ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.12 Справа № 5015/3770/12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ", м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства "ЛЄДО", м. Львів
про стягнення 32 969 грн. 86 коп.
Суддя Мазовіта А.Б.
при секретарі Волошин О.Я.
Представники:
від позивача: Сивик А.П., представник (довіреність Д 065/12 від 15.10.2012 р.);
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ", м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "ЛЄДО", м. Львів про стягнення 32 969 грн. 86 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 13.09.2012 р. призначив розгляд справи на 24.09.2012 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу, за яким відповідачу передано у користування майно. З моменту одержання майна, за користування ним, відповідач зобов'язувався сплачувати лізингові платежі. У зв'язку із порушенням строків сплати чергових лізингових платежів, позивач повідомив відповідача про розірвання договору фінансового лізингу та необхідність повернення предмету лізингу. Проте, відповідач не повернув предмет лізингу та не сплатив усі передбачені договором платежі. Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь чергові лізингові платежі, відсотки за надання майна у лізинг, неоплачену вартість предмету лізингу та штраф, загальний розмір заборгованості по яких на дату звернення до суду становить 32 969 грн. 86 коп.
Відповідач проти позову не заперечив, доказів сплати заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 13.09.2012 р. не виконав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений (повідомлення про вручення ухвали суду в матеріалах справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В судовому засіданні 08.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 13.11.2012 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
11 березня 2008 р. між ТзОВ "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" (лізингодавець) та ПП "ЛЄДО" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №КL 080353 та додатки до нього.
За цим договором лізингодавець (позивач) набуває (купує) у продавця майно, вказане лізингоодержувачем (відповідачем), а саме: електричний навантажувач "ЕР", модель "CPD10H", 2008 року випуску, і надає йому право на час строку лізингу володіти і користуватися ним на умовах фінансового лізингу, а лізингоодержувач зобов'язується оплачувати лізингові платежі, визначені графіком.
На виконання умов вищезазначеного договору, позивачем згідно акту прийому-передачі предмета лізингу від 20.03.2008 р. передано в лізинг відповідачу електронавантажувач "ЕР", модель "CPD10H", 2008 року випуску.
Відповідно до п. 3.2 договору лізингу лізингоодержувач зобов'язався оплачувати лізингодавцю лізингові платежі, встановлені в графіку платежів, перераховуючи грошові кошти на розрахунковий рахунок, вказаний лізингодавцем у розділі 14 даного договору.
Пунктом 3.9. договору лізингу встановлено, що сума всіх платежів лізингоодержувача на користь лізингодавця є ціною даного договору. Ціна даного договору вказана в уточненому графіку платежів і встановлена в умовних одиницях (УО), та виражена в гривнях. Платіж на дату його оплати обчислюється за формулою: УО х К х (С/К), де К -офіційний курс гривні по відношенню до УО, встановлений НБУ на дату укладення цього договору лізингу, С -офіційний курс гривні по відношенню до УО на дату платежу. Оплата проводиться в гривнях та на умовах, передбачених в уточненому графіку платежів. Ціна даного договору може змінюватись на підставах і в порядку, передбаченому даним договором.
Відповідно до наявного в матеріалах справи уточненого графіку платежів від 20.03.2008 р., відповідач повинен сплачувати лізингові платежі щомісячно, до 15-го числа кожного місяця.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що в порушення вимог п. 3.2. лізингові платежі за 13.08.2010 р. (частково), а також повністю за 15.09.2010 р., 15.10.2010 р., 15.11.2010 р. та 15.12.2010 р. в розмірі 17 301 грн. 74 коп. відповідачем сплачені не були.
Згідно п. 11.5. договору лізингу договір може бути розірваний в односторонньому порядку, не звертаючись до суду, лізингодавцем, якщо лізингоодержувач істотно порушив договір. Розірвання договору відбувається шляхом направлення лізингоодержувачу повідомлення про розірвання договору за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання.
Відповідно до п. 11.5.3. істотними порушеннями вважаються, коли лізингоодержувач більше одного місяця прострочив оплату хоча б одного лізингового платежу або більш ніж на один місяць запізнюється з оплатою неустойки і/або штрафу, встановленого за цим договором.
Згідно із п. 11.6. договору лізингу коли є підстава розірвати цей договір, то лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача заплатити за предмет лізингу лізингодавцю всі лізингові платежі і неустойку (пеню та штрафи), які залишилися, до кінця строку лізингу, або розірвати договір. Після розірвання даного договору лізингодавець має право вимагати повернути йому предмет лізингу, заплатити лізингодавцю борги, строк оплати яких наступив до дня розірвання договору, неоплачену вартість предмету лізингу на дату розірвання договору та штраф у розмірі 30 відсотків від неоплаченої вартості предмету лізингу.
Позивач на підставі п.п. 11.5., 11.6. договору направив відповідачу лист за вих. №22/12 від 14.12.2010 р., в якому зазначалось, що з 24.12.2010 р. договір фінансового лізингу №КL 080353 від 11.03.2008 р. вважається розірваним та зобов'язав відповідача не пізніше 27.12.2010 р. повернути майно (предмет лізингу), а також заплатити борг по прострочених лізингових платежах та штрафні санкції за неналежне виконання договору лізингу. Однак, предмет лізингу відповідач позивачу не повернув.
Неоплачена вартість предмету лізингу на дату розірвання договору лізингу склала 12 730 грн. 05 коп.
Оскільки відповідач добровільно не повернув предмет лізингу, та продовжував ним користуватися, за умовами договору повинен сплатити відсотки за користування предметом лізингу від дати останнього лізингового платежу (15.12.2010 р.) до дати розірвання договору (24.02.2010 р.), тобто, за 9 календарних днів, розмір яких становить 41 грн. 40 коп.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг").
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно з п. 11.6 договору лізингу, сторони передбачили, що у разі істотного порушення даного договору лізингоодержувач (відповідач) повинен сплатити лізингодавцю (позивачеві) штраф в розмірі 30 відсотків від несплаченої вартості майна.
Нарахований згідно з розрахунком позивача штраф складав 3 819 грн. 02 коп.
Пунктом 3.7 договору визначено, що одержану оплату за договором лізингодавець розподіляє в такій черговості: 1) погашаються суми сплачені за лізингоодержувача, що підлягають компенсації лізингодавцю; 2) нарахована неустойка (пеня, штрафи); 3) сума винагороди лізингодавця (відсотки); 4) вартість не викупленого майна.
Керуючись п. 3.7 договору лізингу, позивач зарахував отримані після розірвання договору лізингу кошти (2 000 грн. 00 коп.) в якості компенсації за понесені збитки/витрати на вчинення виконавчого напису у розмірі 581 грн. 37 коп., в якості повної оплати залишку по нарахованій пені 496 грн. 28 коп. та часткової оплати нарахованого штрафу у розмірі 922 грн. 35 коп. (залишок по оплаті штрафу склав 2 896 грн. коп.).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 32 969 грн. 86 коп., в т.ч. 17 301 грн. 74 коп. борг щодо сплати лізингових платежів, 12 730 грн. 05 коп. неоплаченої вартості предмету лізингу, 41 грн. 40 коп. заборгованості по відсотках, 2 896 грн. 67 коп. штрафу.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати (судовий збір) відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ЛЄДО", м. Львів, вул. Трильовського, 8, кв. 53 (ідентифікаційний код 35047461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ", м. Київ, вул. Кудрявська, 5 (ідентифікаційний код 34003114) 17 301 грн. 74 коп. боргу щодо сплати лізингових платежів, 12 730 грн. 05 коп. неоплаченої вартості предмету лізингу, 41 грн. 40 коп. заборгованості по відсотках, 2 896 грн. 67 коп. штрафу, 1 609 грн. 50 коп. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Мазовіта А.Б.
Судове рішення № 27439249, Господарський суд Львівської області було прийнято 08.11.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/3770/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: