Рішення № 27443115, 02.11.2012, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/8486/12

(2/401/3872/12)

РІШЕННЯ

Іменем України

02.11.2012 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

за участю секретаря Голубніченко В.О.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Олейнік О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди зазначивши, що з 01 червня 2010 року по 30 березня 2012 року вона працювала у відповідача на посаді начальника відділу.

Наказом № 105/к від 27 березня 2012 року вона була звільнена з підприємства за власним бажанням.

Однак, при розрахунку їй до цього часу не виплачено заборгованість по заробітній платі за 7 місяців, що відповідно до довідки про доходи складає 13138 грн. 99 коп., у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 13138 грн. 99 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку, суму компенсації з урахуванням індексу споживчих цін за період невиплати грошового доходу та моральну шкоду в сумі 5000 грн., яка завдана їй тривалою невиплатою заробітної плати.

В судовому засіданні позивач позов підтримала та надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснив, що визнає лише вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за період затримки розрахунку, але лише з розрахунку середньої заробітної плати за останні два місяці роботи у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року; позовні вимоги в частині стягнення компенсації відповідно до індексу інфляції зростання цін на споживчі товари не визнає повністю у зв'язку з тим, що дана сума увійшла у суму заробітної плати. Що стосується позовних вимог в частині спричинення моральної шкоди, вважає ці вимоги збільшеними та такими, що не підтверджуються доказами.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з 01 червня 2010 року по 30 березня 2012 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем Публічним акціонерним товариством «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»на посаді начальника відділу економіки і була звільнена за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці та відповідними наказами про прийняття на роботу та звільнення з роботи, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с.7,8,9).

Заборгованість підприємства при звільнені позивача складає 13138 грн. 99 коп. за період -січень, травень, серпень, вересень-грудень 2011 року та березень 2012 року, що підтверджується довідкою ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»та визнано сторонами у судовому засіданні. А відтак позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні встановлено, що розрахункові суми позивачем в день звільнення не отримані, спору між сторонами про розмір заборгованості по заробітній платі не існує, а тому у відповідності до ч.1 ст.117 КЗпП України відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

Крім того, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.20 своєї постанови №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи -по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звільнилася 30 березня 2012 року, заборгованість по заробітній платі відповідачем позивачу до цього часу так і виплачено, що підтвердили сторони у судовому засіданні, тобто час затримки розрахунку за цей період складає 148 робочих днів.

Виходячи з положень п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року (з послідуючими змінами), про те, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках чинних законодавством, календарних днів.

Відповідно до довідки відповідача заробітна плата за два місяці перед звільненням позивача складає 2334,59 грн. та 1933,33 грн., що у сумі складає 4267 грн. 92 коп.

Тобто, середньоденна заробітна плата позивача складає 133,37 грн. (4267,92 : 32 =133 грн. 37 коп.).

Таким чином, середній заробіток за час затримки, який відповідач повинен сплатити позивачу складає 19738 грн. 76 коп. з розрахунку 133,37 грн. (середньоденний заробіток) х 148 (кількість днів затримки) = 19738 грн. 76 коп.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди також підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідач з січня 2011 року по день звільнення не сплачував заробітну плату позивачу, чим порушив її законні права на своєчасну оплату праці і тим самим привів до моральних страждань позивача, які виразилися в порушенні її нормальних життєвих зв'язків. З врахуванням характеру і обсягу заподіяних позивачу моральних страждань, розміру невиплаченої позивачу заробітної плати, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає моральна шкода в сумі 500 грн. відповідно до ст.237-1 КЗпП України.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми компенсації відповідно до індексу інфляції зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог статті 34 Закону України "Про оплату праці" у зв'язку із порушення строків виплати заробітної плати працівникам проводиться компенсація втрати частини заробітної плати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Індекс інфляції нараховується за порушення строків виплати заробітної плати невиплаченої працівникам. Отже оскільки позивач була звільнена з роботи, то законних підстав для нарахування індексу інфляції на невиплачені їй під час звільнення кошти суд не вбачає, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в частині задоволення вимог матеріального характеру в розмірі 328,78 грн., моральної шкоди -214,60 грн., а всього в сумі 543 грн. 38 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212, 214, 215, 218, 222, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»(код ЄДРПОУ 00218911) на користь ОСОБА_1: заборгованість по заробітній платі в сумі 13 138 (тринадцять тисяч сто тридцять вісім) грн. 99 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 19 738 (дев'ятнадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 76 коп., на відшкодування моральної шкоди 500 (п'ятсот) грн., а всього 33 377 (тридцять три тисячі триста сімдесят сім) грн. 75 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»(код ЄДРПОУ 00218911) на користь держави судовий збір в сумі 543 (п'ятсот сорок три) грн. 38 коп.

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню, але не більш ніж за один місяць.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися 06 листопада 2012 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам процесу негайно після його проголошення.

Суддя О.Б.Подорець