Ухвала суду № 2744670, 20.05.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2008 року                                                                   № К-23216/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Карася О.В.

                                                                       Костенка М.І.

Федорова М.О.                                                                                        

розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекціїу м. Нетішин Хмельницької області

на ухвалуЖитомирського апеляційного господарського суду від 04.05.2006 р.

тапостанову господарського суду Хмельницької області від 09.02.2006 р.

у справі№ 16/6-нА господарського суду Хмельницької області 

за позовомДержавного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС»

доДержавної податкової інспекціїу м. Нетішин Хмельницької області

проскасування податкових повідомлень-рішень в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 175 68917 грн., -  

ВСТАНОВИВ:

            Постановою господарського суду Хмельницької області від 09.02.2006 р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 04.05.2006 р., задоволені позовні вимоги Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС»: скасовано податкові повідомлення-рішення Славутської ОДПІ № 0000302301/0 від 06.05.2005 р., № 0000302301/1/4616 від 03.06.2005 р. та                       № 0000302301/3/7210 від 02.11.2005 р. в частині стягнення з позивача штрафних (фінансових) санкцій по сплаті земельного податку з юридичних осіб в сумі 175689,17 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача               3,40 грн. державного мита.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у м. Нетішин Хмельницької області оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України, просить скасувати їх і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Податкова інспекція вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального права, а саме: пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17, абзацу 3 преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та абзацу 4 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Позивач заперечень на касаційну скаргу суду касаційної інстанції не надав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що працівниками Славутської ОДПІ проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства відокремленим підрозділом «Хмельницька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за період з            01.07.2002 р. по 31.12.2004 р., за наслідками якої складено акт № 134-23-21313677 від 29.04.2005 р.

Податковий орган в акті перевірки зазначив про порушення позивачем вимог Закону України «Про плату за землю», а саме: при нарахуванні плати за землю за земельні ділянки, що знаходяться на території Ізяславського району м. Славутич не було включено до оподаткування площі земельних ділянок, надані підприємству для розміщення виробничих об’єктів. Також підприємством сплачувався земельний податок із простроченням платежів, визначених законодавством.

На підставі висновків акту перевірки Славутська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000302301/0 від 06.05.2005 р., яким позивачу згідно з             пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 193 587,92 грн., в тому числі - 17 898,75 грн. основний платіж та 175 689,17 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення скарги платника податку залишені без задоволення та прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000302301/1/4616 від 03.06.2005 р.,               № 0000302301/3/7210 від 02.11.2005 р., якими позивачу визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму                           193 587,92 грн., з яких 17 898,75 грн. - основний платіж, 175 689,17 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Платіжними дорученнями № 4821, № 4822, № 4823 від 13.05.2005 р. позивачем проведено оплату по податку за землю згідно податкового повідомлення-рішення             № 0000302301/0 на загальну суму 17 898,75 грн., тобто донарахована податковим органом сума податку за землю, сплачена у повному обсязі.

Крім того, судами встановлено, що ухвалою господарського суду м. Києва від             02.12.2003 р. у справі № 43/167 порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». Цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, відповідно до ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до закінчення провадження у справі – зупинено виконання боржником грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію) та зупинено заходи спрямовані на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно розрахунку фінансових санкцій до акту перевірки від 29.04.2005 р. податковим органом нарахування фінансових санкцій позивачу в зв’язку з несвоєчасністю сплати плати за землю проведено за період січень 2003 р. - листопад 2004 р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів- це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі, про що зазначається в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство (ст. 11, абз. 1 ч. 4 ст. 12 цього Закону).

Тобто, з моменту введення мораторію, боржник не може виконувати грошові зобов’язання та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи спрямовані на забезпечення виконання цих зобов’язань, не діють.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що в період дії відносно позивача мораторію на задоволення вимог кредиторів у податкового органу були відсутні підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій за несвоєчасну сплату земельного податку.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекціїу м. Нетішин Хмельницької області відхилити.

Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 04.05.2006 р. та постанову господарського суду Хмельницької області від 09.02.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                  (підпис)                     Рибченко А.О.

Судді                                                (підпис)                     Брайко А.І.

(підпис)                     Карась О.В.

(підпис)                     Костенко М.І.

(підпис)                     Федоров М.О.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                  Патюк А.О.