Ухвала суду № 2744573, 15.01.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2008 року                                                          № К-14598/07 (К-14610/07)

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання:    Каліушку Ф.А.

розглянувшиу відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова та Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

на ухвалу Харківськогоапеляційного адміністративного суду від 05.06.2007 р.

та постанову господарського суду Харківської області від 21.03.2007 р.

у справі№ АС-16/72-07 господарського суду Харківської області 

за позовомДергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області та  Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

до1. Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк «Аваль» в особі Харківської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк «Аваль»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Агро-Трейд»

про зобов’язання вчинити певні дії, - 

ВСТАНОВИВ:

Позивачі – Дергачівська МДПІ Харківської області та ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова звернулись до господарського суду Харківської області з позовом про зобов’язання ТОВ «Реал-Агро-Трейд» та ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» в особі Харківської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» оплатити податкові векселі, видані при імпорті товарів на митну територію України на загальну суму 2021415,92 грн., а саме: від 04.09.2006 р. № АА 0125391 на суму 52 448,10 грн., від 05.09.2006 р. № АА 0125395 на суму 57 526,21 грн., від 05.09.2006 р. № АА 0125396 на суму 57 468,43 грн., від 06.09.2006 р. № АА 0125397 на суму 149 473,45 грн., від 11.09.2006 р. № АА 0125398 на суму 56 148,79 грн., від 11.09.2006 р. № АА 0125399 на суму 126 844,44 грн., від 12.09.2006 р. № АА 0125400 на суму 46 864,00 грн., від 13.09.2006 р. № АА 0054579 на суму 107 033,66 грн., від 14.09.2006 р. № АА 0054587 на суму 34 632,90 грн., від 14.09.2006 р. № АА 0054588 на суму 55 871,67 грн., від 14.09.2006 р. № АА 0054589 на суму 101 021,21 грн., від 15.09.2006 р. № АА 0054584 на суму 15 738,33 грн., від 15.09.2006 р. № АА 0054586 на суму 17 370,90 грн., від 15.09.2006 р. № АА 0054590 на суму 70 198,12 грн., від 04.10.2006 р. № АА 0063485 на суму 40 667,65 грн., від 05.10.2006 р. № АА 0063492 на суму 11 135,25 грн., від 05.10.2006 р. № АА 0063491 на суму 64 988,34 грн., від 05.10.2006 р. № АА 0063490 на суму 61053,09 грн., від 05.10.2006 р. № АА 0063493 на суму 22 388,23 грн., від 05.10.2006 р. № АА 0063495 на суму 21595,28 грн., від 06.10.2006 р. № АА 0063498 на суму 140 857,00 грн., від 06.10.2006 р. № АА 0063496 на суму 21 338,68 грн., від 06.10.2006 р. № АА 0063499 на суму 134 821,39 грн., від 06.10.2006 р. № АА 0063500 на суму 35 350,00 грн., від 06.10.2006 р. № АА 0063497 на суму 10011,36 грн., від 06.10.2006 р. № АА 0063501 на суму 11 253,28 грн., від 06.10.2006 р. № АА 0063502 на суму 43 929,44 грн., від 09.10.2006 р. № АА 0063505 на суму 100 791,44 грн., від 09.10.2006 р. № АА 0063508 на суму 76 399,86 грн., від 09.10.2006 р. № АА 0063509 на суму 23 024,25 грн., від 09.10.2006 р. № АА0063512 на суму 32 996,90 грн., від 09.10.2006 р. № АА 0063506 на суму 61 323,80 грн., від 09.10.2006 р. № АА 0063511 на суму 68 951,16 грн., від 09.10.2006 р. № АА 0063507 на суму 62 459,65 грн., від 10.10.2006 р. № АА 0063514 на суму 27 439,66 грн.

Постановою господарського суду Харківської області від 21.03.2007 р. у справі № АС-16/72-07, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду України від 05.06.2007 р., в задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані підтвердженням наявності у ТОВ «Реал-Агро-Трейд» на дату поставки кожного зі спірних податкових векселів органу митного контролю відповідної суми бюджетного відшкодування податковими деклараціями за липень та серпень 2006 р., актами звірки розрахунків з бюджетом станом на 30.08.2006 р., 28.09.2006 р., особовою карткою платника ПДВ, яка ведеться відносно ТОВ «Реал-Агро-Трейд», в якій відображено суму переплати по ПДВ. В обґрунтування своєї позиції суди також послались на те, що п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» не містить норми, що бюджетне відшкодування на дату видачі векселів повинно бути підтверджено саме актом виїзної документальної перевірки бюджетного відшкодування, а не в іншій спосіб.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Дергачівська МДПІ Харківської області та ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова оскаржили їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України. 

В касаційній скарзі скаржники, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просять скасувати ухвалу Харківськогоапеляційного адміністративного суду від 05.06.2007 р. та постанову господарського суду Харківської області від 21.03.2007 р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, заслухавши пояснення представників позивачів та відповідача 1, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на слідуюче.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у вересні-жовтні 2006 р. ТОВ «Реал-Агро-Трейд» органам митного контролю  були поставлені податкові векселі, строк оплати яких припадає на дату, передуючу даті подання податкової декларації за звітний період на загальну суму                 2021415,92 грн.

У жовтні 2006 р. підприємство повинно було погасити 14 векселів на загальну суму 948640,21 грн., термін сплати яких виник до закінчення терміну подачі податкової декларації за цей період. У листопаді 2006 р. підприємство повинно було погасити 21 вексель на загальну суму 1072775,71 грн., термін сплати яких виник до закінчення терміну подачі податкової декларації за цей період.

За висновком позивачів, з огляду на те, що термін сплати зобов’язань по наданим ТОВ «Реал-Агро-Трейд» податковим векселям виник до закінчення терміну подачі податкових декларацій за вересень та жовтень 2006 р., у яких відбулась поставка векселів органу митного контролю, відповідач 2 повинен був погасити векселі шляхом перерахування коштів до бюджету. Також, позивачі вказують на те, що на дату видачі податкових векселів (з 04.09.2006 р. по 15.09.2006 р. та з  04.10.2006 р. по 10.10.2006 р.) ТОВ «Реал-Агро-Трейд» не мав підтвердженого податковим органом бюджетного відшкодування, а тому він не мав права гасити дані векселі за рахунок бюджетного відшкодування, а тільки грошовими коштами.

В зв’язку з тим, що за строками погашення податкових векселів, вони не були оплачені грошовими коштами, позивачі вважають, що на підставі Закону України «Про податок на додану вартість» та «Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 р. № 1104, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», як банк, що підтвердив вказані податкові векселя шляхом авалю, повинен сплатити зобов’язання по податковим векселям.

Відповідно до абзаців 4 та 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом; якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов’язання по такому векселю, платник податку має право достроково погасити такі векселі за рахунок такого бюджетного відшкодування. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов’язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Як встановлено судами, факт наявності у відповідача 2 на дату поставки кожного зі спірних податкових векселів органу митного контролю відповідної суми бюджетного відшкодування підтверджується податковими деклараціями за липень та серпень 2006 р., актами звірки розрахунків з бюджетом станом на 30.08.2006 р., 28.09.2006 р., особовою карткою платника ПДВ, яка ведеться відносно відповідача ТОВ «Реал-Агро-Трейд», в якій відображено суму переплати по ПДВ, а саме заявлене по деклараціях за серпень-вересень 2006 р. бюджетне відшкодування.

Таким чином, на підставі норм п. 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», зобов’язання відповідача за спірними податковими векселями були самостійно погашені підприємством за рахунок бюджетного відшкодування.

Пунктом 1.16 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов’язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Відповідно до п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку;

податковий вексель підлягає обов’язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;

комерційні банки зобов’язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк;

платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування,  підтвердженого податковим органом;

якщо термін сплати зобов’язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов’язань по векселю до складу податкових зобов’язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов’язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата;

якщо термін сплати зобов’язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов’язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов’язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов’язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов’язань шляхом перерахування коштів до бюджету;

якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов’язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов’язань по податковому векселю до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов’язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено твердження позивачів, що на дату поставки податкових векселів відповідач 2 не мав підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, оскільки акт перевірки відповідача 2 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень та серпень 2006 р. був складений ДПІ у Фрунзенському районі лише 20.10.2006 р.

По-перше, діючим законодавством не передбачено, що видавати податкові векселі можливо лише за наявності акту перевірки ДПІ.

По-друге, судами встановлено, що актом перевірки № 2310/23-516/33118886 від 20.10.2006 р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було встановлено правильність визначення сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню по податковій декларації за липень 2006 р. у розмірі 1 196 041 грн. та по податковій декларації за серпень 2006 р. у розмірі 2 096 985,00 грн. та підтверджено право відповідача 2 на бюджетне відшкодування за липень-серпень 2006 р. на суму                       3 293 026 грн.

В зв’язку з цим, висновок судів щодо підтвердження наявності у підприємства на дату поставки кожного зі спірних податкових векселів органу митного контролю відповідної суми бюджетного відшкодування податковими деклараціями за липень та серпень 2006 р., актами звірки розрахунків з бюджетом станом на 30.08.2006 р., 28.09.2006 р., особовою карткою платника ПДВ, яка ведеться відносно ТОВ «Реал-Агро-Трейд», в якій відображено суму переплати по ПДВ (це заявлене по деклараціях за серпень-вересень 2006 р. бюджетне відшкодування) відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.

Крім того, судами попередніх інстанцій вірно відмічено, що посилання позивачів на положення Методичних рекомендацій, які містяться у листі ДПА України, є некоректним, оскільки і сам лист і доведені ним Методичні рекомендації не є нормативними актами, обов’язковими для застосування всіма платниками податку, носять рекомендований характер лише для органів ДПІ; та що п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» не містить норми про те, що бюджетне відшкодування на дату видачі векселів повинно бути підтверджено саме актом виїзної документальної перевірки бюджетного відшкодування, а не в іншій спосіб.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі № АС-16/72-07 суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування чи зміни постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:  

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі                м. Харкова та Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківськогоапеляційного адміністративного суду від 05.06.2007 р. та постанову господарського суду Харківської області від 21.03.2007 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                  (підпис)                     Рибченко А.О.

Судді                                                (підпис)                     Брайко А.І.

(підпис)                     Голубєва Г.К.

(підпис)                     Карась О.В.

                                                           (підпис)                     Федоров М.О.