Рішення № 27439732, 25.09.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2012 р.

Справа № 5023/3592/12

вх. № 3592/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погореловой О.В

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю : позивача - не з"явився, відповідача - не з"явився, третьої особи - не з"явився

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ", м. Одеса

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна фінансова інспекція в Одеській області, м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Втеріс", м.Харків

про стягнення 4946,60 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 4946,60 грн. збитків завданих внаслідок завищення кількості та ціни використаних відповідачем будівельних матеріалів за договорами підряду, які були укладені між сторонами. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

17.09.2012 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд розглядати справу без участі представника позивача в судових засіданнях. На задоволенні позову наполягає.

Ухвалою суду від 18.09.2012 року дане клопотання було задоволено.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством “Одеська ТЕЦ”(надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Втеріс” (надалі - Відповідач) були укладені наступні договори підряду: № 16-10-09/126 від 16.10.2009 року; № 271010/392 від 27.10.2010 року; № 05-03-10/99 від 05.03.2010 року; № 05-03-10/95 від 05.03.2010 року; № 260 від 04.07.2011 року та № 010411/138 від 01.04.2011 року.

За даними договорами були виконані роботи на загальну суму 1 719 099,44 грн. згідно з актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) до договорів. Виконані роботи були оплачені Позивачем у повному обсязі.

Відповідно до п. 1.3.4.1 Плану апарату КРУ в Одеській області на ІІІ квартал 2011 року на підставі направлень, виданих начальником КРУ в Одеській області, було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Позивача за період з 01.07.2009 року по 30.09.2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 05-19/808 від 23.12.2011 року.

В ході ревізії було встановлено, що на протязі ревізійного періоду між ТОВ “Втеріс” та ПАТ “Одеська ТЕЦ” діяло 44 договори підряду. Вартість по договорам визначено згідно динамічних договірних цін. Предметом договорів підряду є виконання ТОВ "Втеріс” на свій власний ризик ремонтних робіт для ПАТ “Одеська ТЕЦ”, а ПАТ “Одеська ТЕЦ”, за договором, зобов'язується прийняти та оплатити роботи, виконані ТОВ “Втеріс”.

Згідно даних бухгалтерського обліку, ТОВ “Втеріс” у ревізійному періоді виконало ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 8 311 311,53 грн. з ПДВ. За виконані роботи ПАТ “Одеська ТЕЦ” оплачено коштів ТОВ “Втеріс” у сумі 8 425 624,76 гривень. .

Згідно звернення КРУ в Одеській області до КРУ в Харківській області, було проведено зустрічну звірку у ТОВ “Втеріс”. Згідно результатів проведеної зустрічної звірки, встановлено наступне: суцільною звіркою документального підтвердження за даними бухгалтерського обліку ТОВ “Втеріс” кількості і вартості будівельних матеріалів, що включені до актів приймання виконаних робіт ф. Кб-2в (відомостей ресурсів) за період з 01.07.2009 року по 30.09.2011 року встановлено випадки завищення кількості та вартості використаних будівельних матеріалів.

Звіркою встановлено, що згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ “Втеріс” що відображені в картці-рахунку по субрахунках бухгалтерського обліку 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками ” (контрагент - ПАТ “Одеська ТЕЦ”) на виконання умов договорів підряду за період з 01.07.2009 року по 30.09.2011 року ТОВ “Втеріс” було виконано підрядних робіт для ПАТ “Одеська ТЕЦ” на загальну суму 8 311 311,53 грн. з урахуванням податку на додану вартість (далі - ПДВ), а саме: за ІІ півріччя 2009 року - на суму 1815 602,50 грн.; за 2010 рік - на суму 4 902 507,28 грн. та за 9-ть місяців 2011 року - на суму 1 593 201,75 грн. Всі суми виконаних підрядних робіт для ПАТ “Одеська ТЕЦ”, що відображені в бухгалтерському обліку ТОВ “Втеріс”, підтверджені актами ф. №КБ-2в.

До ресурсної відомості до акту ф. № КБ-2в за квітень 2011 року на суму 62 474,45 грн. з виконання робіт по ремонту і гідравлічного випробування резервного маслоохолоджувача, включена сталь листова товщиною 10 мм у кількості 0,31 т. на суму 1628,78 гривень.

Проте, за даними бухгалтерського обліку ТОВ “Втеріс” списання вказаної сталі листової товщиною 10 мм., на виконання ремонтних робіт документально не підтверджується. В результаті чого, в порушення вимог п.3.3.10,1 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1 -1 -2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 року № 174 (зі змінами та доповненнями), вартість виконаних підрядних робіт ТОВ “Втеріс” по даному акту завищено на суму 1954,54 грн. з урахуванням ПДВ.

Також, до ресурсної відомості до акту ф. № КБ-2в за жовтень 2010 року на суму 1288570,08 грн. з виконання робіт по капітальному ремонту турбіни, включені електроди УОНИ 13/55 діаметром 4 мм. у кількості 20 кг по ціні 25,00 грн. за 1 кг на суму 500,00 гривень.

Проте, за даними бухгалтерського обліку ТОВ “Втеріс” вказані електроди УОНИ 13/55 діаметром 4 мм. на виконання ремонтних робіт списані у кількості 20 кг по ціні 14,00 грн., за 1 кг на загальну суму 280,00 гривень.

В результаті чого, в порушення вимог п.3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000, вартість виконаних підрядних робіт ТОВ “Втеріс” по даному акту завищено на суму 264,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Таким чином, в порушення вимог п.3.3,10.1 Правил визначення вартості будівництва ДБН ДЛ.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 року № 174 (зі змінами та доповненнями), в результаті завищення кількості та ціни використаних будівельних матеріалів, завищення вартості по актам ф. КБ-2в ТОВ “Втеріс” склало 4 946,60 грн. з ПДВ.

На виконання п. 46 положень Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 (зі змінами), Державною фінансовою інспекцією в Одеській області було надіслано обов'язкові для виконання вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 01.02.2012 року за № 15-05-34-14/938.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Частинами 2 і 3 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення частини 1 цієї статті застосовується при поверненні виконаного однією із сторін у зобов'язанні незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до частини 6 статті 78 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними коштами і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.

В пункті 3.3.12 Правил визначення вартості будівництва ( ДБН ДІЛ 1-1-2000), затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 року № 174 вказується на те, що незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у розрахунках за виконані роботи (форми № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт " та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт", які були відповідно оформлені та оплачені за попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.

Органам державної фінансової інспекції, відповідно до ч. 7 ст. 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26 01 1993 року № 2939-ХІІ, надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

Відповідачем по справі суду не надано доказів оскарження дій КРУ.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 4946,60 грн. обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Така позиція господарського суду найшла своє відображення у постановах Вищого господарського суду України по справах № 55/86-10, 20/38-10, 07/257-09.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Втеріс” (Код ЄДРПОУ 34333673, вул. Киргизька, 19, оф.503, м. Харків, 65085, банківські реквізити: р/р № 26009382070010 в АКЦ Комерційний банк “Базис” м. Харків, МФО 351760) на користь Публічного акціонерного товариства “ОДЕСЬКА ТЕЦ”( Код ЄДРПОУ 05471158, вул. Церковна, 29, м. Одеса, 65003, банківські реквізити: р/р №260002135555 в АБ “Укргазбанк”, МФО 320478) - 4946,60 грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27 вересня 2012 року.

Суддя Погорелова О.В.