Постанова № 27440294, 09.11.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р. Справа № 5023/3212/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Гетьман Р.А. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача -Федорової Ю.О., дов.б/н від 31.10.2012 р. (копія у справі)

відповідача -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача -Відкритого акціонерного товариства «Нововодолазький молокозавод», смт. Нова Водолага (вх. №2863 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від «02»серпня 2012 року по справі №5023/3212/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна», м.Харків

до Відкритого акціонерного товариства «Нововодолазький молокозавод», смт. Нова Водолага Харківської області

про стягнення 47049,79 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року позивач - ТОВ «Новаагро Україна»звернувся до господарського суду з позовною заявою, згідно якої просив стягнути з відповідача ВАТ «Нововодолазький молокозавод»заборгованість в розмірі 47049,79 грн., яка складається з основного боргу в розмірі 32212,20 грн., 6009,12 грн. пені, 1646,47 грн. інфляційних витрат, 1172,88 грн. трьох відсотки річних та відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 6009,12 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.08.2012 року (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Нововодолазький молокозавод»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна»32212,20 грн. основного боргу, 6009,12 грн. пені, 1646,47 грн. інфляційних витрат, 1172,88 грн. три відсотки річних, відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 6009,12 грн. та 1609,50 грн. судового збору.

Відповідач, ВАТ «Нововодолазький молокозавод», з рішенням господарського суду не погодився, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області по справі № 5023/3212/12 від 02.08.2012 року частково, прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних у розмірі 1172,88 грн., відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 6009,12 грн., частини пені, що перевищує 6-ти місячний термін відповідно до статті 232 Господарського кодексу України.

Позивач, ТОВ «Новаагро Україна», надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що на його думку господарським судом Харківської області 02.08.2012 р. було ухвалене цілком законне і обґрунтоване рішення, з додержанням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить залишити зазначене рішення першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги відзиву на апеляційну скаргу, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2012 р. залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 20.01.2012 р. між СТОВ агрофірмою «Україна НОВА»(постачальник) та ВАТ «Нововодолазький молокозавод»(покупець) було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №2001/10, за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію, а покупець -прийняти та оплатити товар на умовах зазначеного договору.

За вказаним договором поставки у відповідача ВАТ «Нововодолазький молокозавод»утворилася заборгованість перед СТОВ агрофірмою «Україна НОВА»в сумі 32212,20 грн.

01.10.2011 р. між СТОВ агрофірмою «Україна НОВА»(первісний кредитор) та ТОВ «Новаагро Україна»(новий кредитор) було укладено договір про заміну кредитора (відступлення права вимоги), за умовами якого первісний кредитор передав належне йому право вимоги заборгованість в сумі 32212,20 грн. за поставлене молоко, згідно з договором поставки сільськогосподарської продукції №2001/10 (основний договір), та право вимоги штрафних та фінансових санкцій, передбачених договором і законодавством за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а новий кредитор прийняв право вимоги що належне первісному кредитору за основним договором і право вимоги штрафних та фінансових санкцій, передбачених договором та чинним законодавством за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавств, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, господарський суд цілком правомірно дійшов висновку про задоволення позовної заяви в частині стягнення з ВАТ «Нововодолазький молокозавод»на користь ТОВ «Новаагро Україна»основного боргу в сумі 32212,20 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми інфляційних витрат в розмірі 1646,47 грн., та 3% річних в розмірі 1172,88 грн.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача пені та відсотків за користування чужими грошовими коштами, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 4.5 договору поставки сільськогосподарської продукції №2001/10 від 20.01.2010 р. за несвоєчасне, понад встановлений п. 2.5 цього договору строк, проведення розрахунків за поставлений товар, продавець має право вимагати від покупця сплатити заборгованість з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дні, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом першої інстанції, в супереч нормам статті 232 ГК України, було задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми пені, за якими штрафні санкції обчислювались за термін у 443 дні. В той час, як повинен був бути застосований 6-ти місячний термін нарахування штрафних санкцій за договором.

Таким чином, термін нарахування пені повинен був складати 182 дні, а сума, відповідно, - 2489,61 грн.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З аналізу наведеної статті вбачається, що підставою для її застосування є факт користування чужими грошовими коштами. Але, ні позивачем в позовній заяві, ні судом першої інстанції в рішенні не було наведено жодного доказу на наявність факту користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню в зв'язку з наявністю фактів, які є підставою для часткового скасування рішення господарського суду Харківської області від 02 серпня 2012 року по справі № 5023/3212/12.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Нововодолазький молокозавод» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 02 серпня 2012 року по справі № 5023/3212/12 в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Нововодолазький молокозавод»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна»суми пені в розмірі 3519,51 грн. та суми відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 6009,12 грн. скасувати та в задоволенні позовних вимог в цій частині -відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 02 серпня 2012 року по справі № 5023/3212/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 08.11. 2012 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Шевель О. В.