Ухвала суду № 27445956, 05.04.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/15412/11

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Білої Л.М. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального госпрозрахункового підприємства "Злагода" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Комунального госпрозрахункового підприємства "Злагода" до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В :

Комунальне госпрозрахункове підприємство "Злагода" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області про зобов'язання внести зміни до дозволу на спеціальне водокористування від 16.11.2009 року №002325, а саме в додаток №1, зазначивши місце скиду - в межах населеного пункту смт.Летичів та категорія водокористування водного об'єкта - господарсько-побутова (комунально-побутова).

В обґрунтування позовних позивач зазначає, що Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області відповідно до поданого Комунальним госпрозрахунковим підприємством "Злагода" пакету документів було видано дозвіл на спеціальне водокористування №002325 від 16.11.2009 року, але у додатку №1 до вказаного дозволу, а саме у граничнодопустимому скиді речовин (ГДС), які поступають у водний об'єкт із зворотними водами установи невірно зазначено місце скиду за межами населеного пункту та категорію водокористування водного об'єкта рибогосподарська 2-ї категорії. Зазначає, що у відповідності до п.7 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 року №465 (далі - Правила), нормування якості води водного об'єкта здійснюється шляхом встановлення сукупності допустимих значень показників її складу та властивостей, у межах яких забезпечуються безпечні умови водокористування і які встановлюються для води, що використовується для задоволення питних, господарсько-побутових і рекреаційних потреб, а також потреб рибного господарства. На ділянках водних об'єктів, які знаходяться в межах населених пунктів, незалежно від цілей користування нормативи встановлюються як для води, що використовується для задоволення господарсько-побутових потреб. Звертає увагу на те, що оскільки скид зворотних вод у водний об'єкт здійснюється у межах населеного пункту селища Летичів, не можливе застосування величини затвердженої допустимої концентрації, яка встановлена у відповідності до Узагальненого переліку гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Комунальне госпрозрахункове підприємство "Злагода" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 11.06.2003 року Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області (код ЄДРПОУ - 32231431), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №734127, довідкою відділу статистики у Летичівському районі Головного управління статистики у Хмельницькій області №АБ 343315.

16.11.2009 року позивачем було отримано дозвіл на спеціальне водокористування №002325, який видано Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області.

Питання спеціального водокористування регулюються Водним кодексом України (далі-ВК України).

Відповідно до ст.3 Водного кодексу України (дала - ВК України) передбачено, що усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.

Згідно частини 1 ст.42 ВК України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства.

Згідно ст.46 ВК України, водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Статтею 48 ВК України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно п.9 ст.44 ВК України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Нормами статті 49 ВК України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Згідно Дозволу №002325 позивач є водокористувачем підземних вод для виробничо-господарського водокористування та потреб населення за рахунок експлуатації одного кап.колодязя розташованого в смт. Летичів по вул. Щорса Хмельницької області з загальним водовідбором 679,03 м3/добу.

Відповідно до ст.49 ВК України видача зазначеного дозволу на спеціальне водокористування погоджено Подільською гідрогеологічною партією (державний орган геології на території Хмельницької та Вінницької областей) погодження спеціального водокористування №239 від 20.09.2006 року (термін дії погодження з 20.09.2006р. по 20.09.2009р.).

Відповідно до ст.50 ВК України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області позивачу видано дозвіл на спеціальне водокористування №002325 від 16.11.2009 року строком дії до 16.11.2012 року.

Відповідно до п.7 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 року №465 нормування якості води водного об'єкта здійснюється шляхом встановлення сукупності допустимих значень показників її складу та властивостей, у межах яких забезпечуються безпечні умови водокористування і які встановлюються для води, що використовується для задоволення питних, господарсько-побутових і рекреаційних потреб, а також потреб рибного господарства.

На ділянках водних об'єктів, які знаходяться в межах населених пунктів, незалежно від цілей водокористування нормативи встановлюються як для води, що використовується для задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №116 від 15.12.1994р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.1994р. за №313/523 (далі-Інструкція) норми якості води являють собою сукупність встановлених допустимих значень показників складу і властивостей води водних об'єктів, в межах яких надійно відвертається шкода здоров'ю населення, забезпечуються нормальні умови водокористування і екологічне благополуччя водного об'єкта. Показники, що входять до сукупності норм якості води, називаються нормованими показниками складу і властивостей води. Вони включають нормовані властивості води, тобто загальні вимоги до фізичних, хімічних, біологічних характеристик властивостей води (температури, водневого показника pH, запахів, присмаків, токсичності води та ін.) і нормовані речовини, що характеризуються нормами їх вмісту і гранично допустимими концентраціями (ГДК) у воді водних об'єктів для різних категорій водокористування (або ОБРВ шкідливих речовин у воді рибогосподарських водних об'єктів і ОДР вмісту таких речовин у воді водних об'єктів господарсько-питного та комунально-побутового водокористування). Нормовані речовини розподіляються на групи з однаковими лімітуючими ознаками шкідливості (ЛОШ), класами безпеки.

Згідно п.1.2. Інструкції норми якості води в поверхневих та морських водних об'єктах встановлюються для господарсько-питного, комунально-побутового і рибогосподарського видів водокористування. До господарсько-питного водокористування належить використання водних об'єктів як джерел господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості. До комунально-побутового водокористування належить використання водних об'єктів для купання, заняття спортом і відпочинку населення; вимоги до якості води, встановлені для комунально-побутового водокористування, поширюються на водні об'єкти або їх ділянки, які знаходяться в межах населених пунктів. До рибогосподарських водних об'єктів належать водотоки, водойми або їх окремі ділянки, що використовуються (можуть використовуватись) для промислового добування риби та інших об'єктів водного промислу або мають значення для відтворення їх запасів. Вони підрозділяються на 3 категорії.

До вищої категорії належать ділянки водних об'єктів в місцях розташування нерестилищ, зимувальних ям і масового нагулу особливо цінних видів риб, мешкання промислових водних ссавців, а також охоронних зонах господарств будь-якого типу для штучного розведення та вирощування цінних видів риб, водних тварин і рослин.

До першої категорії належать водні об'єкти, які використовуються для збереження і відтворювання цінних видів риб, що мають високу чутливість до вмісту кисню.

До другої категорії належать водні об'єкти, що використовуються для інших рибогосподарських потреб.

Види та категорії водокористування на водних об'єктах встановлюються за поданням органів Держрибгосппрому України та МОЗ України.

Статтею 26 Закону України "Про тваринний світ" визначено, що до рибогосподарських водних об'єктів належать усі поверхневі, територіальні і внутрішні морські води, які використовуються (можуть використовуватися) для промислового добування, вирощування чи розведення риби та інших об'єктів водного промислу або мають значення для природного відтворення їх запасів, а також виключна (морська) економічна зона та акваторія у межах континентального шельфу України.

Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) визначається Кабінетом Міністрів України. Так, відповідно до Переліку промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.1996 року №552 до рибогосподарських водних об'єктів відноситься басейн р. Південний Буг з водосховищами та лиманами.

Отже, враховуючи вищевикладене, категорія водокористування, а саме з рибогосподарської на комунально-побутову, не може бути змінена.

Пунктом 2.1 Інструкції визначено, що скид зворотних вод у водні об'єкти є одним з видів спеціального водокористування і здійснюється на основі дозволів, які видаються у встановленому порядку органами Мінприроди України.

Для внесення змін до дозволу щодо місця скиду зворотних вод до органів Мінприроди України необхідно подати підтверджуючі документи його місцезнаходження. Так відповідно до п.3.2.2 Інструкції "Водозабори і скиди зворотних вод"первинна вихідна інформація подається водокористувачами і характеризує: 1) найменування і коди власників, розташування місць водозаборів і випусків зворотних вод на гідрографічній мережі; 2) конструктивні особливості випусків зворотних вод; 3) призначення та інші особливості водозаборів; 4) типи і категорії скидуваних зворотних вод; 5) витрати і режим водозаборів і скидів зворотних вод; 6) склад і властивості зворотних вод до і після очищення (включаючи густоту зворотних вод - при їх випуску в море); 7) типи, продуктивність і проектну (або нормалізовану) ефективність роботи діючих очисних споруд; 8) те саме для очисних споруд, які будуються, проектуються; 9) планові витрати (не більше встановлених у дозволі на спецводокористування) і склад зворотних вод на перспективу дії встановлюваних ТПС та ГДС речовин; 10) якість води водних об'єктів до і після випусків зворотних вод.

Позивач звернувся з листом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області щодо внесення змін до дозволу на спеціальне водокористування від 16.11.2009р. №002325, а саме в додаток №1, у якому просив зазначити місце скиду в межах населеного пункту смт. Летичів.

Підтверджуючих документів, відповідно до вимог Інструкції, позивач до управління не подав, чим унеможливив розгляд питання щодо внесення змін до дозволу щодо місця скиду зворотних вод. Відповідачем було роз'яснено позивачу про необхідність подання відповідних підтверджуючих документів для подальшого розгляду питання внесення змін до дозволу на спеціальне водокористування від 16.11.2009р. №002325 щодо місця скиду зворотних вод та прийняття відповідного рішення.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що позивачем не було додержано визначених законодавством України умов внесення змін до дозволу на спеціальне водокористування, а відтак суд першої інстанції прийняв правильне рішення по суті спору про відмову у задоволенні позовних вимог.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо відмови у задоволенні позовних вимог Комунального госпрозрахункового підприємства "Злагода".

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Комунального госпрозрахункового підприємства "Злагода", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року, -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий /підпис/ Ватаманюк Р.В.

Судді /підпис/ Біла Л.М.

/підпис/ Смілянець Е. С.

З оригіналом згідно:

секретар