Ухвала суду № 2744745, 11.03.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2008 року № К-37416/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Ланченко Л.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Патюк А.О.

розглянувшиу відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 р.

у справі№ 15/214-06-5749А господарського суду Одеської області

за позовомЗакритого акціонерного товариства «Ізмаїльський винзавод»

доІзмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області

провизнання відсутності повноважень, скасування рішення та податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2006 р. позивач ЗАТ «Ізмаїльський винзавод» звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про визнання відсутності повноважень Ізмаїльської ОДПІ щодо прийняття рішення від 24.11.2005 р. № 0003402302/0/15177 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 125093,6 грн., скасування названого рішення та скасування податкового повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ від 24.11.2005 р. № 0005162301/0-15174 на загальну суму 30445 грн.

Постановою господарського суду Одеської області від 18.08.2006 р. у задоволенні позову відмовлено.

В судовому засіданні 07.11.2006 р. суду апеляційної інстанції позивач відмовився від адміністративного позову в частині вимог щодо відсутності повноважень Ізмаїльської ОДПІ та просив задовольнити позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ від 24.11.2005 р. № 0005162301/0-15174, рішення Ізмаїльської ОДПІ від 24.11.2005 р. № 0003402302/0/15177.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 р. судове рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги ЗАТ «Ізмаїльський винзавод» задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ від 24.11.2005 р. № 0005162301/0-15174 та рішення Ізмаїльської ОДПІ від 24.11.2005 р. № 0003402302/0/15177. Провадження у справі в частині вимог про визнання відсутності повноважень Ізмаїльської ОДПІ закрито. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Ізмаїльський винзавод» судові витрати в сумі 5,1 грн.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Ізмаїльська ОДПІ оскаржила її в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 р. та залишити в силі постанову господарського суду Одеської області від 18.08.2006 р.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами встановлено, що Ізмаїльською ОДПІ Одеської області проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ «Ізмаїльський винзавод» за період з 01.07.2004 р. по 30.06.2005 р., за результатами якої складено акт від 16.11.2005 р. № 0321/23-01/00412033.

Зазначеним актом встановлено порушення приписів п. 4.7 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, а саме, підприємством не віднесено до складу податкового зобовязання сплачений контрагентами ЗАТ «Ізмаїльський винзавод» у складі придбаного товару ПДВ, в результаті чого занижено податкові зобовязання на загальну суму 20 297 грн., у т.ч. у жовтні 2004 року - на 14 031 грн., у квітні 2005 року - на 6266 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування в квітні 2005 року на 3 грн.

На підставі акту перевірки за вищеназвані порушення, згідно із пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ Ізмаїльською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.11.2005 р. № 0005162301/0-15174, яким визначено податкове зобовязання з ПДВ у загальній сумі 30 445 грн., у т.ч. 20 297 грн. основного платежу та 10 148 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вищеназваним актом перевірки також встановлено порушення позивачем приписів ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/98-ВР, а саме, в період з 06.04.2005 р. по 19.05.2005 р. підприємством здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями без ліцензії, внаслідок чого отримано та оприбутковано алкогольних напоїв на загальну суму 62 546,8 грн. та реалізовано на загальну суму 62 109,79 грн.

На підставі акту перевірки за вищеназване порушення, відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» Ізмаїльською ОДПІ прийнято рішення від 24.11.2005 р. № 0003402302/0/15177, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 125 093,6 грн.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення Ізмаїльської ОДПІ від 24.11.2005 р. № 0003402302/0/15177 про застосування штрафу в розмірі 125 093,6 грн., суд апеляційної інстанції виходив з того, що Ізмаїльська ОДПІ не є органом, уповноваженим видавати субєктам підприємницької діяльності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а тому прийшов до висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню як прийняте субєктом владних повноважень, який законодавчо не наділений такими повноваженнями.

Проте, з даним висновком суду апеляційної інстанції погодитись на можна, з огляду на таке.

Повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509/-ІІ (із змінами та доповненнями). Відповідно до статті 1 цього Закону до системи органів державної податкової служби віднесено Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі органи державної податкової служби).

Згідно з пунктом 1 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на Державну податкову адміністрацію України покладено функцію безпосереднього виконання, а також організації роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, повязану з проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до субєктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво та обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; здійснення заходів щодо вилучення, знищення або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищення тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу.

За порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами статтею 17 цього Закону встановлено, що посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До субєктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Зазначивши у постанові, що Ізмаїльська ОДПІ не є органом уповноваженим на накладення штрафів за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки вона не є органом уповноваженим видавати ліцензії на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що ДПІ є іншим органом, якому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» надано таке право.

Судом першої інстанції встановлено, що ЗАТ «Ізмаїльський винзавод» отримало ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями в магазині за адресою: м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 44 серії «АА» № 920794 термін дії з 05.04.2004 р. по 05.04.2005 р., серії «АБ» № 145346 термін з 20.05.2005 р. по 20.05.2006 р. Проте, в період з 06.04.2005 р. по 19.05.2005 р. підприємством здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями без ліцензії, внаслідок чого отримано та оприбутковано алкогольних напоїв на загальну суму 62 546,8 грн. та реалізовано на загальну суму 62 109,79 грн.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо правомірності визначення позивачу рішенням Ізмаїльської ОДПІ від 24.11.2005 р. № 0003402302/0/15177 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 125 093,6 грн. відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.

Щодо скасування судом апеляційної інстанції податкового повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ від 24.11.2005 р. № 0005162301/0-15174, яким позивачу визначено податкове зобовязання з ПДВ у загальній сумі 30 445 грн., у т.ч. 20 297 грн. основного платежу та 10 148 грн. штрафних (фінансових) санкцій, то колегія суддів також не може погодитись з обґрунтованістю такого висновку.

Судами встановлено, що не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 24.11.2005 р. № 0005162301/0-15174, 28.11.2005 р. ЗАТ «Ізмаїльський винзавод» звернулось до Ізмаїльської ОДПІ зі скаргою в порядку апеляційного узгодження.

Рішенням контролюючого органу від 14.12.2005 р., яке отримано платником податків 19.12.2005 р., розгляд скарги продовжено до 27.01.2006 р.

26.01.2006 р. Ізмаїльською ОДПІ прийнято та надіслано рішення про результати розгляду первинної скарги № 740/25-05, яким орган ДПС повідомив про скасування свого податкового повідомлення-рішення від 24.11.2005 р. № 00051662301/0-15174 у частині донарахованого податку на 6 грн. та штрафної санкції на 3 грн.

15.05.2006 р. Ізмаїльською ОДПІ прийнято рішення № 6488/25-33 про внесення змін до рішення від 26.01.2006 р., яким виправлено помилки, допущені під час його оформлення.

Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції виходив з правомірності тверджень позивача відносно ненаправлення відповідачем на його адресу своєчасної та вмотивованої відповіді на скаргу, в якій ЗАТ «Ізмаїльський винзавод» просило скасувати саме податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ від 24.11.2005 р. № 0005162301/0-15174, а в рішенні Ізмаїльською ОДПІ фактично зазначено податкове повідомлення-рішення за іншим номером (№ 00051662301/0-15174), ніж те, на скасуванні якого наполягав платник податків у скарзі. В звязку з цим, суд прийшов до висновку про задоволення скарги на користь платника податків, оскільки вмотивоване рішення за скаргою платника податків не було надіслано йому протягом визначеного строку.

Рішення податкового органу про внесення змін від 15.05.2006 р. судом не прийнято до уваги з огляду на те, що таке оформлення не передбачено жодним нормативно-правовим актом.

Проте, правомірність донарахування податковим органом спірних податкових зобовязань судом апеляційної інстанції взагалі не досліджувалась, оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасовано з формальних підстав, які не можуть бути підставою для його скасування, а саме, допущена описка при оформленні рішення про результати розгляду первинної скарги ЗАТ «Ізмаїльський винзавод» № 740/25-05 від 26.01.2006 р. в частині зазначення номеру оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Судом апеляційної інстанції не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції щодо порушення позивачем вимог п. 4.7 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, а саме, невіднесення підприємством до складу податкового зобовязання сплачений контрагентами ЗАТ «Ізмаїльський винзавод» у складі придбаного товару ПДВ, в результаті чого було занижено податкові зобовязання на загальну суму 20 297 грн., у т.ч. у жовтні 2004 року - на 14 031 грн., у квітні 2005 року - на 6266 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування в квітні 2005 року на 3 грн.

Викладеним спростовуються висновки апеляційного господарського суду щодо порушення місцевим господарським судом норм матеріального права при вирішенні даного спору.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України, встановивши наявність підстав, передбачених нормативно-правовим приписом ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області задовольнити.

Скасувати постановуОдеського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 р., а постанову господарського суду Одеської області від 18.08.2006 р. залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис) Рибченко А.О.

Судді (підпис) Брайко А.І.

(підпис) Голубєва Г.К.

(підпис) Ланченко Л.В.

(підпис) Федоров М.О.