ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
"26" жовтня 2011 р.Справа № 02-2/11/5022-490/2011 УХВАЛА
про повернення позовної заяви
Суддя: Сидорук А.М.
Мале приватне багатопрофільне підприємство -Фірма "Волинь", вул. Залізнична, 43, смт. Іваничі, Волинської області звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до приватного підприємця ОСОБА_1, с. Шимківці, Збаразького району, Тернопільської області про стягнення 33 229,94 грн. боргу.
Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суддя встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України встановлено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Частиною 1 п. 2 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивачем, як доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів долучено копію фіскального чеку № 5631 від 18.10.2011 р., який, в свою чергу не може бути належним доказом виконання позивачем приписів ч. 1 ст. 56, ч. 1 п. 2 ст. 57 ГПК України, оскільки повинен бути поданий в оригіналі. Крім того, позивачем долучено як доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів копію опису вкладення поштового відправлення, в якому не зазначено, що з позовною заявою надіслані додатки до позову, що ставить під сумнів вміст кореспонденції, надісланої відповідачу.
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Позивачем не подано належних доказів сплати державного мита в установленому порядку, оскільки ксерокопія платіжного доручення № 822 від 11.10.10р. про сплату держмита в розмірі 332 грн. 30 коп. таким доказом не може бути, так як не відповідає вимогам пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93р. № 15 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 19.05.1993р. за № 50, яким передбачено при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника -останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Згідно п. 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Заявником долучено до позовної заяви копію платіжного доручення № 821 від 11.10.2011 р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. Кошти були сплачені на рахунок № 31214259700002, отримувач -УДК у м. Тернополі, код - 23588119, банк отримувача -ГУДКУ у Тернопільській області.
Звертаємо увагу позивача на те, що зарахування надходжень від оплати витрат з інформаційно -технічного забезпечення розгляду справ у господарському суді Тернопільської області з 21.06.2010 р. здійснюється за наступними реквізитами: р/р 31210264700002, одержувач коштів -Державний бюджет м. Тернопіль 22050003, код ЗКПО -23588119, МФО -838012, банк одержувача -ГУДК у Тернопільській області.
Окрім того, до позовної заяви долучена ксерокопія платіжного доручення № 821 від 11.10.2011 р. про сплату 236, 00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Таким чином, платіжне доручення № 821 від 11.10.2011 р. не є належним доказом про сплату позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до п. п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України встановлено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 56, 57, п. п. 4, 10 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву № 130 від 18 жовтня 2011 року та додані до неї документи, в т.ч. копії платіжних доручень №№ 821, 822 від 11.10.2011р. повернути без розгляду малому приватному багатопрофільному підприємству -Фірма "Волинь", вул. Залізнична, 43, смт. Іваничі, Волинської області.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя А.М. Сидорук
Судове рішення № 27440033, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 26.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 02-2/11/5022-490/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: