Постанова № 27440191, 13.11.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р.Справа № 5017/2093/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Шевченко В.В.

Суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Головань О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Сєдова В.Ю. -за дорученням

від відповідача: Пасічник О.В., Калюжний О.М. -за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еліткомсервіс"

на рішення господарського суду Одеської області

від 29 серпня 2012 року

у справі № 5017/2093/2012

за позовом Комунального підприємства "Іллічівськтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еліткомсервіс"

про стягнення 172.450 грн. 77 коп.

ВСТАНОВИЛА:

16.07.2012 р. Комунальне підприємство „Іллічівськтеплоенерго" (далі позивач, Підприємство) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Еліткомсервіс" (далі відповідач, ТОВ) про стягнення грошових коштів в сумі 172.450 грн. 77 коп., з яких: 166.402 грн. 96 коп. -борг, 198 грн. 76 коп. -збитки від інфляції, 5.849 грн. 05 коп. -пеня та 3449 грн. 02 коп. -понесені витрати та сплату судового збору.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 264-Ж/576 від 01.01.2009 р. до секцій № 15, 16, 17 будинку № 19 по вул. Першого Травня в м. Іллічівську, Одеської області, що належить ТОВ щодо своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії, внаслідок чого має борг по її оплаті за період з листопада 2011 р. по травень 2012 р. в сумі 166.402 грн. 96 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 198 грн. 76 коп. -збитків від інфляції, 5.849 грн. 05 коп. -пені, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 3449 грн. 02 коп.. -на сплату судового збору.

Відповідач відзив на позов не надав та його представник в судове засідання не з'явився, внаслідок чого справа була розглянута місцевим судом за його відсутністю за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.08.2012 року (суддя Невінгловська Ю.М.) позов задоволений у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором про постачання теплової енергії № 264-Ж/576 від 01.01.2009 р. до секцій № 15, 16, 17 будинку № 19 по вул. Першого Травня в м. Іллічівську, Одеської області, що належить ТОВ щодо своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії, внаслідок чого має борг по її оплаті за період з листопада 2011 р. по травень 2012 р. в сумі 166.402 грн. 96 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 198 грн. 76 коп. -збитків від інфляції, 5.849 грн. 05 коп. -пені, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 3449 грн. 02 коп.. -на сплату судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати посилаючись на те, що він не отримав копію позовної заяви Підприємства та не був повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, внаслідок чого був позбавлений можливості надати заперечення та пояснення по даній справі.

У судовому засіданні представники ТОВ доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та не заперечували щодо існування боргу перед позивачем по оплаті отриманої теплової енергії.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав та надав довідку поштового відділення зв'язку, згідно якої направлена Підприємством відповідачеві копія позовної заяви та додані до неї додаткові документи отримані останнім.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи скаржника про те, що позивач не надіслав на його адресу копію позовної заяви та доданих до неї додаткових документів не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи є відповідні поштові квитанції здійснення позивачем цих дій, а скаржник, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не надав належних і допустимих доказів того, що свідчать про неотримання ним цієї кореспонденції. Навпаки, з наданої позивачем до відзиву на апеляційну скаргу довідки поштового відділення зв'язку видно, що направлена Підприємством відповідачеві копія позовної заяви та додані до неї додаткові документи отримані останнім.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що юридичною адресою відповідача є: м. Іллічівськ, вул. Карла Маркса, буд. 2-Б.

Ухвалою від 18.07.2012 р. позов Підприємства прийнятий до провадження місцевого суду та розгляд справи призначено на 01.08.2012 р. об 11:00.

Названа ухвала направлена судом відповідачеві за адресою: м. Іллічівськ, вул. Карла Маркса, буд. 2-Б та отримана останнім 20.07.2012 р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалою суду першої інстанції від 01.08.2012 р. розгляд справи відкладений на 29.08.2012 р. об 11:20.

Названа ухвала направлена судом відповідачеві за адресою: м. Іллічівськ, вул. Карла Маркса, буд. 2-Б та отримана останнім 08.08.2012 р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вищенаведене повністю спростовує доводи скаржника про те, що він не був повідомлений судом першої інстанції про день, час і місце розгляду справи.

Оскільки, відповідач відзив на позов не надав, його представник двічі в судові засідання не з'явився, то місцевий суд підставне, без будь-яких порушень процесуальних прав відповідача розглянув справу за його відсутністю за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України, у зв'язку з чим протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 01.01.2009 р. між сторонами у справі укладено договір про постачання теплової енергії № 264-Ж/576 (далі договір) за умовами якого позивач зобов'язався постачати відповідачеві теплову енергію до приміщення, розташованого за адресою: вул. Першого Травня в м. Іллічівську Одеської області буд. № 19 секції № 15, 16, 17, а останній -своєчасно та в повному обсязі оплачувати одержану теплову енергію.

У п. 10.1 договору сторонами передбачено, що договір набирає чинності з дня його укладення, тобто з 01.01.2009 р. та діє до 01.01.2010 р.

У п. 10.4. сторонами погоджено, що договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його припинення.

Оскільки, в матеріалах справи не міститься доказів щодо припинення названого договору, то він є діючим до сьогоднішнього часу.

У п. 6.5 договору сторонами встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць та оплата наданих послуг проводиться не пізніше 3-х банківських днів з часу отримання рахунку позивача (п.6.6 договору).

Згідно умов договору облік спожитої енергії проводиться за показниками лічильника відповідача.

У п. 6.3 договору встановлено, що дата зняття споживачем показань приладів обліку -27 число поточного місяця; подання звіту енергопостачальній організації -не пізніше 29 числа.

З матеріалів видно, що обсяг спожитої відповідачем теплової енергії визначений за показниками лічильника та складає: у жовтні 2011 р. -110,569 Г/кал; у листопаді 2011 р. -352,0358 Г/кал, у грудні 2011 р. -309,16019 Г/кал, у січні 2012 р. -376,20800 Г/кал, у лютому 2012 р. -626,364 Г/кал, у березні 2012 р. -346,662 Г/кал, у квітні 2012 р. -156,692 Г/кал, у травні 2012 р. -86,85591 Г/кал; а всього за зазначений період часу -2259,9779 Г/кал теплової енергії загальною вартістю 458.105 грн. 27 коп., виходячи з тарифу 167 грн. 03 коп. за 1 Г/кал.

Умовами п. 6.1 договору встановлено, що тарифи за надані послуги на момент укладення договору з урахуванням ПДВ становлять: абонентна плата за 100 Кал/год приєднаного навантаження -1 грн. 22 коп., що нараховується щомісяця протягом року (п.п. 6.1.1 договору); плата за спожиту теплову енергію -104 грн. 26 коп. за 1 Гкал, що нараховується за фактичне споживання теплової енергії у кожному місяці (п.п. 6.1.2 договору).

Відповідно до п. 6.2 договору визначено, що розмір плати за послуги може бути змінено в односторонньому порядку, на підставі рішення Іллічівської міської ради.

З матеріалів справи вбачається, що тариф відповідно до рішень виконавчого комітету Іллічівської міської ради змінювався неодноразово та кінцевим рішенням від 27.12.2010 р. було встановлено тариф у наступному розмірі: за абонентну плату за 100 Кал/год приєднаного навантаження -1 грн. 27 коп., за плату за спожиту теплову енергію -167 грн. 03 коп. за 1 Гкал.

Ч. 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно ч. 7 ст. 13 Закону України „Про теплопостачання" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання входить встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами комунальної власності.

На підставі п. "а" під. 2 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів в сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Однак, тариф на теплову енергію з 01.01.2011 р. встановлюється Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та є сумою трьох тарифів, а саме тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи при здійсненні розрахунку вартості поставленої теплової енергії позивач в спірний період керувався тарифами, які були погоджені з органами місцевого самоврядування та які не перевищують, а є нижчими, ніж встановлені Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, а саме: у розмірі за абонентну плату за 100 Кал/год приєднаного навантаження -1 грн. 27 коп., за плату за спожиту теплову енергію -167 грн. 03 коп. за 1 Гкал., у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо обґрунтованості застосування позивачем саме цих тарифів при здійсненні розрахунку вартості поставленої теплової енергії до приміщення відповідача.

Як правильно встановлено судом першої інстанції станом на час звернення позивача з позовом до суду відповідач спожиту енергію оплатив частково в сумі 321.535 грн. 96 коп., що підтверджується відповідним реєстром платежів за період з листопада 2011 р. по липень 2012 р. та банківською випискою за відповідний період, а від оплати решти частини боргу за отриману енергію вартістю 166402 грн. 96 коп. ухилився, оскільки в порушення вимог ст. 33 ГПК України не надав належних і допустимих доказів відсутності заборгованості перед позивачем.

Також, місцевий суд дійшов до обґрунтованого та правомірного висновку, що згідно розпорядження міського голови Іллічівської міської ради № 128 від 10.04.2012 р. з 12.04.2012 р. було здійснено відключення абонентів від джерела тепла, але було продовжено постачання гарячої води до особливого розпорядження. При цьому, розпорядженням Іллічівської міської ради від 08.05.2012 р. за № 165 з 11.06.2012 р. було зупинено котельну, тобто подачу гарячої води, у зв'язку з чим у травні 2012 р. позивачем надавались послуги відповідачеві щодо поставки теплової енергії у вигляді гарячої води належним чином.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися своєчасно та належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, у зв'язку з чим суд першої інстанції підставне стягнув з відповідача на користь позивача 166.402 грн. 96 коп. боргу за спожиту за період з листопада 2011 р. по травень 2012 року включно теплову енергію.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також 3% річних від простроченої суми, внаслідок чого місцевий суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 198 грн. 76 коп. -інфляційних витрат за період з листопада 2011 р. по травень 2012 р. виходячи з суми боргу 166.402 грн. 96 коп.

Відповідно до п. 7.2.3 Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, внаслідок чого місцевий суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 5849 грн. 05 коп. пені за період з листопада 2011 р. по травень 2012 р. виходячи з суми боргу 166.402 грн. 96 коп., оскільки надані позивачем розрахунки основного боргу, пені та річних відповідачем не оспорені ні в цілому, ні за їх складовими.

Понесені позивачем судові витрати по справі, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, правомірно покладені судом першої інстанції на відповідача.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 29.08.2012 року у справі № 5017/2093/2012 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Еліткомсервіс" -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текс постанови виготовлено та підписано 13.11.2012 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Суді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.