Ухвала суду № 27445147, 06.11.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/2496/12

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екопласт" до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопласт" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000292310/14 від 28.03.2012 року, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у сумі 40 167 грн. в січні 2012 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.09.2012 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000292310/14 від 28.03.2012 року.

Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомленні належним чином. При цьому представником позивача подано до суду заяву про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопласт" є юридичною особою та перебуває на податковому обліку у Хмельницькій міжрайонній державній податковій інспекції (далі - Хмельницька МДПІ). Основними видами діяльності позивача є виробництво тари з пластмас, виготовлення інших готових виробів, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, роздрібна та оптова торгівля.

Як правильно встановлено судом І інстанції, з 21 по 22 березня 2012 року Хмельницькою МДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Екопласт" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2012 року.

22 березня 2012 року за результатами проведеної перевірки складено акт №460/230/31521894, яким встановлені завищенні суми бюджетного відшкодування ПДВ у січні 2012 року в сумі 40 167,00 грн. за рахунок віднесення до складу показника від'ємного значення ПДВ 39 900,00 грн. по господарській операції з придбання товару у ПП "Хімінвест 2012" у грудні 2011 року та за рахунок коригування податкових зобов'язань на суму 267,00 грн., про що зазначено у декларації за грудень 2011 року, що в свою чергу, на думку відповідача, є порушенням ТОВ "Екопласт" вимог Податкового кодексу України.

ТОВ "Екопласт" подало заперечення на даний акт, однак 28 березня 2012 року отримало відповідь про правомірність висновків перевірки та акту в цілому.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000292310/14 від 28.03.2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в січні 2012 року в сумі 40167 грн.

Зазначена сума бюджетного відшкодування ПДВ складається з 39 900 грн., які на думку податкового органу, становлять собою завищення показника від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2011 року, про що було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000272310/230 від 14.03.2012 року, та 267 грн., на які позивачем були скориговані податкові зобов'язання по декларації з ПДВ за грудень 2011 року.

Відповідно до ч. 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року, скасоване податкове повідомлення - рішення № 0000272310/230 від 14 березня 2012 року та підтверджено правомірність формування показника від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2011 року в розмірі 39 900 грн. за господарською операцією з ПП "Хімінвест 2012".

Судом зокрема встановлено, що 06.12.2011 року ПП "Хімінвест 2012" здійснило поставку продукції - плівки полімерної стійкої до високих температур, в кількості 3500 кг., що підтверджується податковою накладною № 3754 від 06.12.2011 року, видатковою накладною № 3754 від 06.12.2011 року, специфікацією № 2 від 06.12.2011 року, виписками банківських установ. Вартість продукції (сировини) згідно з документами склала 199 500 грн., у тому числі ПДВ 39 900 грн.

Транспортування продукції (сировини) здійснювалось вантажним автомобілем марки Мерседес державний номер НОМЕР_1, водій - ОСОБА_2 згідно з товарно-транспортною накладною № 3148/1 від 06.12.2011 року. В подальшому дана продукція (сировина) була використана у господарській діяльності позивача, зокрема передана ТОВ "НПК" для виготовлення продукції з давальницької сировини за договором № 01/16-10-Д від 16.10.2007 року, укладеного між ТОВ "Екопласт" та ТОВ "НПК", про що свідчить видаткова накладна (у переробку) № 1 від 04.01.2012 року.

Зазначена господарська операція з ПП "Хімінвест 2012" підтверджена належними доказами, поставка фактично відбулась, призвела до руху активів сторін в процесі її здійснення, викликала зміни майнового стану сторін договору та призвела до отримання економічного результату, що підтверджується відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили.

Враховуючи вищезгадані рішення суду та визнання правомірності формування показника від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2011 року в розмірі 39 900 грн., зазначена сума податку була врахована позивачем під час розрахунку бюджетного відшкодування у січні 2012 року.

Отже, суд І інстанції дійшов правильного висновку, що в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 39 900 грн. оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно права позивача на включення до розрахунку суми бюджетного відшкодування коштів, на які були скориговані податкові зобов'язання у грудні 2011 року, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. статті 200 ПК України передбачено, що в разі, коли у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Матеріали справи містять копії первинних документів, які доводять реалізацію позивачем власної продукції (товару) таким суб'єктам господарювання, як ЗАТ "Ритейлінгова компанія "Євротек", ТОВ "Будсім" та ФОП ОСОБА_3 протягом 2011 року, та з яких вбачається, що в результаті здійсненого продажу товарів, позивачем були сформовані власні податкові зобов'язання, відображені у податкових деклараціях за відповідні звітні періоди.

Оскільки пізніше виявились обставини, що призвели до повернення частини проданих товарів (у зв'язку із недоліками, браком, недостачею), позивачем була повернута частина коштів, на підставі чого складені відповідні розрахунки коригування, а у декларації з ПДВ за грудень 2011 року скориговані податкові зобов'язання ( рядок 8.1 Декларації). Правомірність коригування підтверджена відповідачем під час перевірки, про що зазначено у акті на сторінці 8.

Тому позивач врахував суму коригування під час визначення податкових зобов'язань у грудні 2011 року, що вплинуло на визначення показника від'ємного значення податку на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи та правильно досліджено судом І інстанції, показник від'ємного значення, а також показник бюджетного відшкодування сформовані не за рахунок коригувань податкових зобов'язань, а у зв'язку з тим, що податковий кредит звітного періоду перевищив податкові зобов'язання позивача. Позивач визначив суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2012 року із дотриманням вимог податкового законодавства України.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.