Ухвала суду № 27444492, 24.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 р. Справа № 19231/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Дунаєвецькому районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еколінія» до державної податкової інспекції в Дунаєвецькому районі Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Еколінія» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Дунаєвецькому районі Хмельницької області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення відповідача від 15 жовтня 2009 року №0002402340/0 та №0002412340/0.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області від 15 жовтня 2009 року №0002402340/0 та №0002412340/0.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція в Дунаєвецькому районі Хмельницької області оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що посадовими особами ДПІ у Дунаєвецькому районі проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Еколінія», за результатами якої складено Акт №630/2340/32013204 від 07.07.2009р., яким встановлено заниження товариством податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1207792 грн., і на підставі цього прийнято податкові повідомлення- рішення від 17.05.09 №0001812340/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 1232813,0 грн. і за штрафними санкціями в сумі 489615,90 грн. та №0001822340/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 986251,0 грн. і за штрафними санкціями в сумі 491123,80.

За результатом адміністративного оскарження розгляду первинної скарги ДПІ у Дунаєвецькому районі 14.08.2009 року прийнято рішення №6648/7/23-0-24, яким залишено без змін зазначені вище податкові повідомлення-рішення. 15.10.2009 року ДПІ у Дунаєвецькому районі внесено зміни та доповнення до рішення ДПІ у Дунаєвецькому районі від 14.08.2009 року №6648/7/23-0-24 про результати розгляду первинної скарги, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні санкції) на суму 2001,7 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 603896,0 грн. оскільки самостійно було виявлено, що відповідно до пп.17.1.6 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати.

За результатами розгляду повторної скарги позивача, ДПА у Хмельницькій області винесла рішення від 22.10.2009 року №16773/7/25-036, яким залишила без змін податкові повідомлення-рішення прийняті безпосередньо за результатами Акту перевірки від 17.07.2009р. та прийняті в порядку адміністративного оскарження за наслідками акта перевірки від 14.08.2009р., від 15.10.2009 року №0002402340/0, яким визначено податкове зобов'язання (штрафні санкції) з податку на прибуток у сумі 603896,00 грн., та №0002412340/0, яким визначено податкове зобов'язання (штрафні санкції) з податку на додану вартість у сумі 2001,7 грн.

Відповідно до п.п.17.1.3 .п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. 4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Згідно із підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 цього ж Закону у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків, або якщо платник податків декларуе переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

Стаття 212 Кримінального кодексу України встановлює, що під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Порядок застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначений підпунктом 6.1.6 пункту 6.1 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 р. №110, згідно якого цей штраф застосовується у разі, якщо загальна сума донарахованого податкового зобов'язання (з конкретного податку, збору, обов'язкового платежу) за актом перевірки (сукупно із врахуванням недоплат в одних періодах та завищення сум податкових зобов'язань в інших періодах) дорівнює або перевищує законодавчо визначені великі розміри.

Згідно із пунктом 22.5 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті). Розмір податкової соціальної пільги для цілей визначення великого розміру коштів згідно статті 212 Кримінального кодексу України у 2008 році становив 257,5 грн., у 2009 році - 302,5 грн., відповідно великий розмір коштів становив у 2008 році 772,5 тис. грн., у 2009 році - 907,5 тис. грн.

Таким чином, застосування відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафної санкції по податку на прибуток за 2008 рік у сумі 603896,00 грн., є правомірним.

Згідно із проведеним розрахунком штрафних санкцій за заниження податку на додану вартість сума нарахованих (застосованих) санкцій відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» повинна становити 493125,50 грн., оскільки розрахункова величина штрафних санкцій перевищує 50 відсотків сукупної суми недоплат. У прийнятому податковому повідомленні-рішенні від 17.07.09 №0001822340/0 сума штрафних санкцій зазначена у сумі, меншій на 2001,7 грн., внаслідок чого прийнято 15 жовтня 2009 року податкове повідомлення-рішення №0002412340/0, яким визначено податкове зобов'язання (штрафні санкції) з податку на додану вартість у сумі 2001,7 грн., тобто штрафні санкції за заниження податку на додану вартість застосовано у повному розмірі, що передбачено підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як свідчать податкові повідомлення-рішення від 15 жовтня 2009 року №0002402340/0, №0002412340/0, зазначені рішення прийнято в процесі адміністративного оскарження позивачем на підставі акту перевірки №630/2340/32013204 від 07.07.09, яким встановлено порушення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість». Таким чином, податкові повідомлення- рішення від 15 жовтня 2009 року №0002402340/0, №0002412340/0 є первинними рішеннями, прийнятими на підставі матеріалів перевірки, оскільки у разі збільшення за розглядом скарги платника податків нарахованих сум податкових зобов'язань надсилається окреме податкове повідомлення і у номері такого податкового повідомлення проставляється номер скарги, за результатом розгляду якої відбулося таке збільшення (збільшення за первинною скаргою - у податкових повідомленнях - рішеннях було б зазначено « /1», а не « /0»).

Суд вважав, що підставою для прийняття податкових повідомлень - рішень від 15.10.2009 року №0002402340/0, №0002412340/0 слугував лише акт №630/2340/32013204 від 07.07.2009р. про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Еколінія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009 р. і зазначенні рішення ДПІ прийняті пізніше на 62 календарних дні після розгляду первинної скарги та прийняття рішення за результатами її розгляду, зі значним пропуском 20-денного терміну від дня отримання первинної скарги, оскільки п. 14 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 N 110, які регулюють порядок прийняття рішення податковим органом, підставою для визначення недійсним такого рішення може бути лише прийняття неправильного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства і прийняті відповідно до обставин, що склалися, (заниження ТзОВ „Еколінія" податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1207792 грн. тобто є вірним по суті і порушення встановленої процедури його прийняття не може бути підставою для визнання його недійсним. Вказані обставини не були з'ясовані судом при розгляді справи, та не враховані при винесенні рішення.

З огляду на викладене, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дунаєвецькому районі від 15 жовтня 2009 року №0002402340/0, яким визначено податкове зобов'язання (штрафні санкції) з податку на прибуток у сумі 603896,00 грн., та від 15 жовтня 2009 року №0002412340/0, яким визначено податкове зобов'язання (штрафні санкції) з податку на додану вартість у сумі 2001.7 грн. є правомірними та такими що відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі вище викладеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої встановлено, що на підставі акту перевірки позивача №630/2340/32013204 від 07.07.2009 року про результати виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, відповідачем 17 липня 2009 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0001812340/0. яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 1232831.0 грн. і за штрафними санкціями в сумі 489615.90 грн. та №0001822340/0. яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 986251.0 грн. і за штрафними санкціями в сумі 491123.80 грн. За результатом адміністративного розгляду первинної скарги відповідач прийняв рішення №6648/7/23-0-24 від 14 серпня 2009 року, яким залишив без змін зазначені вище податкові повідомлення рішення від 17 липня 2009 року та прийняв податкові повідомлення-рішення від 14 серпня 2009 року №0001812340/1 та №0001822340/1, які в подальшому позивач оскаржив до ДПА у Хмельницькій області (повторна скарга №91 від 25.08.2009 року) та ДПА України (повторна скарга №131 від 26.10.2009 року). 15 жовтня 2009 року, в період розгляду ДПА у Хмельницькій області повторної скарги позивача, відповідач прийняв рішення №8151/7/23-0-244. яким вніс зміни та доповнення до рішення №6648/7/23-0-24 від 14 серпня 2009 року, збільшивши податкове зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні санкції) на суму 2001,7 грн. та застосував штрафну санкцію у сумі 603896.0 грн.. відповідно до пп.17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За наслідками прийняття рішення №8151/7/23-0-244 від 15 жовтня 2009 року відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 15 жовтня 2009 року №0002402340/0. яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 603896.0 грн., в тому числі за штрафними санкціями в сумі 603896.0 грн. та від 15 жовтня 2009 року №0002412340/0. яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2001.70 грн., в тому числі за штрафними санкціями в сумі 2001.70 грн.

Розглядаючи спір судом першої інстанції вірно враховано, що згідно підпункту «б» пп.4.2.2. (б) п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків зокрема, у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Пунктом 6.1 ст.6 1. вказаного Закону у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до п.11 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України віл 17 березня 2001 року № 110, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за № 268/5459 податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 15 жовтня 2009 року № 0002402340/0 підставою для його прийняття слугував акт №630/2340/32013204 від 07.07.2009 року про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року. Заперечення до акту отримане відповідачем 15.07.2009 року, а відповідь на заперечення надіслана позивачеві 16.07.2009 року, отже граничний термін прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками перевірки, оформленої актом №630/2340/32013204 від 07.07.2009 року - 21 липня 2009 року, тому податкове повідомлення-рішення від 15 жовтня 2009 року № 0002402340/0 прийняте відповідачем із значними перевищенням термінів визначених п.11 зазначеної вище Інструкції для прийняття таких рішень, визначених Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем під час адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень від 17 липня 2009 року №0001812340/0 та №0001822340/0.

Відповідно до положень пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Первинна скарга на податкові повідомлення-рішення від 17 липня 2009 року №0001812340/0 та №0001822340/0 надіслана позивачем до відповідача 29.07.2009 року, та розглянута 14 серпня 2009 року, що підтверджено рішенням відповідача про результати розгляду первинної скарги №6648/7/23-0-24. Зазначеним рішенням скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 17 липня 2009 року №0001812340/0 та №0001822340/0 - без змін. 15 жовтня 2009 року, повторно розглянувши первинну скаргу позивача, відповідач прийняв рішення про внесення змін та доповнень до рішення від 14.08.2009 року №6648/7/23-0-24 про результати розгляду первинної скарги, додатково визначивши податкові зобов'язання з податку на прибуток за штрафними санкціями в сумі 603896.0 грн.. і з податку на додану вартість за штрафними санкціями в сумі 2001.70 грн. на підставі п.п 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В спірних правовідносинах суд пешої інстанції правильно зазначив, що ні Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ні Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ані Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, ні іншими нормативно-правовими актами України не передбачені повноваження органів державної податкової служби щодо внесення змін до раніше прийнятих рішень, прийнятих за наслідками розгляду скарг в порядку адміністративного оскарження. Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні державної податкової служби» рішення нижчестоящих державних податкових інспекцій у разі їх невідповідності актам законодавства можуть бути скасовані лише рішенням вишестояших податкових інспекцій

З врахуванням цього суд вірно вважав, що податкові повідомлення-рішення про збільшення штрафних санкцій прийняті відповідачем пізніше на 62 календарних дні після розгляду первинної скарги та прийняття рішення за результатами її розгляду, зі значним пропуском 20-денного терміну від дня отримання первинної скарги позивача відповідачем. Тому податкові повідомлення-рішення від 15 жовтня 2009 року №0002402340/0 та №0002412340/0 всупереч вище зазначеному прийняті посадковим органом з порушенням строків, визначених пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.11 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби. Неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень підтверджено відповіддю начальника ВБК в ОДПС ДПА у Хмельницькій області №1289/27-050 від 27.11.2009 року на скаргу позивача від 28.10.2009 року.

З огляду на викладене суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. а тому позовні вимоги задовольнив підставно.

Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Дунаєвецькому районі Хмельницької області - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року у справі № 2а-9763/09/2270 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Гуляк

Н.М. Судова-Хомюк