Рішення № 27439074, 02.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.11 Справа№ 5015/6314/11

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Шувар»

до відповідача управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про спонукання до виконання зобов'язань за договором

суддя Фартушок Т.Б..

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

від позивача -Забавчук М.Р., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача -Крикус В.В., довіреність в матеріалах справи

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шувар»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради спонукання до виконання зобов'язань за договором.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 27.10.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 14год. 50хв. 15.11.2010р. В судових засіданнях 15.11.2011р. та 28.11.2011р. оголошувались перерви.

Представникам Сторін по явці оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 2, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Сторонам (підтвердженням чого дані реєстрів вихідної коресподенції господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові заяви про оголошення ухвал), зазначалось, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано суду наступні документи: копії довіреностей на право здійснення представництва; копію довідки про включення Позивача в ЄДРПОУ; копію повідомлення відповідача Позивачу №2302-вих-1088 від 07.06.2010р., з конвертом та резолюцією; копію заяви Відповідачу з відміткою дозвільного офісу про прийняття №5-6546 від 25.06.2010р.; заперечення на відзив; копію листа ОКП «БТІ та ЕО»№80/3010 від 23.06.2010р., адресованного Відповідачу.

Представник Відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив.

Протягом розгляду справи представниками Відповідача подано суду наступні документи: копії довіреностей на право здійснення представництва; копію довідки про включення відповідача в ЄДРПОУ; відзив на позовну заяву.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

11.05.2007р. між Позивачем (Орендар) та Відповідачем (Орендодавець) укладено договір №С-5313-7 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (далі -Договір), відповідно до п.1 якого, Орендодавець на підставі наказу управління комунального майна від 18.12.2006р. №767-О та договору на оренду нежитлових приміщень від 24.11.1997р. №1132 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - Об'єкт оренди), що знаходиться на балансі Львівського комунального підприємства «Житловик-С»(Балансоутримувач); об'єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Чукаріна, 6, загальною площею 380,8м2 з індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35 відповідно до даних технічного паспорта ЛОКПБТІ та ЕО від 31.10.2005р.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Відповідно до п.4.1 Договору, термін Договору визначений з 11.05.2007р. по 10.05.2010р.

Згідно п.4.4 Договору, термін оренди оже бути скорочений лише за згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду.

Проте, відповідно до п.6.4 Договору, Орендодавець зобов'язується продовжити даний Договір до терміну, вказаного в наказі управління комунальної власності від 18.12.2006р. №767-О.

Відповідно до наказу управління комунального майна Львівської міської ради №767-О від 18.12.2006р., розглянувши звернення ТзОВ «Шувар»та враховуючи рекомендації комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м.Львова, наказано переукласти строком на 5 років договір оренди від 24.11.1997р. №1132 з ТзОВ «Шувар»на нежитлові приміщення за адресою: м.Львів, вул.Чукаріна, 6.

Представником Позивача пояснено, що Договір укладався строком на 2 роки та 364 дні з вказівкою на продовження з тих причин, що станом на час укладення Договору Відповідач не провів реєстрацію права власності, а відтак, не могли бути дотримані вимоги ч.2 ст.793 Цивільного кодексу України (договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню) щодо нотаріального посвідчення договору, оскільки, за відсутності витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно нотаріусом, в силу вимог п.107 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. N20/5 (в редакції станом на момент укладання Договору), нотаріусами такий Договір посвідчений бути не міг.

На підтвердження відсутності у Відповідача станом на момент укладання Договору витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно Позивачем надано лист Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»№80/3010 від 23.06.2010р., адресованного Відповідачу, відповідно до якого, згідно архівних даних ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»станом на 24.06.2010р. на будівлю площею 380,8м2 за адресою: м.Львів, вул.Чукаріна, 6 реєстрація права власності в БТІ не проводилась.

Представник Відповідача підтвердив наявність та зміст листа Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»№80/3010 від 23.06.2010р., адресованного Відповідачу.

10.06.2010р. Позивачем отримано повідомлення Відповідача №2302-вих-1088 від 07.06.2010р. про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням строку дії Договору.

Заявою від 25.06.2010р., що зареєстрована в управлінні «Дозвільний офіс»за №5-6546 25.06.2010р., Позивач звернувся до Відповідача про продовження Договору на новий термін.

Листом №2302-1884 від 12.08.2010р. Відповідачем повідомлено Позивача про результати розгляду заяви, та зазначено, що дане питання розглянуто на засіданні комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна теріторіальної громади м.Львова, комісією рекомендовано і управлінням підтримано рішення комісії про передачу в оренду даних нежитлових приміщень шляхом проведення комерційного конкурсу, та право Позивача подати заяву для участі у такому.

Крім того, листом №2302-334 від 10.02.201р. Відповідачем повідомлено Позивача про те, що за наслідками проведення конкурсу переможцем визнано іншого претендента.

Проте, в матеріалах справи відсутні, Сторонами, в тому числі Відповідачем, не наведені доводи та не подані докази укладення договору оренди на спірне приміщення (Об'єкт оренди) станом на час розгляду справи з іншою, окрім Позивача, особою; вимога про надання всіх доказів в обгрунтування правової позиції по суті спору ставилась в ухвалі про порушення провадження у даній справі.

Крім того, Позивачем зазначено, а Відповідачем визнано у відзиві факт використання Об'єкта оренди саме Позивачем після спливу терміну дії Договору та внесення Позивачем і прийняття Відповідачем коштів за фактичне користування Об'єктом оренди.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, та наведені норми законодавства, Відповідач зобов'язаний виконати свої зобов'язання, встановлені Договором, в тому числі п.6.4 (Орендодавець зобов'язується продовжити даний Договір до терміну, вказаного в наказі управління комунальної власності від 18.12.2006р. №767-О). А з врахуванням того, що наказом управління комунального майна Львівської міської ради №767-О від 18.12.2006р., наказано переукласти строком на 5 років договір оренди від 24.11.1997р. №1132 з ТзОВ «Шувар»на нежитлові приміщення за адресою: м.Львів, вул.Чукаріна, 6, то Договір повинен бути переукладеним на строк 5 років з моменту укладення такого.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.648 Цивільного кодексу України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. З врахуванням наведеної норми законодавства, вимога щодо переукладення договору між Сторонами строком на 5 років, встановлена у наказі управління комунального майна Львівської міської ради №767-О від 18.12.2006р., є обов'язковою для Сторін, в тому числі для Відповідача.

Також, суд зазначає, що згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін договору оренди визначається за погодженням сторін; термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. В матеріалах справи відсуті, Сторонами не наведені доводи та не подані докази наявності пропозиції Позивача (Орендаря) щодо зменшення строку дії Договору на термін менший, ніж 5 років, чи оскарження Позивачем п.6.4 Договору, або наказу управління комунального майна Львівської міської ради №767-О від 18.12.2006р.

Щодо доводів Відповідача про те, що згідно п.13.3 Договору зміни та доповнення до нього вносяться у письмовій формі у порядку, встановленому чинним законодавством України, та одностороннє внесення змін до Договору не допускається, а згідно ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, а відтак, за відсутності звернення Позивача щодо зміни строку Договору, відсутні підстави до продовження строку його дії, суд зазначає наступне.

Як вірно зазначено Відповідачем, згідно п.13.3 Договору зміни та доповнення до нього вносяться у письмовій формі у порядку, встановленому чинним законодавством України, та одностороннє внесення змін до Договору не допускається. Проте, для продовження строку дії Договору у Сторін відсутня необхідність для внесення до нього змін чи доповнень. Оскільки, як зазначено вище та визнається Сторонами, пунктом 6.4 Договору визначено, що Орендодавець зобов'язується продовжити даний Договір до терміну, вказаного в наказі управління комунальної власності від 18.12.2006р. №767-О, а згідно наказу управління комунального майна Львівської міської ради №767-О від 18.12.2006р., наказано переукласти строком на 5 років договір оренди від 24.11.1997р. №1132 з ТзОВ «Шувар»на нежитлові приміщення за адресою: м.Львів, вул.Чукаріна, 6.

Частиною 1 статтею 651 Цивільного кодексу України дійсно визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, проте, якщо інше не встановлено договором або законом. Відтак, за наявності вищеописаного п.6.4 Договору, у Відповідача вже виник встановлений Договором обов'язок щодо внесення до нього змін в частині продовження на строк 5 років, згідно вищеописаного наказу управління комунального майна Львівської міської ради №767-О від 18.12.2006р.

Щодо доводів Відповідача про фактичне припинення зобов'язання суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється не будь-яким виконанням, а належним виконанням. Відповідно ж до ч.7 ст.180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

З врахуванням вищенаведеного, та описане вище в мотивувальній частині рішення, Договір не припинив свою дію, оскільки зобов'язання за ним існують.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі наявність норми, викладеної у п.6.4 Договору, враховуючи положення наказу управління комунального майна Львівської міської ради №767-О від 18.12.2006р., наявність обов'язку у Відповідача щодо виконання умов Договору, обов'язковість наказу управління комунального майна Львівської міської ради №767-О від 18.12.2006р., в тому числі для Відповідача, відсутність волевиявлення Позивача щодо скорочення строку дії Договору до терміну меншого, ніж 5 років, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

02.12.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05.12.2011року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Зобов'язати управління комунального майна Львівської міської ради (79008, Львівська обл., м.Львів, пл.Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) виконати свої зобов'язання перед товариством з обмеженою відповідальністю «Шувар» (79070, Львівська обл., м.Львів, вул.Чукаріна, 6, ідентифікаційний код 20777340), визначені умовами п.6.4 Договору оренди №С-5313-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 11 травня 2007р., а саме: продовжити строк дії Договору оренди №С-5313-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 11 травня 2007р. до терміну, вказаного в наказі управління комунального майна Львівської міської ради від 18.12.2006р. №767-О.

3. Стягнути з управління комунального майна Львівської міської ради (79008, Львівська обл., м.Львів, пл.Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Шувар»(79070, Львівська обл., м.Львів, вул.Чукаріна, 6, ідентифікаційний код 20777340) 85грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.