Ухвала суду № 2744700, 20.05.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2008 року № К-614/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Патюк А.О.

розглянувшиу відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області

на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 30.11.2006 р.

тапостановугосподарського суду Львівської області від 28.09.2006 р.

у справі№ 5/2450-13/238А господарського суду Львівської області

за позовомДержавної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області

доВідкритого акціонерного товариства «Стрийське автотранспортне підприємство № 24658»

простягнення утриманого та не перерахованого до бюджету прибуткового податку в розмірі 150861,01 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Львівської області від 28.09.2006 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2006 р., відмовлено в задоволенні позовних вимог ДПІ у Стрийському районі Львівської області до ВАТ «Стрийське автотранспортне підприємство № 24658» про стягнення утриманого та не перерахованого до бюджету прибуткового податку в розмірі 150861,01 грн.

Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ у Стрийському районі Львівської областіоскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 28.09.2006 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2006 р. і направити справу на новий розгляд.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на слідуюче.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної ДПІ у Стрийському районі Львівської областіпланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Стрийське АТП № 24658» за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2005 р., по податку на прибуток за період з 01.04.2004 р. по 31.12.2005 р. та строків погашення узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2005 р. складено акт № 45/23-1/03117694 від 05.05.2006 р.

Перевіркою встановлено порушення ВАТ «Стрийське АТП № 24658» ст. 10, п. 2а ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992 р. та п. 10 пп. 2.1 п. 2 Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції України № 12 від 21.04.1993 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 р. за № 64, внаслідок чого сума податкового боргу з прибуткового податку за наслідками перевірки складає 150861,01 грн. Вказану суму позивач просить примусово стягнути з відповідача через його активи та основні засоби.

Суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги про звернення стягнення через активи та основні засоби відповідача не перерахованого до бюджету прибуткового податку з громадян в розмірі 150861,01 грн. не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ податок на доходи з фізичних осіб (прибутковий податок з громадян) належить до загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів).

Спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181.

У преамбулі Закону № 2181 зазначено, що норми цього Закону не регулюють питання погашення податкових зобовязань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Як встановлено судами, ухвалою господарського суду Львівської області від 13.10.2003 р. порушено провадження у справі № 6/291-4/227 про банкрутство ВАТ «Стрийське АТП № 24658» за заявою Стрийської ОДПІ.

Оголошення про порушення провадження у справі № 6/291-4/227 про банкрутство відповідача опубліковано 30.12.2003 р. в офіційному друкованому виданні - газеті «Голос України».

Відповідно до п. 15 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ, після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобовязань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 Закону.

Стаття 14 вказаного Закону передбачає, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобовязані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону № 2343 вимоги, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів згідно ч. 6 ст. 14 Закону № 2343.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 2343, у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Ухвалою господарського суду від 10.03.2004 р. у справі № 6/291-4/227 вимоги Стрийської ОДПІ до ВАТ «Стрийське АТП № 24658» визнано у сумі 439 617,00 грн.

Як встановлено судовими інстанціями, заборгованість з прибуткового податку, яку просить стягнути позивач, не була заявлена останнім в процедурі банкрутства в межах 30 днів з дня опублікування оголошення про порушення провадження у справі відповідно до норм Закону № 2343, хоча і виникла до початку порушення справи № 6/291-4/227 про банкрутство відповідача.

З огляду на викладене, суди дійшли до вірного висновку, що вимоги позивача у сумі 150 861,01 грн. вважаються погашеними на підставі ч. 2 статті 14 Закону № 2343, оскільки не були заявлені позивачем протягом 30 днів з моменту опублікування оголошення про банкрутство по справі № 6/291-4/227.

Також судами обґрунтовано зазначено, що наказом ДПА України № 473 від 30.12.1997 р., що діяв до 01.04.2004 р. згідно з наказом Державної податкової адміністрації № 451 від 29.09.2003р., затверджено форму довідки «Про суми виплачених доходів і утриманих з них податків та інших обовязкових платежів фізичних осіб юридичними особами усіх форм власності та фізичними особами - субєктами підприємницької діяльності» (ф. № 8ДР) та Порядок заповнення та подання юридичними особами усіх форм власності і фізичними особами - субєктами підприємницької діяльності довідки ф. № 8ДР.

З набуттям 01.01.2004 р. чинності Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р., наказом ДПА України № 451 від 29.09.2003 р. затверджено Форму податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.

Однак, зазначені вище податкові розрахунки не є декларацією (розрахунком) в розумінні п. 1.11 статті 1 Закону № 2181, оскільки вказана норма Закону № 2181 визначає, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу). Таким чином, податкове зобовязання з прибуткового податку з громадян не вважається узгодженим.

Отже, заборгованість зі сплати прибуткового податку з громадян не є податковим боргом, оскільки відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, в звязку з чим зазначена у позовній заяві сума з прибуткового податку з громадян не може бути стягнута на підставі вказаної правової норми, оскільки не є податковим боргом.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, а тому не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2006 р. та постановугосподарського суду Львівської області від 28.09.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис) Рибченко А.О.

Судді (підпис) Брайко А.І.

(підпис) Голубєва Г.К.

(підпис) Карась О.В.

(підпис) Федоров М.О.