Ухвала суду № 2744580, 03.06.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2008 року                                                                   № К-1259/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Карася О.В.

Федорова М.О.                                                                                        

розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сарненської об’єднаної державної податкової інспекції

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 р.

у справі№ 10/127 господарського суду Рівненської області 

за позовомСтепанського споживчого товариства 

доСарненської об’єднаної державної податкової інспекції

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення, - 

ВСТАНОВИВ:

В травні 2006 р. позивач - Степанське споживче товариство звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Сарненської МДПІ від 05.04.2006 р. № 0000682340/0.

Постановою господарського суду Рівненської області від 10.07.2006 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надані позивачем до перевірки первинні документи (акти прийому-здачі виконаних робіт (послуг)) не відповідають основним вимогам щодо обов’язкових реквізитів первинних документів, встановлених п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Також відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд послався на те, що позивачем не представлено жодних документів, що б підтверджували факт використання отриманих послуг в господарській діяльності, витрати по яких віднесено до валових витрат.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 р. постанову місцевого господарського суду скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Сарненської МДПІ від 05.04.2006 р. № 0000682340/0 з моменту його прийняття.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що витрати позивача з оплати консультаційних послуг господарсько-правового характеру підтверджені належними первинними документами (актами прийому-здачі виконаних робіт (послуг)) та правомірно віднесені до складу валових витрат у відповідності до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ у Сарненському районі оскаржила його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 р. та залишити в силі постанову господарського суду Рівненської області від 10.07.2006 р.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу податкової інспекції без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008 р. проведено заміну відповідача у справі - ДПІ у Сарненському районі на його правонаступника – Сарненську ОДПІ.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Сарненською МДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Степанським споживчим товариством за період з 01 січня 2005 р. по 31.12.2005 р., за результатами якої складено акт від 27.03.2006 р. за                                       № 19/23/01763993.

Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення загальної суми валових витрат (консультативні та посередницькі послуги, надані Сарненською райспоживспілкою) в сумі 11780 грн., в тому числі в І кварталі -             3150 грн., в II кварталі - 2550 грн., в III кварталі - 3080 грн., в ІVкварталі - 3000 грн., у зв’язку з чим порушено вимоги пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі висновків вказаного акту перевірки, податковим органом 05.04.2006 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000682340/0, яким Степанському споживчому товариству визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 3680 грн., в тому числі 735 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно укладеного договору від 02.01.2001 р. та додатку № 1 до договору, Степанському споживчому товариству щомісячно надавались Сарненською райспоживспілкою платні консультації господарсько-правового характеру.

Факт надання таких послуг оформлявся актом прийняття-передачі виконаних робіт (послуг). На підставі таких актів Степанське споживче товариство перераховувало Сарненській райспоживспілці вартість наданих виконавцем послуг. При цьому такі суми витрат відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включалась позивачем до складу валових витрат.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р., передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що акти прийому-здачі виконаних робіт (послуг) містять усі необхідні реквізити, зокрема, назву документа - акт прийому-здачі виконаних робіт; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а також відбитки печаток кожної з юридичних осіб.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь- яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбанням електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно із пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про те, що витрати позивача з оплати консультаційних послуг господарсько-правового характеру, підтверджені належними первинними документами (актами приймання-здачі виконаних робіт) та правомірно віднесені до складу валових витрат відповідають фактичним обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сарненської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від                 11.12.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                  (підпис)                     Рибченко А.О.

Судді                                                (підпис)                     Брайко А.І.

(підпис)                     Голубєва Г.К.

(підпис)                     Карась О.В.

(підпис)                     Федоров М.О.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                  Патюк А.О.