Ухвала суду № 2744738, 15.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2008 року                                                                   № К-38204/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.                                                                                                                                       

при секретарі судового засідання:    Ликовій В.Б.

розглянувшиу відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 15.11.2006 р.

тапостанову господарського суду Донецької області від 20.09.2006 р.

у справі№ 2/276нп господарського суду Донецької області

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»

доДержавної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відділення Державного казначейства у м. Краматорську

проспонукання надати Відділенню Державного казначейства у м. Краматорську висновок про відшкодування з Державного бюджету України залишку суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2006 р. в розмірі 1642 842 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2006 року позивач - ВАТ «Енергомашспецсталь» звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою про спонукання ДПІ у             м. Краматорську Донецької області надати до Відділення Державного казначейства у м. Краматорську висновок про відшкодування на його користь з Державного бюджету України залишку суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2006 року в розмірі 1642842 грн.

Постановою господарського суду Донецької області від 20.09.2006 р. у справі № 2/276пн, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2006 р., позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від того, чи здійснена податковим органом зустрічна перевірка контрагентів платника по всіх ланцюгах постачання та можливості здійснення такої перевірки.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у             м. Краматорську Донецької області оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України. 

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Донецької області від 20.09.2006 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2006 р. і прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити постановлені у справі судові рішення без змін, а скаргу податкової інспекції - без задоволення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на слідуюче.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22.05.2006 р. позивач подав до ДПІ у м. Краматорську податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2006 року, в якій задекларував суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 4234128 грн. 

ДПІ у м. Краматорську було проведено виїзну позапланову перевірку ВАТ «Енергомашспецсталь» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період квітень 2006 року, про що складено акт перевірки № 727/23-6.-00210602 від 06.07.2006 р.

В ході зазначеної перевірки порушень з боку ВАТ «Енергомашспецсталь» податкового законодавства при формуванні податкового кредиту в квітні 2006 року не встановлено.

Також судами встановлено, що позивачу було відшкодовано податок на додану вартість за податковою декларацією з ПДВ за квітень 2006 р. в розмірі 2591286 грн. Залишок невідшкодованої суми від’ємного значення податку на додану вартість, який підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України за податковою декларацією з ПДВ за квітень 2006 р., становить 1642842 грн.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків.

Згідно пп. 7.7.1 вказаної статті, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В розумінні п. 1.5 ст. 1 Закону звітний (податковий) період – період, за який платник податку зобов’язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно пп. 7.7.6 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як встановлено судами, відповідач надав висновок, за яким орган держказначейства здійснив перерахування суми у розмірі 2591286 грн., а висновок щодо відшкодування 1642842 грн. до органу держказначейства не надходив. Тобто, не виявивши порушень під час перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2006 року в сумі 4234128 грн., відповідач надав висновок органу державного казначейства щодо бюджетного відшкодування лише суми у розмірі 2591286 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій щодо помилковості доводів  податкового органу про те, що право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ повинно підтверджуватись результатами зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до кінцевих виробників товарів, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб’єкта оподаткування у якості обов’язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Підпункт 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Державного бюджету України пов’язує з фактичною сплатою податку контрагентам платника в ціні придбаних товарів (послуг) у податковому періоді, що передує звітному.

Судами встановлено, що вказані умови позивачем були дотримані.

Крім того, під час судового розгляду справи податковий орган підтвердив, що по першому ланцюгу не встановлено порушень податкового законодавства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог про спонукання ДПІ у                              м. Краматорську надати Відділенню Державного казначейства у м. Краматорську висновок про відшкодування ВАТ «Енергомашспецсталь» з Державного бюджету України залишку суми бюджетного відшкодування за декларацією з податку на додану вартість за квітень 2006 року в розмірі 1642842 грн. узгоджується з обставинами справи та відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, а тому не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування. 

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 

УХВАЛИВ:   

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області залишити без задоволення.

УхвалуДонецького апеляційного господарського суду від 15.11.2006 р. та постанову господарського суду Донецької області від 20.09.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                  (підпис)                     Рибченко А.О.

Судді                                                (підпис)                     Брайко А.І.

(підпис)                     Голубєва Г.К.

(підпис)                     Карась О.В.

                                                           (підпис)                     Федоров М.О.