Постанова № 27440288, 08.11.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року Справа № 5020-759/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Сотула В.В.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАР" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 14 серпня 2012 року у справі № 5020-759/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАР" (вул. Лагерне поле, 5/12,Миколаїв,54030)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" (вул. Камишове шосе, 45,Севастополь,99014)

про стягнення заборгованості у розмірі 7178,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОНАР" просить стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" за видатковою накладною №РН -0008599 від 14 жовтня 2011 року заборгованість за отриманий товар у розмірі 7156,46 грн. та 3% річних за період із 20 травня 2012 року по 25 червня 2012 року у сумі 21.76 грн. (т.1. а.с.3-5).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14 серпня 2012 року у справі №50200-759/2012 у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції зазначив, що позивач не виконав свої зобов'язання щодо належної передачі товару, а саме не передав відповідачу за актом прийняття - передачі сертифікат відповідності на електроізоляційні матеріали, що з огляду на положення статті 538 Цивільного кодексу України, дає право відповідачу зупинити оплату отриманого товару.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заявник зазначає, що відповідач не надав доказів отримання позивачем листа від 10 жовтня 2011 року за вих. №581/2.

Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю "СОНАР" звертає увагу на положення частини 2 статті 666 Цивільного кодексу України та на те, що відповідач не скористався своїм правом відмовитися від договору купівлі - продажу і повернути товар продавцю.

Під час розгляду справи сторонами були надані додаткові докази та пояснення, які залучені судовою колегією до матеріалів справи.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та зазначає, що позивач не виконав свої зобов'язання щодо належної передачі товару, а саме не передав за актом прийняття - передачі сертифікат відповідності на електроізоляційні матеріали, у зв'язку із чим товариство з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" зупинило виконання зобов'язання по сплаті товару до отримання даних сертифікатів.

Сторони не скористались своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні, призначеному на 08 листопада 2012 року.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши всі представлені сторонами докази, наявні в матеріалах справи, та оцінивши їх в сукупності, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, судова колегія апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає задоволенню, із скасуванням рішення господарського суду першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права, з нижченаведених підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 14 жовтня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю "Сонар" за видатковою накладною №РН0008599 було поставлено товариству з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" електроізоляційні матеріали на загальну суму 7156,46 грн. (т.1., а.с. 15).

Для отримання товару відповідачем видана довіреність на отримання цінностей №000344 від 10 жовтня 2011 року (т.1,а.с.16), що відповідачем не заперечується.

На оплату зазначеного товару позивачем був виданий рахунок-фактура № СФ-0009933 від 10 жовтня 2011 року на суму 7156,46 грн.(т.1,а.с.13). Також, позивачем була видана податкова накладна № 5899 від 14 жовтня 2011 (т.1,а.с.14).

Згідно довідки товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" №400 від 16 жовтня 2012 року, яка надана під час апеляційного провадження, отриманий товар знаходиться у відповідача, а сума ПДВ за отриманою від позивача продукцією включено до складу податкового кредиту відповідача.

10 квітня 2012 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 28 від 09 квітня 2012 року в якій вимагав оплатити придбаний товар, у тому числі за вищевказаною видатковою накладною (т.1,а.с.17). Зазначена вимога була отримана відповідачем 20 квітня 2012 року, про що свідчить поштове повідомлення (т.1,а.с.19), втім була залишена поза увагою.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару на суму 7156,46 грн. не виконав; докази повернення товару на вказану суму в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у простій усній формі було укладено договір поставки електроізоляційних матеріалів. Законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Обов'язок відповідача оплатити придбаний товар передбачено статтею 655 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з урахуванням вимог частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, відповідач був зобов'язаний оплатити товар у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто у строк до 27 квітня 2011 року.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відсутність сплати вказаної суми за отриману продукцію є односторонньою відмовою з боку відповідача від виконання договору поставки, укладеного між сторонами у спрощеній формі.

Таким чином, судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 7156,46 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції судова колегія звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сума боргу відповідачем не сплачена своєчасно, стягненню із відповідача підлягає 3% річних за період із 20 травня 2012 року по 25 червня 2012 року у сумі 21.76 грн.

В супереч доводам відповідача про невиконання позивачем обов'язків щодо належної передачі товару, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

У відзиві на позов, відповідач посилається на те, що позивачу факсом було надіслано листа №584/2 від 10 жовтня 2011 року, в якому зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" узгоджує поставку та оплату товару за умови передачі відповідачем за актом прийняття - передачі сертифікату відповідності на електроізоляційні матеріали (т.1,а.с33). Оскільки позивач не передав сертифікати відповідності на поставлений товар, то він є кредитором, що прострочив у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України. Отже, відповідач на підставі статті 538 Цивільного кодексу України мав право призупинити виконання свого зобов'язання щодо оплати товару.

Але доводи відповідача не приймаються судом з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України сутність договору поставки полягає у тому, що постачальник зобов'язується передати товар покупцеві, а останній зобов'язується прийняти його та оплатити.

Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач заперечує як сам факт отримання листа №581/2 від 10 жовтня 2011 року, так і факт узгодження ним умов поставки товару зі складанням акту прийняття - передачі сертифікату відповідності на електроізоляційні матеріали.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про те, що саме ним, тобто в односторонньому порядку , було погоджено такі умови поставки.

Відповідно до частини 1 статті 644 Цивільного кодексу України, договір виконано позивачем у момент передачі товару відповідачу, а тому в останнього виникло зобов'язання щодо його оплати. Норми статті 538 Цивільного кодексу України є загальними нормами, та не можуть застосовуватися до даних правовідносин, оскільки застосуванню підлягає спеціальна норма частини 1 статті 644 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Разом з тим, чинне законодавство не містить вимог щодо обов'язкової документальної фіксації факту передачі документів, які стосуються товару.

Як вже зазначалось, факт отримання товару підтверджується довіреністю на отримання цінностей. Зі змісту довіреності на отримання матеріальних цінностей вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" уповноважило Баймакову О.Д. отримати від товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" електроізоляційні матеріали. Видаткова накладна, за якою було отримано товар, підписана Баймаковою О.Д. без будь-яких зауважень щодо якості, комплектності, асортименту отриманого нею товару. Зауважень щодо відсутності документів на отриманий товар накладна також не містить.

Крім того, згідно листа органу сертифікації продукції та послуг -державного підприємства "Миколаївстандартметрологія" № 15-12/1619 від 26.10.12 товари, наведені у переліку товарів, імпортованих товариством з обмеженою відповідальністю "Сонар" не підлягали обов'язковій сертифікації в Україні згідно з "Переліком продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.05 та не підпадали під дію Технічних регламентів відповідно до орієнтирного Переліку продукції, що підлягає обов'язковому декларуванню (згідно листа Держспоживстандарту № 6860-8-4/17 від 06.09.11).

Відповідно до статті 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

У матеріалах справи відсутні докази звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" до позивача з вимогою передати документи, що стосуються якості отриманого ним товару та встановлення позивачеві строків для їх передання. Також, матеріали справи не містять доказів відмови від договору та повернення товару постачальникові. Навпаки, з довідки товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" №400 від 16.10.12 отриманий товар знаходиться у відповідача а вартість суми ПДВ від отриманої від позивача продукції включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Вищенаведене свідчить про те, що позивач належним чином виконав своє зобов'язання щодо передачі товару, а відповідач прийняв належно виконане зобов'язання. Тому, немає підстав вважати позивача кредитором, що прострочив у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у зв'язку з невиконанням позивачем обов'язку щодо надання відповідачу відповідного сертифікату відповідності на отриманий відповідачем електроізоляційний товар, відповідач правомірно призупинив оплату отриманого товару до отримання від позивача зазначеного сертифікату, що призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 101, п. 2 ч.1 ст.103, п.п. 3, 4 ч. 1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАР" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 14 серпня 2012 року у справі № 5020-759/2012 скасувати.

3. Прийняти у справі нове рішення.

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" (Камишове шосе, 45, Севастополь, 99014, код ОКПО 33965794, р/р 26003054801604 в СФ ПАТ "Приватбанк" м. Севастополь, МФО 324935, або з інших рахунків) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАР" (вул. Лагерне Поле 5/12, Миколаїв, 54030, р/р 26002226669001 МРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Миколаїв, МФО 326610, ОКПО 24790030, або на інші рахунки) 7156,46 грн. основної заборгованості, 3% річних у сумі 21,76 грн., судовий збір у розмірі 2414,25 грн., у т.ч. 1609,5 грн. за звернення із позовною заявою та 804,75 грн. за звернення із апеляційною скаргою.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Севастополя.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді В.В.Сотула

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонар" (вул. Лагерне поле, 5/12,Миколаїв,54030)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" (вул. Камишове шосе, 45,Севастополь,99014)