Ухвала суду № 2744503, 24.01.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-31702/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                       24 січня 2008 року                                                            м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,Рибченка А.О.,Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

на постановугосподарського суду міста Києва від 22 червня 2006 року

та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2006 року

у справі№ 11/126-А

за позовом Державної акціонерної компанії «Хліб України»

доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Україна», -

про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2006 року ДАК «Хліб України» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 0000000200/0 від 16 листопада 2005 року.

Постановою господарського суду м. Києва від 22 червня 2006 року позов задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення – рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 16 листопада 2005 року № 0000000200/0.

Судові витрати в частині судового збору в сумі 3, 40 грн. покладені на позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2006 року постанову господарського суду м. Києва від 22 червня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального, просить скасувати постанову господарського суду міста Києва від 22 червня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2006 року, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Печерському районі м. Києва провела додаткову позапланову невиїзну документальну перевірку правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість ДАК «Хліб України» за період з 01 грудня 2004 року по 31 грудня 2004 року, за результатами якої було складено акт № 118/23-11/20047943 від 14 листопада 2005 року.

Перевіркою було встановлено, що позивачем до податкового кредиту за грудень 2004 року було включено суму податку на додану вартість в розмірі 1 530 651, 39 грн. на підставі податкової накладної № 142 від 02 червня 2004 року на суму 9 183 908, 33 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1 530 651, 39 грн., яка була виписана ТОВ «Суффле Україна». При цьому в акті перевірки зазначено, що за даними документальної перевірки ТОВ «Суффле Україна» вищевказана податкова накладна не виписувалась.

На підставі вищевикладеного, в акті перевірки зроблено висновок про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 1 530 651, 39 грн. та про порушення ним підпункту 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

16 листопада 2005 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення – рішення № 0000000200/0, яким ДАК «Хліб України» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2005 року на 1530651, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій також було встановлено, що згідно письмового пояснення ТОВ «Суффле Україна» (вихідний номер 103 від 24 травня 2006 року) у травні та у червні 2004 року ТОВ «Суффле Україна» відвантажило ДАК «Хліб України» за договором купівлі - продажу № 8105 від 13 травня 2004 року пшеницю продовольчу 3-го класу (країни походження Казахстан, Росія, Литва) у кількості 23 561, 723 т. на суму 29923859, 47 грн., в тому числі податок на додану вартість 4 987 309, 91 грн. У відповідних періодах ТОВ «Суффле Україна» збільшило (за першою подією - відвантаження товару) валові доходи і податкові зобов’язання з податку на додану вартість, про що свідчать копії податкових накладних, виписаних на користь ДАК «Хліб України», та копії витягів з книг продажу товарів. В оплату за поставлений товар ДАК «Хліб України» емітувала прості векселі на загальну суму 29423 859, 47 грн. Решта суми в розмірі 500 000, 00 грн. була сплачена коштами.

Податкова накладна № 142 від 02 червня 2004 року на суму 9 183 908, 33 грн., в тому числі податок на додану вартість 1 530 651, 39 грн., була виписана ТОВ «Суффле Україна» на адресу позивача помилково і в тому ж періоді відкликана. Натомість на вказану суму в розмірі 9 183 908, 33 грн., в тому числі податок на додану вартість 1 530 651, 39 грн., ТОВ «Суффле Україна» виписало на адресу позивача податкові накладні № 127 від 04 червня 2004 року на суму 2 540 040, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість 423 340, 01 грн., № 128 від 04 червня 2004 року на суму 6 643 868,33 грн., в тому числі податок на додану вартість 1 107 311, 39 грн., які відповідають видатковим накладним від 04 червня 2004 року № 125 та № 126 відповідно на суму 2 540 040, 00 грн. та 6 643 868, 33 грн. Зазначені податкові накладні включені до податкових зобов’язань ТОВ «Суффле Україна» за червень 2004 року та відображені у декларації з податку на додану вартість за червень 2004 року.

Всі господарські операції були належним чином відображені в податковому та бухгалтерському обліку ТОВ «Суффле Україна», що підтверджується довідкою ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11 листопада 2005 року № 26/23-11/30577181 про результати позапланової перевірки ТОВ «Суффле Україна» з питань взаємовідносин з ДАК «Хліб України» за період з 01 червня 2004 року по 30 червня 2004 року, в якій зазначено про відсутність порушень податкового законодавства за вказаним господарськими операціями з боку ТОВ «Суффле Україна».

Згідно листа № 107 від 04 червня 2004 року ТОВ «Суффле Україна» повідомило ДАК «Хліб України» про відкликання податкової накладної № 142 від 02 червня 2004 року на суму 9 183 908,33 грн., в тому числі податок на додану вартість 1 530 651, 39 грн. В листі також було зазначено, що ТОВ «Суффле Україна» на суму 9 183 908, 33 грн., в тому числі податок на додану вартість 1 530 651, 39 грн., виписало на ім’я позивача податкові накладні № 127 від 04 червня 2004 року на суму 2 540 040, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість – 423 340, 01 грн., № 128 від 04 червня 2004 року на суму 6 643 868, 33 грн., в тому числі податок на додану вартість – 1 107 311, 39 грн., які надсилаються позивачу цим листом.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивач відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» правомірно відніс до податкового кредиту за грудень 2004 року суму податку на додану вартість в розмірі 1 530 651, 39 грн. При цьому суди посилались на те, що перевірка ДАК «Хліб України» була проведена без належних правових підстав, а акт перевірки не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що позивачем відповідно до вимог підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 п. 7.4, підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) було правомірно сформований податковий кредит за грудень 2004 року на підставі податкової накладної № 142 від 02 червня 2004 року (засвідчена копія якої долучена до матеріалів справи), яка відповідає вимогам підпункту 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 вищезгаданого Закону. При цьому суди попередніх інстанцій вірно врахували те, що ТОВ «Суффле Україна» збільшило свої податкові зобов’язання з податку на додану вартість, зокрема на суму 1530651, 00 грн. податку на додану вартість, внаслідок операції продажу.

Крім того, суди попередніх інстанцій правомірно посилались на те, що в ході розгляду справи відповідачем та третьою особою не було доведено, що позивачу було відомо про відкликання податкової накладної № 142 від 02 червня 2004 року на суму 9 183 908,33 грн., в тому числі податок на додану вартість -1 530 651, 39 грн., та про те, що ТОВ «Суффле Україна» виписало на ім’я позивача податкові накладні № 127 від 04 червня 2004 року на суму 2 540 040, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість 423 340, 01 грн., № 128 від 04 червня 2004 року на суму 6 643 868, 33 грн., в тому числі податок на додану вартість 1 107 311, 39 грн.

Суди попередніх інстанцій також обґрунтовано відхили посилання відповідача на те, що на час формування позивачем податкового кредиту за грудень 2004 року векселі, емітовані позивачем, не були оплачені з посиланням на те, що підставою для зменшення позивачу податкового кредиту за грудень 2004 року став висновок в акті перевірки лише про відсутність податкової накладної № 142 від 02 червня 2004 року та про порушення підпункту 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Печерському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду міста Києва від 22 червня 2006 року та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2006 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, ч. 1 ст. 224, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову господарського суду міста Києва від 22 червня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                       Головуючий: _______ Л.І. Бившева

                                Судді:             _______ М.І. Костенко

                                                        _______ Н.Є. Маринчак

                                                        _______ А.О. Рибченко

                                                        _______ Т.М. Шипуліна