Ухвала суду № 2744660, 05.02.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2008 року № К-26892/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 р.

та постановугосподарського суду Чернівецької області від 24.03.2006 р.

у справі№ 9/49 господарського суду Чернівецької області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кміл»

доДержавної податкової інспекції у м. Чернівці

провизнання протиправним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Чернівецької області від 24.03.2006 р. у справі № 9/49, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 р., задоволено позовні вимоги ТОВ «Кміл» та визнано неправомірними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці від 16.01.2006 р. № 00001232/0 та № 0000412320/0.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що недотримання позивачем порядку, встановленого пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішень державної податкової інспекції; недоліки в заповненні податкової накладної, виявлені податковим органом в результаті проведення перевірки позивача, не робили податкові накладні недійсними, не свідчили про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у м. Чернівці оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», просить скасувати постанову господарського суду Чернівецької області від 24.03.2006 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 р.і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в позові.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу податкової інспекції без задоволення, а постановлені у справі судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у м. Чернівці проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Кміл» по питанню відшкодування податку на додану вартість за травень 2003 року, про що складено акт № 31/23-2/14265009 від 13.01.2006 року.

На підставі висновків даного акту перевірки, ДПІ у м. Чернівці винесено податкові повідомлення-рішення від 16.01.2006 року № 000001232/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 128922 грн. та № 0000412320/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 35523 грн. (в тому числі 23682 грн. - основний платіж, 11841 грн. - штрафна санкція).

В ході перевірки перевіряючими було встановлено, що постачальник продукції- ТОВ «Хіммашкомплект», який зареєстрований як платник податку на додану вартість, має в наявності свідоцтво платника ПДВ № 35603777 від 30.09.2002р., згідно якого товариству присвоєно індивідуальний податковий номер юридичної особи 311148226530, при оформленні податкової накладної № 00000014 від 28.05.2003 р. вказав інші реквізити: індивідуальний податковий номер 311148226035, свідоцтво платника ПДВ № 35586220.

Листом № 31 від 27.08.2003 року ТОВ «Хіммашкомплект» повідомив ТОВ «Кміл» про помилкове заповнення податкової накладної № 00000014 від 28.05.2003 р.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

На підставі дослідженої в судовому процесі податкової накладної № 00000014 від 28.05.2003 р., вказаної в акті перевірки як такої, що не прийнята податковою інспекцією в підтвердження податкового кредиту, сформованого позивачем за травень 2003 року, встановлено, що зазначена податкова накладна відповідає положенням підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо її змісту.

Що ж до помилкового зазначення в податковій накладній номеру свідоцтва платника ПДВ продавця (ТОВ «Хіммашкомплект»), то останній, як обовязковий реквізит податкової накладної підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачений. А такий недолік податкової накладної № 00000014 від 28.05.2003 р. як неправильний зазначений індивідуальний податковий номер продавця за безспірного факту придбання позивачем зазначеного в ній товару та при дотриманні позивачем вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сам по собі не позбавляє позивача права на податковий кредит щодо зазначеній в цій податковій накладній сумі податку.

Доводи щодо безтоварності поставки на підставі вказаної вище податкової накладної чи відсутності у постачальника статусу платника податку на додану вартість податковою інспекцією не наводились.

Навпаки, на підставі Довідки № 6254/23-700 від 20.08.2003 року «Про результати позапланової перевірки ТОВ «Хіммашкомплект» з питань взаємовідносин з ТОВ «Кміл», судами встановлено, що ТОВ «Хіммашкомплект» в травні 2003 року суму податку на додану вартість, вказану у податковій накладній № 00000014 від 28.05.2003 року, включило до податкового зобовязання та зазначило у декларації про податок на додану вартість за травень 2003 року.

В касаційній скарзі податкова інспекція посилається ще й на те, що податкова накладна не містить дати її виписування та адреси підприємства, що її виписувало, а тому не може вважатись такою, що належним чином оформлена.

Проте, дані доводи не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції до уваги, оскільки актом перевірки № 31/23-2/14265009 від 13.01.2006 р., на підставі висновків якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, такі недоліки податкової накладної встановлені не були.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 р. та постанову господарського суду Чернівецької області від 24.03.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис) Рибченко А.О.

Судді (підпис) Брайко А.І.

(підпис) Голубєва Г.К.

(підпис) Карась О.В.

(підпис) Федоров М.О.