Єдиний державний реєстр судових рішень К-34555/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,
при секретарі Міненко О.М.,
за участю:
представників позивача Чулой І.С., Лавриченко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі
на постанову господарського суду Запорізької області від 12 липня 2006 року
та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року
у справі№ 11/327/06-АП
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі
про скасування рішення в частині, -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2006 року ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» звернулось до суду з позовом до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000381311/0 від 12 травня 2006 року в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 3705, 73 грн.
Постановою господарського суду Запорізької області від 12 липня 2006 року позов задоволено.
Скасовано рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000381311/0 від 12 травня 2006 року в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 3705, 73 грн.
Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» 3, 40 грн. судового збору.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року постанову господарського суду Запорізької області від 12 липня 2006 року залишено без змін.
В касаційній скарзі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 12 липня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення винесені відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права, відповідають фактичним обставинам справи, просить залишити постанову господарського суду Запорізької області від 12 липня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року без змін, а касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.
СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі провела планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» за період з 01 жовтня 2003 року по 31 грудня 2005 року, за результатами якої було складено акт № 6/08-01/00191230 від 27 квітня 2006 року.
Перевіркою було встановлено, зокрема, що в порушення п. 2.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року № 72, та п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, підприємством проводились розрахунки без подання одержувачем коштів (підзвітною особою) платіжних документів, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 3705, 73 грн., а саме: до авансових звітів підзвітними особами надавались квитанції, талони, рахунки, які не є підтверджуючими документами.
12 травня 2006 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000038311/0, яким до ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» згідно з п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4525136, 88 грн.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що надані підзвітними особами рахунки та квитанції підтверджують витрати, понесені в ході службового відрядження, та є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому застосування до позивача штрафу згідно з абзацом шостим ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» є неправомірним.
Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу пятого п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, яка набрала чинності 15 лютого 2005 року, звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.
Згідно з абзацом шостим ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, до юридичних осіб всіх форм власності, фізичних осіб громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які є субєктами підприємницької діяльності, а також постійних представництв нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу у розмірі сплачених коштів.
Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що положення абзацу шостого ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 надають право підзвітним особам при звітуванні за одержані під звіт готівкові кошти подавати не лише товарні та касові чеки, квитанції до прибуткового ордеру, а й інші письмові платіжні документи, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів.
При цьому суди попередніх інстанцій вірно посилались на те, що квитанції за формами ПО-Д2 та ПО-П2, які подавались підзвітними особами позивача відповідно до п. 1.2, п. 1.3 Інструкції по використанню форм документів суворої звітності, що використовуються для оформлення замовлень та розрахунків із споживачами за побутові послуги, затвердженої наказом Українського союзу обєднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 29 вересня 1995 року N 8, є документами суворої звітності, які підтверджують здійснення розрахунків в готівковій формі за надані послуги з паркування автомобілів.
Крім того, вищевикладені положення також підтверджуються п. 13 Правил побутового обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 року № 313, відповідно до якого розрахунковими документами, що засвідчують факт надання послуги, можуть бути: касовий чек - для виконавців, які у розрахунках із замовниками використовують реєстратори розрахункових операцій (розрахункова квитанція у разі виходу такого реєстратора з ладу або тимчасового відключення електроенергії), квитанція, що є документом суворої звітності, - для виконавців, які згідно із законодавством не застосовують таких реєстраторів.
Суди попередніх інстанцій також вірно посилались на те, що подані підзвітними особами рахунки готелю ВАТ «Велика круча» за надання послуг по охороні автомобіля є належними підтверджуючими документами сплати готівкових коштів підзвітними особами з урахуванням положень абзацу шостого розділу «Загальні положення» Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, якими встановлено, що підтверджуючими документами є розрахункові документи відповідно до Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до абзацу пятнадцятого ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Згідно з положеннями абзацу першого та абзацу другого підпункту 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку або є членами керівних органів платника податку можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо. Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також на цілі, не повязані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.
Отже, квитанції, талони, рахунки, які надавались підзвітними особами позивача до авансових звітів відповідно до вимог законодавства є платіжними документами, які підтверджують сплату готівкових коштів на суму 3705, 73 грн., тобто звітування підзвітними особами позивача за одержані під звіт готівкові кошти здійснювалось відповідно до законодавства України, а тому застосування до позивача штрафу на підставі абзацу шостого ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 є безпідставним.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про протиправність спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000381311/0 від 12 травня 2006 року в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 3705, 73 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Запорізької області від 12 липня 2006 року та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, ч. 1 ст. 224, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 12 липня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: ________ Л.І. Бившева
Судді: ________ М.І. Костенко
________ Н.Є. Маринчак
________ Є.А. Усенко
________ Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 2744592, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 07.02.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № к-34555/06. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: