Рішення № 27439223, 09.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-1/13167-2012 09.11.12 За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

До Благодійної організації фонду «Фортеця надії»

Про стягнення 1250,02 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Півень Д.О., довіреність № 93/2012/02/13-20 від 13.02.2012

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Благодійної організації фонду «Фортеця надії»(далі -відповідач) про стягнення 1250,02 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 41634 від 05.12.2008 р.

Ухвалою суду від 26.09.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-1/13167-2012 та призначено розгляд на 26.10.2012 р.

26.10.2012 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по суті спору та документи по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд вирішив відкласти розгляд справи на 09.11.2012, у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

09.11.2012 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав довідку ЄДРПОУ на відповідача, згідно якої адреса відповідача не змінювалась.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом 23.10.2012р., а саме: 02217, м.Київ, вул. Миколи Закревського 7, кв.182.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання електричної енергії від 05.12.2008р. № 41634, о/р 41634014.

Відповідно до п. 1. Договору, Позивач продає Відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується оплачувати використану енергію своєчасно та в повному обсязі.

Пункт 2 Додатку 2 до Договору зобов'язує Відповідача здійснити повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати, яка, згідно пп. 2,1 цього ж Додатку, здійснюється до 29 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії.

Підпунктом 2.2 цього ж Додатку передбачає, що остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії здійснюється на підставі виставлених Позивачем рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надав суду копії звітів про використану активну електроенергію за заявлений період, рахунки -розшифровки за спірний період, акти приймання-передачі товарної продукції за спірний період, також довідку про надходження коштів в погашення боргу за спожиту активну електричну енергію; довідку про надходження коштів в погашення боргу за двократну вартість різниці між фактичною та договірною величиною спожитої електроенергії, докази відправки рахунків для сплати боргу, що є первинними документами, на яких грунтуються позовні вимоги.

Факт та момент передачі товару підтверджується актами про використану активну електричну енергію, що повинні надаватися відповідачем з чітким зазначенням обсягу спожитої електричної енергії та періоду споживання (п. 5 Додатку 2 до Договору).

Позивач взяті на себе зобов'язання виконав, однак відповідачем порушуються договірні зобов'язання, внаслідок чого за період з 01.09.2010по 01.09.2012 виникла заборгованість за використану активну електричну енергію, яка станом на 01.09.2012 становить 768,90 грн., що підтверджується актами про використану активну електричну енергію, рахунками - розшифровками та рахунками за спірний період та актами приймання-передачі товарної продукції за спірний період, а також довідкою про надходження коштів за спожиту активну електричну енергію.

Додатком 8А до Договору сторони погодили обсяги постачання електричної енергії на 2012рік.

Підпунктом 2.3.2. Договору передбачає обов'язок Відповідача дотримуватися режиму споживання електричної енергії.

Згідно пп. 4.2.3. Договору, за перевищення договірних величин споживання Відповідач повинен сплачувати Позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Пункт 16 Додатку 2.1 до Договору вказує, що перевищення Договірної величини споживання електричної енергії фіксується «Звітом про використану електроенергію». Протягом наступних календарних місяців Відповідач отримує у Позивача рахунок на оплату двократної вартості перевищення, вартість якого має бути оплачена до дати, зазначеної у платіжному повідомленні, і не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка.

У березні 2012 року Актом про використану електричну енергію зафіксовано перевищення договірних величин споживання електроенергії на 366 кВ/г, двократна вартість якого становить 408,54 грн. (з ПДВ).

Лист Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА) від 18.05.2009 р. № 1091/7/16-1517 «Про особливості окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість»вказує на те, що ст. 26 Закону України від 16.10.97 р. N 575/97-ВР "Про електроенергетику" (з урахуванням змін і доповнень) встановлено, що споживачі (крім населення) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують електропостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. Кошти, які отримує електропостачальна організація як плату за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період, включаються до бази оподаткування ПДВ за ставкою у розмірі 20 %.

Оскільки двократна вартість різниці фактично спожитої електроенергії і її договірної величини фактично являє собою підвищену плату за використану з порушенням режимів споживання електроенергію, така оплата є додатковою компенсацією вартості товарів і підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку.

Отже за перевищення договірних величин споживання електричної енергії відповідачу нараховано 408,54 грн., а відповідачем не сплачено.

Підпунктом 4.2.1. Договору передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій, згідно з Господарським кодексом України.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 1250,02 грн. боргу, а саме: 768,90 грн. -основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 408,54 грн. -боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії, 11,33 грн. -інфляційної складової боргу, 16,44 грн. -3% річних 44,81 грн. - пені та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову частково, покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Благодійної організації фонду «Фортеця Надії»(02217, м.Київ, вул. Миколи Закревського 7, кв. 182, код ЄДРПОУ 25880226) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м.Київ, пл. І.Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305) 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 90 коп. -основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 408 (чотириста вісім) грн. 54 коп. - боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії, 11 (одинадцять) грн. 33 коп. -інфляційної складової боргу, 16 (шістнадцять) грн. 44 коп. -3% річних 44 (сорок чотири) грн. 81 коп. - пені та судовий збір у розмірі 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення підписано 13.11.2012р.)

Суддя В.І.Мельник