Ухвала суду № 27445181, 06.11.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4154/12

Головуючий у 1-й інстанції: Жернаков М.В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

при секретарі судового засідання: Бернацькій І.А.

за участю:

представника позивача - Парпальос В.В.,

представника відповідача - Островерх Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Осіївське" до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Осіївське" (надалі-ТОВ "Осіївське", позивач) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі-Бершадська МДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.09.2012 року позов задоволено, визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби № 0000071601 від 3 травня 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнав та просив суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду І інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її вимоги в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Бершадською МДПІ, на підставі акту "Про результати камеральної перевірки декларації з ПДВ за лютий 2012 року, поданої TOB "Осіївське" до Бершадської МДПІ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів", № 96/152/03733683 від 17 квітня 2012 року (далі - акт перевірки), прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року №0000071601.

Відповідно до вказаного вище податкового повідомлення-рішення, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 250596 грн. та нараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму 62649,00 грн. Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням від 03 травня 2012 року №0000071601 ТОВ «Осіївське» звернулось з первинною скаргою до Державної податкової служби у Вінницькій області, в якій просило скасувати зазначене вище податкове повідомлення-рішення.

Рішеннями Державної податкової служби у Вінницькій області від 17 липня 2012 року та, в подальшому, Державної податкової служби України "Про результати розгляду повторної скарги" від 16.08.2012 № 461 10/61-12/10-2115 залишено податкове повідомлення-рішення Бершадської МДПІ від 03.05.2012 № 0000071601 без змін.

Відповідно до ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Під час камеральних перевірок органами державної податкової служби аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з ПДВ, вартості та обробки даних із Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

З акту камеральної перевірки декларації з ПДВ за лютий 2012 року, поданої TOB "Осіївське" до Бершадської МДПІ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів вбачається, що відповідачем встановлено порушення п.п. а п. 200.4 ст. 200 ПК України, п.п. 4.6.4, п.п. 4.6.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, внаслідок чого ТОВ "Осіївське" завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних (податкових) періодів по декларації з ПДВ за лютий 2012 року на 250596 грн.

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.18 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Положенням пункту 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Відповідно до договору поставки ЕО/ОСВ від 22.10.2010 року (а. с. 36-37), накладної від 21 грудня 2011 року № РН-071780, від постачальника TOB "Кернел-Трейд" ТОВ "Осіївське" придбано олію нерафіновану у кількості 180 тонн на суму 1759500,00 гривень, у т.ч. ПДВ 293250,00 грн.

Оскільки зазначену нерафіновану олію, ТОВ "Осіївське" придбано з метою продажу, а продаж олії нерафінованої є операцією, яка оподатковується на загальних підставах та відображається у податковій декларації з податку на додану вартість, по якій проводяться розрахунки з бюджетом, податковий кредит по придбаній олії, у кількості 180 тонн, на суму 1759500,00 гривень (у т.ч. ПДВ - 293 250,00 грн.), було відображено ТОВ "Осіївське" у червні-грудні 2011 року у податковій декларації з податку на додану вартість, по якій проводяться розрахунки з бюджетом у відповідно до ст. 198.1. та ст. 198.2 ПК України.

Судом І інстанції правильно встановлено, що жодних актів перевірок, а відповідно й повідомлень-рішень, які б указували на неправомірність включення до податкового кредиту податкових накладних із придбання олії нерафінованої від ТОВ "Кернел-Трейд" не складено, порушень, у тому числі і в даному акті, не зафіксовано.

Оскільки суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів на суму 250596 грн. заявлено у декларації за лютий 2012 року, а з постачальником ТОВ "Осіївське" розрахувалось остаточно і в повній мірі у січні 2012 року, який є попереднім податковим періодом, колегія суддів погоджується із висновком суду І інстанції, що підпункт "а" пункту 200.4 ПК України позивачем повністю дотримано, а тому висновок податкового органу в акті перевірки щодо неправомірності заявленої ТОВ "Осіївське" суми бюджетного відшкодування у лютому 2012 року на суму 250 596,00 гривень, не відповідає дійсності.

Відповідно до п. 4.6.4 Розділу 5 "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 (надалі - Порядок), якщо в наступному звітному податковому періоді, різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д 2) (додаток 2).

Згідно з п. 4.6.5 вищезезначеного Порядку платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д З) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д З) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

На виконання вищевказаних вимог позивачем до податкової декларації з ПДВ за лютий 2012 року додаток 2 та додаток 3 було подано, відповідні рядки самої декларації заповнено, а отже, і дані пункти Порядку позивачем також було дотримано.

Як вбачається з додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість, у графі 2 - Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 податкової декларації звітного податкового періоду) звітний період, у якому виникла сума позивачем вказано місяць 12.

Відповідно до п.6.2 Стандарту надання адміністративної послуги "Приймання податкової звітності платників податків в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку", затвердженого наказом Державної податкової служби № 187 від 30.11.2011 року (надалі - Стандарт), Департамент інформатизації та обліку платників податків отримує від споживача адміністративної послуги податковий документ в електронному вигляді, надісланий засобами телекомунікаційного зв'язку, проводить його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Згідно з абз. 7 п. 6.4.2 вказаного Стандарту Департамент інформатизації та обліку платників податків формує споживачу адміністративної послуги другу квитанцію в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкового документа в електронному вигляді із зазначенням причин, якщо надісланий податковий документ сформовано з помилкою.

Між відповідачем та позивачем укладено договір про визнання електронних документів від 21.03.2011 року. Проте, відповідачем було порушено зазначені вище норми Стандарту, оскільки ним було сформовано та надіслано квитанцію про прийняття податкової звітності.

Таким чином, суд І інстанції дійшов правильного висновку, що ТОВ "Осіївське" задекларувало податковий кредит та бюджетне відшкодування у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року, з врахуванням всіх вимог ПК України, а допущена ТОВ "Осіївське" помилка при заповненні Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду не могла призвести до завищення суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та встановлені судом І інстанції обставини справи, колегія суддів вважає, що судом І інстанції прийнято правильне та обґрунтоване рішення, яке не підлягає скасуванню.

Окремо, щодо доводів апеляційної скарги про безпідставне стягнення з відповідача судового збору сплаченого позивачем, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Під час прийняття постанови суд, зокрема; вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Вказана позиція узгоджується із листом Вищого адміністративного суду України №2135/11/13-11 від 21.11.2011року.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 13 листопада 2012 року .

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.