Ухвала суду № 27439708, 20.09.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20.09.2012 р. №18/544/12

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" № 939/3-3 від 06.09.2012 р. (вх. № 11908д від 07.09.2012 р.) про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 07.06.2012 р. у справі № 18/544/12 -

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-агро 2", 52053, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, с. Шевченко, вул. Дніпропетровська, 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", 37300, Полтавська обл., Гадяцький р-н, м. Гадяч, вул. Будька, 47

про стягнення 376 530,57 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача (стягувача) : Круль С.О., довіреність № б/н від 03.05.2012 р.;

від відповідача (заявника, боржника): Савченко А.Г., довіреність № 9 від 25.05.2011 р..

Суть спору : розглядається заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" № 939/3-3 від 06.09.2012 р. (вх. № 11908д від 07.09.2012 р.) про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 07.06.2012 р. у справі № 18/544/12.

Представник заявника (боржника, відповідача) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" - у судовому засіданні підтримав заяву про розстрочку виконання рішення та просить суд її задовольнити.

Представник позивача (стягувача) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-агро 2" - заперечив проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення за обґрунтуванням, наведеним у письмових запереченнях вх. № 12417д від 20.09.2012 р..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази,

встановив :

Господарським судом Полтавської області 07.06.2012 р. прийняте рішення у справі № 18/544/12 - позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-агро 2" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" 376 530,57 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 01.01.2012 р. Договору № Л-2 поставки молока натурального коров'ячого, з яких : 368 875,03 грн. основний борг, 737,75 грн. інфляційні нарахування за період з 16.02.2012 р. по 23.03.2012 р., 1 121,91 грн. 3% річних за період з 16.02.2012 р. по 23.03.2012 р., 5 795,88 грн. пеня за період з 16.02.2012 р. по 23.03.2012 р..

Вказаним рішенням позовні вимоги задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (37300, Полтавська обл., Гадяцький р-н, м. Гадяч, вул. Будька, 47), код ЄДРПОУ 33460268, п/р 260003337580200 в АТ "Укрсиббанк" м. Полтава, МФО 351005 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-агро 2" (52053, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, с. Шевченко, вул. Дніпропетровська, 1), код ЄДРПОУ 36395658, п/р 26007060243836 в ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299 - 368 875,03 грн. основного боргу, 737,75 грн. інфляційних нарахувань, 1 121,91 грн. 3% річних, 5 795,88 грн. пені та 7 532,00 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 04.07.2012 р. на рішення господарського суду Полтавської області від 07.06.2012 р. у справі № 18/544/12, у якій просить скасувати останнє.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2012 р. було повернуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" останньому з огляду на її невідповідність вимогам ст. 94 та ст. 97 ГПК України .

24.07.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" повторно звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 07.06.2012 р. у справі № 18/544/12, у якій просить скасувати останнє.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2012 р. у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" відмовлено, рішення господарського суду Полтавської області від 07.06.2012 р. у справі № 18/544/12 залишено без змін.

11.09.2012 р. на виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 07.06.2012 р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2012 р. у справі № 18/544/12 було видано відповідний наказ.

07.09.2012 р. відповідач (боржник) звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою, відповідно до якої на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України просить суд розстрочити виконання вищевказаного рішення на 6 місяців. В обґрунтування даної заяви боржник посилається на ту обставину, що основним ринком збуту його продукції є ринок Російської Федерації, а у лютому 2012 р. було заборонено ввезення та реалізацію на території Російської Федерації сирів ряду українських виробників (в т.ч. і ТОВ "Гадячсир"), що значним чином погіршило фінансове становище підприємства та призвело до виникнення великої кількості заборгованостей перед його постачальниками та відповідно і до їх звернень до суду з позовами про стягнення таких заборгованостей.

При винесенні ухвали суд виходив з наступного.

Згідно з п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 10 Постанови від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачеві, стихійне лихо, інші надзвичайні події). При цьому такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо); в даному випадку відсутні виняткові випадки, які мали б своїм наслідком розстрочення виконання судового рішення.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Як вже зазначалось в описовій частині цієї ухвали, заявник в обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду посилається, зокрема, на те, що основним ринком збуту його продукції є ринок Російської Федерації, у лютому 2012 р. було заборонено ввезення та реалізацію на території Російської Федерації сирів ряду українських виробників (в т.ч. і ТОВ "Гадячсир"), що значним чином погіршило фінансове становище підприємства та призвело до виникнення великої кількості заборгованостей перед його постачальниками та відповідно і до їх звернень до суду з позовами про стягнення заборгованості.

Суд приходить до висновку, що наведені заявником (відповідачем) підстави для розстрочення виконання судового рішення не є тими виключними обставинами, які дають підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки :

- по-перше, посилання боржника на важкий фінансовий стан, необхідність виконання зобов'язань перед позивачем, наявність заборгованості перед іншими кредиторами з огляду на вплив введеної у лютому 2012 р. заборони на ввезення та реалізацію на території Російської Федерації сирів українських виробників на стан підприємства не є винятковими обставинами в розумінні ст. 121 ГПК України. При цьому суд враховує те, що підприємство позивача є сільськогосподарським, і невиконання відповідачем (боржником) своїх зобов'язань по укладеному між сторонами 01.01.2012 р. Договору № Л-2 поставки молока натурального коров'ячого з оплати отриманого ним товару вплинуло і на фінансово-господарську діяльність позивача, тобто сторони перебувають у рівних умовах;

- по-друге, як вбачається з матеріалів справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду в окремій ухвалі від 28.08.2012 р. у даній справі (т. 1, а.с. 134-135) констатувала, що саме з вини відповідача даний господарський спір був доведений до судового розгляду, та з метою ухилення від сплати виниклої перед позивачем заборгованості останній здійснював затягування судового розгляду, як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції;

- по-третє, посилання заявника на наявність великої кількості судових справ, предметом яких є стягнення з нього заборгованості перед іншими контрагентами, судом як суттєве не оцінюється, оскільки враховуючи відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень України, провадження у деяких справах припинено з підстав сплати відповідачем сум заборгованості (зокрема, 23.08.2012 р. господарським судом Полтавської області винесено ухвалу про припинення провадження у справі № 18/1068/12 в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із сплатою відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі 3 340 728,36 грн.).

Отже, протягом тривалого часу (з 28.03.2012 р. (момент порушення провадження у даній справі) по 20.09.2012 р. (момент винесення даної ухвали), відповідач не був позбавлений можливості розпочати сплату 376 530,57 грн. заборгованості, що виникла у нього перед позивачем 16.02.2011 р..

Крім того, надані відповідачем копії ухвал про порушення провадження у господарських справах (т. 2, а.с. 10-25), що залучені відповідачем (заявником) в якості додатків до заяви, не можуть підтверджувати скрутного фінансового становища на підприємстві відповідача, оскільки відповідно до ст. 64 ГПК України даний процесуальний документ виноситься судом при прийнятті позовної заяви до розгляду і не може прогнозувати, яким буде кінцевий результат судового розгляду.

Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідачем (заявником) суду не надано.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на зазначене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" про розстрочку виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", м. Гадяч у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 07.06.2012 р. у справі № 18/544/12.

СУДДЯ О.В.КІВШИК