Рішення № 27439087, 19.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.11 справа№ 5015/6101/11

за позовом публічного акціонерного товариства «Полонський гірничий комбінат»

до відповідача дочірнього підприємства «Константа-Захід»

про стягнення заборгованості

ціна позову: 50759,57грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача -Панченко І.О., довіреність в матеріалах справи

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство «Полонський гірничий комбінат»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до дочірнього підприємства «Константа-Захід»про стягнення заборгованості; ціна позову 50759,57грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 21.10.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15год. 30хв. 08.11.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі від 08.11.2011р. та від 29.11.2011р.

Представникам Сторін по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані ч оголошені Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення представників про оголошення ухвал) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання не з'явився.

Проте, протягом розгляду справи представником Позивача позовні вимоги підтримано повністю.

Крім того, протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва; лист начальнику Львівської залізниці №684 від 10.10.2011р. та відповаідь з додатками на зазначений лист; клопотання про витребування доказів в порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України»(клопотання задоволено, про що зазначено в ухвалах суду по даній справі від 08.11.2011р. та від 29.11.2011р.).

Представник Відповідача в судове засідання з'явилась, проти позову заперечила повністю, подала копію довіреності на право здійснення представництва, категорично заперечила протии подальшого продовження строку вирішення спору; проте, протягом розгляду справи від Відповідача двічі надходили клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того суд зазначає, що 15.12.2011р. до господарського суду Львівської області надійшла інформація на вимоги ухвал суду (заявлені за наслідками задоволення клопотання Позивача в порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України) Львівської залізниці №М-2311 від 09.12.2011р.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Крім цього, Позивач скористався своїм правом та, як зазначено вище, удом задовільнялось клопотання Позивача про отримання доказів в порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд зазначає, що враховуючи дату подання позовної заяви (18.10.2011р.), вимоги ч.ч.1, 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, та відсутність клопотання Сторонни про продовження строку вирішення спору, в суда відсутні правові підстави для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно доводів Позивача, між ним та Відповідачем існували господарські відносини з приводу поставки щебеневої продукції за письмовими заявками, які передавались шляхом факсимільного зв'язку. В березні 2008р., згідно доводів Позивача, Позивачем реалізовано Відповідачу щебеневу продукцію, що була замовлена Відповідачем; наведене Позивач обгрунтовує факсимільними заявками та видатковими накладними №19 від 07.03.2008р., №20 від 08.03.2008р., №25 від 09.03.2008р., №31 від 10.03.2008р., №33 від 12.03.2008р. Загальна вартість продукції, згідно доводів Позивача, становила 99487,50грн.; з яких Відповідачем здійснена часткова оплата на суму 54487,50грн. Позивач зазначає, що як вбачається з деталізованого акту звірки взаємних розрахунків, останнній платіж за своїми фінансовими зобов'язаннями, згідно доводів Позивача, Відповідачем здійснено 09.07.2008р.

Доводи позовної заяви Позивач обгрунтовує наступними доказами:

факсимільними копіями заявок на отримання товару;

копіями накладних (не підписаними сторонами);

копіями актів на відгрузку гранітної продукції, в яких зазначено, що такі складені між начальником цеху та майстром;

копіями квитанцій про приймання вантажу (№33531468, №33237189, №33237193, №33237194, №33237200, №33237212 та №32893129, 32893095), в яких зазначено, що такі видані відділенням «Укрзалізниці»;

непідписаної копією вимоги Відповідачу про сплату боргу та витягом з журналу вихідної кореспонденції на підтвердження надіслання вимоги з доадтками Відповідачу;

актом звірки взаємних розрахунків станом на 19.09.2011р., підписаним та скріпленим відбитком печатки Позивача.

Крім того, Позивачем подано відповідь державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»(далі -ДТГО «Львівська залізниця») №М-1961 від 20.10.2011р. на звернення Позивача, в якій зазначено наступне: ватажі по відправках №33531468, №33237189, №33237193, №33237194, №33237200, №33237212 видано вантажоотримувачам ПП Ковальський Є.П., «Городоцький райавтодор», Пустомитівська ДРБД-62; інформацію про видачу вантажу по відправках №32893129, 32893095 надати неможливо, так як перевізні документи по відправлених та виданих вантажах станціями Львівської залізниці знищені у зв'язку із закінченням терміну їх зберігання.

У зв'язку з поданим клопотання Позивача, з метою необхідності отримання доказів на підтвердження чи спростування позовних вимог, судом в порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України двічі в ухвалах зобовзано Державне територіальне галузеве об'єднання "Львівська залізниця"(79000, м.Львів, вул..Гоголя, 1) надати суду квитанції про приймання вантажів та усі інші наявні документи (належним чином завірені копії, - для долучення до матеріалів справи, та оригінали -для огляду) та письмову інформацію з приводу отримання вантажів наступними вантажоодержувачами:

1) ТзОВ "3-Бетони", квитанція про приймання вантажу №32893095 від 01.05.2007р., квитанція про приймання вантажу №32893129 від 095.05.2007р., - станція призначення "Калуш"Львівської залізниці;

2) ПП Ковальський Є.П., квитанція про приймання вантажу №33581468 від 17.06.2009р., - станція призначення вантажу "Золочів"Львівської залізниці;

3) філія "Городоцький облавтодор", квитанція про приймання вантажу №33237189 від 07.03.2008р.; квитанція про приймання вантажу №33237193 від 08.03.2008р., - станція призначення "Городок"Львівської залізниці;

4) Пустомитівська ДРБД-62, квитанція про приймання вантажу №33237194 від 09.03.2008р., квитанція про приймання вантажу №33237200 від 10.03.2008р., квитанція про приймання вантажу №33237212 від 12.03.2008р.

Згідно повідомлення Державного територіального галузевого об'єднання "Львівська залізниця" №М-2311 від 09.12.2011р. на адресу суду, згідно з Переліком типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевоого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджених наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998р. №41, накопичувальні картки та відомості плати за користування вагонами мають термін зберігання один рікк, документи щодо перевеення вантажів мають термін зберігання три роки; враховуючи вищенаведене, ДТГО «Львівська залізниця»не може надати суду інформацію щодо видачі вантажу у 2007-2008роках.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст.36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії; якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього; оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

З врахуванням вищенаведеного, в тому числі відсутності визнання Відповідачем факту скерування Позивачу факсимільних заявок на отримання продукції, чи існування таких заявок взагалі, судом не можуть бути взяті до уваги при вирішенні спору представлені Позивачем копії факсимільних повідомлень Відповідача (заявок) на отримання продукції, оскільки такі не представлені в оригіналі, та, за наявності заперечень Відповідача, суд позбавлений можливості встановити факт існування таких, в тому числі направлення Відповідачем Позивачу.

Щодо накладних на відправку продукції суд зазначає, що такі Відповідачем не підписані, а відтак не можуть бути доказами отримання Відповідачем продукції.

Крім того, з приводу поданих Позивачем копій актів на відгрузку гранітної продукції, в яких зазначено, що такі складені між начальником цеху та майстром, копій квитанцій про приймання вантажу (№33531468, №33237189, №33237193, №33237194, №33237200, №33237212 та №32893129, 32893095), в яких зазначено, що такі видані відділенням «Укрзалізниці»суд зазначає, що окрім того, що відправки №32893129, 32893095 не підтверджені ДТГО «Львівська залізниця», зазначені копії документів не містять жодних доводів щодо отримання продукції Відповідачем, в тому числі і щодо того, що така продукція повинна бути отримана саме Відповідачем.

Також суд зазначає, що згідно наведеного вище листа ДТГО «Львівська залізниця»№М-1961 від 20.10.2011р., вантажі по відправках №33531468, №33237189, №33237193, №33237194, №33237200, №33237212 видано вантажоотримувачам ПП Ковальський Є.П., «Городоцький райавтодор», Пустомитівська ДРБД-62. В матеріалах ж справи відсутні будь-які належні докази отримання продукції за наведеними поставками Відповідачем чи існування обов'язку або факту передачі такої Відповідачу третіми особами.

Крім того, з приводу акту звірки взаємних розрахунків суд зазначає, що такий Відповідачем не підписано, а відтак, не може вважатися доказом визнання відповідачем боргу повністю чи частково.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що Позивачем не доведено в установленому порядку та належними доказами факт передачі саме Відповідачу продукції протягом березня 2008р., а відтак, виникнення у Відповідача зобов'язання щодо оплати такої, та, відповідно, прострочення виконання зобов'язання.

З врахуванням наведеного, в тому числі недоведеності позовних вимог Позивачем, в суда відсутні правові підстави для задоволення позову.

Також, з приводу скерування Позивачем Відповідачу вимоги про сплату боргу суд зазначає, що Позивач факт скерування Відповідачу вимоги підтверджує виключно витягом з журналу вихідної кореспонденції Позивача, факт отримання вимоги представником Відповідача не визнано.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не подані належні докази на підтвердження скерування Позивачем вимоги Відповідачу, з порушенням надання відповіді на яку Позивач обґрунтовує строк виникнення обов'язку щодо здійснення оплати.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

19.12.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 26.12.2011року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід залишити за Позивачем.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33-36, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.