує свою частку комунальних послуг.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок»з внесеними до неї змінами, при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст. 115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди -судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи.

В окремих випадках суд може, враховуючи конкретні обставини справи, і при відсутності згоди власника, що виділяється, зобов'язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов'язковим наведенням відповідних мотивів. Зокрема, це може мати місце, якщо частка у спільній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник в будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що спірне приміщення, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 за своїми технічними параметрами є неподільним і не може бути переобладнаним в два і більше ізольованих жилих приміщень з самостійними виходами, відповідач в будинку не проживає, припинення права власності на частку не завдасть їй істотної шкоди, оскільки вона забезпечена на праві власності іншим житлом, що не заперечувалось нею в судових засіданнях, її частка порівняно з іншими співвласниками є незначною, а спільне володіння і користування майном з іншими співвласниками є неможливим.

За вказаних обставин, суд прийшов до переконання, що вимоги позивача про припинення права власності одного співвласника -відповідача, визнання права власності за іншим співвласником - позивачем зі сплатою відповідної грошової компенсації є цілком обґрунтованим, оскільки в іншому випадку буде порушено право обох співвласників на належне здійснення своїх прав.

Оцінюючи в сукупності надані до суду докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо припинення права власності ОСОБА_3 на частку у спільному майні -житловому будинку АДРЕСА_1 в розмірі 1/8 частин будинку, визнання її за ОСОБА_1 та стягнення з позивача на користь відповідача в рахунок відшкодування вартості зазначеної частки 21 295 грн., які знаходяться на депозитному рахунку Дарницького районного суду м. Києва.

Судові витрати відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 356, ч. 1 та ч. 3 ст. 358, ч. 1 та 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365 ЦК України, ст. ст. 57, 60, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Припинити право власності ОСОБА_3 на 1/8 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування вартості 1/8 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 21 295 грн., що знаходяться на депозитному рахунку ГУ ДК України у м. Києві, отримувач Дарницький районний суд м. Києва, код отримувача 38021179, р/р 37317001003844, МФО 820019.

Зняти арешт з 1/8 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 накладений на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 05 липня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 213 (двісті тринадцять) грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.