Рішення № 27440241, 05.11.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2012 р.Справа № 5023/4514/12 вх. № 4514/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

за участю представників

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 04.10.12 р.) відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чудо База" (м. Харків)

про стягнення 56387,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ТОВ "Чудо База" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №87, укладеним між сторонами 12.07.12 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 58064,14 грн., з яких 53246,00 грн. - сума основного боргу за поставлений товар; 1641,14 грн. - сума пені; 1500,00 грн. - компенсація витрат на правову допомогу адвоката; 1677,00 грн. - судового збору. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені договором поставки №87 від 12.07.12 р. щодо своєчасної оплати за поставлений товар.

05.11.12 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява про залучення до матеріалів справи доказів, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також доказів направлення відповідачу копії заяви про уточнення розміру позовних вимог від 22.10.12 р.

Суд, розглянувши заяву позивача про залучення до матеріалів справи доказів, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також доказів направлення відповідачу копії заяви про уточнення розміру позовних вимог від 22.10.12 р., вирішив задовольнити її.

Також 05.11.12 р. до канцелярії суду від позивача надійшли письмові додаткові пояснення стосовно періоду нарахування пені.

Представник позивача в судовому засіданні 05.11.12 р. підтримує заяву про уточнення розміру позовних вимог у зв"язку з помилково сплаченою надлишково суму судового збіру та просить задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, розглянувши заяву позивача про уточнення розміру позовних вимог (вх. №17201 від 22.10.12 р.), вирішив за можливе прийняти її.

Представник відповідача у судове засідання 05.11.12 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено судом до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12.07.10 р. між ФОП ОСОБА_2 (постачальник) та ТОВ "Чудо База" (покупець) був укладений договір поставки №87.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобо"язується поставити покупцю сіль - надалі товар в асортименті, кількості та по цінах які зазначені у накладних, рахунках та інших документах на кожну партію товару, а покупець зобов"язується прийняти та оплатити поставлений товар.

Відповідно до п. 2.1. договору, обов"язок покупця щодо оплати товару вважається виконаним з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 3.1. договору, оплата товару за договором здійснюється наступним чином: відсрочка платежу терміном 14 календарних діб з моменту поставки товару. Товарний кредит - 10000,00 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору, оплата здійснюється у національній валюті України шляхом банківських переказів на поточний рахунок постачальника.

Факт отримання ТОВ "Чудо База" товару підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств. Також в матеріалах справи наявні копії довіреності на тримання від ФОП ОСОБА_2 матеріальних цінностей та копії податкових накладних.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору поставки №87 від 12.07.10 р., частково оплатив за отриманий товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями банківських виписок по рахунку позивача, а також копією акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.12 р. по 30.07.12 р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками товариств.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 53246,00 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачених грошових коштів за кожну добу затримки.

Позивачем зроблений розрахунок пені в розмірі 1641,14 грн., оскільки надані розрахунки не відповідають вимогам чинного законодавства, тому нарахована сума пені підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 1636,65 грн. В іншій частині стягнення пені слід відмовити.

Судом встановлено, що позивач (ФОП ОСОБА_2) та адвокат ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 10.12.08 р.) 01.10.12 р. уклали договір про надання юридичних послуг.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання юридичних послуг від 01.10.12 р., в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник дає завдання, а виконавець приймає на себе зобов"язання по наданню передбачених цим договором юридичних послуг за плату.

Відповідно до п. 1.2 договору про надання юридичних послуг від 01.10.12 р., виконавець бере на себе зобов"язання щодо надання юридичних послуг, а саме - стягнення заборгованості з ТОВ "Чудо База" шляхом подання позовної заяви до господарського суду та виконання всіх передбачених господарським процесуальним кодексом України дій пов"язаних з розглядом справи у суді.

Відповідно до п. 3.1 договору про надання юридичних послуг від 01.10.12 р., оплата проводиться в день укладання угоди готівкою.

Протоколом узгодження вартості робіт (додаток №1 до договору про надання юридичних послуг від 01.10.12 р.) позивач (ФОП ОСОБА_2) та адвокат ОСОБА_3 узгодили суму оплати за адвокатські послуги в розмірі 1500,00 грн.

Доказом сплати позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією квитанції (чек) №158 від 01.10.12 р.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн. та компенсацію витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 1500,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22,33-34, 38, 43, 47-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чудо База" (61036, м. Харків, Комінтернівський р-н., вул. Морозова, буд. 13; п/р 26003060382687 в відділенні №14 ХГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533; код ЄДРПОУ 36984982) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_2 в ПуАТ "СЕБ-Банк" м. Київ, МФО 300175, код НОМЕР_1) заборгованість за поставлений товар в сумі 53246,00 грн., пеню в розмірі 1636,65 грн., судовий збір у розмірі 1609,50 грн. та компенсацію витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 1500,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 4,49 грн. в позові відмовити.

Повне рішення складено 12.11.2012 р.

Суддя Сальнікова Г.І.