Рішення № 27439392, 05.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.12 Справа№ 5015/4277/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонгруп-1», м. Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль життя», м. Львів;

про: стягнення 5 843 грн. 00 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Сікиринський Д.О. -представник на підставі довіреності;

відповідача: не з'явився;

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 15.10.2012 року порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонгруп-1»до Товариства з додатковою відповідальністю «Стиль життя»про стягнення 5 843 грн. 00 коп. Розгляд справи призначено на 05.11.2012 року.

В судовому засіданні 05.11.2012 року представник позивач позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві. Подав акт звірки взаємних розрахунків, оригінали документів для огляду в судовому засіданні. В позовній заяві позивач просив вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд не вважає доцільним відкладення розгляду справи, оскільки відповідач позов не заперечив, відзиву не подав, а наявних в справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник сторони відмовився.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетонгруп-1»звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль життя»про стягнення 5 843 грн. 00 коп.

Позивач в позовній заяві вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір поставки товарів, на підставі якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати оплату згідно з умовами договору.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 11.01.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетонгруп-1»(надалі по тексту рішення -позивач) та Товариством з додатковою відповідальністю «Стиль життя»(надалі по тексту рішення -відповідач) укладено договір поставки товарів № 030112 (надалі по тексту рішення -договір), відповідно до якого позивач зобов'язався постачати відповідачу товар, а другий зобов'язався приймати товар та своєчасно здійснювати оплату.

Судом встановлено, що 12.01.2012 року позивач здійснив поставку бетону відповідачу, а саме: 9 м3, на загальну суму 5 843 грн. 00 коп.

Належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором, та отримання товару відповідачем підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін накладними № РНС-2120107 від 12.01.2012 року та № РНС-2120109 від 12.01.2012 року.

Згідно договору, отриманий товар покупець зобов'язаний оплатити в строки, вказані у договорі.

Згідно п. 2.8. договору, кінцевий розрахунок по кожній поставленій партії товару проводиться на протязі 2-х календарних днів від дня відвантаження.

Доказів оплати товару відповідач не подав. Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав. Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 5 843 грн. 00 коп., що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача від 05.11.2012 року № 40.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи вищенаведене, а також встановлений вище судом факт заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 5 843 грн. 00 коп., суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача та задоволити позовну вимогу про стягнення із відповідача 5 843 грн. 00 коп. заборгованості.

Крім цього, в прохальній частині позовної заяви позивач просив вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідача.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема шляхом накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

З огляду на викладене, в даному випадку позивачем не доведено наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та необґрунтовано, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що є підставою для відмови в клопотанні позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись вищенаведеними нормами та ст. ст. 33, 34, 43, 49, 66, 67, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль життя»(79017, м. Львів, вул. Заводська, 7, код ЄДР 33420382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонгруп-1»(79035, м. Львів, вул. Зелена, 238 б, код ЄДР 37693641) 5 843 грн. 00 коп. боргу та 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бетонгруп-1» в задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 09.11.2012 року.

Суддя Р.Матвіїв