Ухвала суду № 27445130, 08.11.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/1300/12

Головуючий у 1-й інстанції: Скакун О.П.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Черемош" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Генеральне агентство по туризму в Чернівецькій області Відкрите акціонерне товариство «Туристичний комплекс «Черемош» у червні 2012 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.08.2012 року позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення №0004750152 від 26.12.2011 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ДПІ у м. Чернівцях подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі відповідач вказує, що судом не враховано та не досліджено в повні мірі ту обставину, що підприємством не доведено під час перевірки факт виконання зобов'язань за договором №78 від 02.06.2011 року. Господарські операції відбулися не за тим змістом, який відображений в укладених платниками податку договорах та первинних документах, що є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Сторони у судове засідання не з'явились, причини неявки суду невідомі, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлено завчасно і належним чином.

Враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, обставини справи полягають у наступному.

Державною податковою інспекцією у м. Чернівці проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ВАТ «Туристичний комплекс «Черемош» з питання правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2011р., у результаті чого складено акт від 02 грудня 2011 р. № 3675/15-2/02574248.

Актом перевірки встановлено порушення пп. а п. 198.1., п.198.6, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за червень 2011 р., на загальну суму 10100 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004750152 від 26 грудня 2011 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ВАТ «Туристичний комплекс» Черемош» з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у сумі 10101 грн., в тому числі основного платежу 10100 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем було дотримано встановлений порядок формування податкового кредиту за операціями, здійсненими внаслідок взаємовідносин з ТОВ "КПТ МІГ", а відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст.198 ПК, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК визначено ,що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пп. 201.1, 201.2 ст.201 ПК, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 02.06.2011 року між ВАТ «Туристичний комплекс «Черемош» та ТОВ «КПТ МІГ» укладено договір №78. Предметом вказаного договору є виконання ремонтних робіт стін трансформаторної підстанції. Фарбування стін та стелі, згідно кошторису та договірної ціни. В розділі 1 договору визначено, що замовник має право на свій розсуд надавати матеріали та устаткування.

Господарські операції між ВАТ «Туристичний комплекс «Черемош» та його контрагентом підтверджуються довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і затрат за червень 2011 р., актом прийому виконаних будівельних робіт за червень 2011 р., підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису №2-1-1 на ремонтні роботи, довідкою про договірну ціну на ремонтні роботи готелю «Черемош», локальний кошторис № 2-1-1 на ремонтні роботи, акт обслідування виконаних робіт від 07.08.2012 року.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем надано достатньо документів, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції, а тому ВАТ «Туристичний комплекс «Черемош» правомірно визначено податок на додану вартість за червень 2011 р.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення рішення № №0004750152 від 26.12.2011 року.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.