Рішення № 27438992, 15.05.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.12 Справа№ 5015/1186/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Універсал-Груп»

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Технології ремонту транспортної інфраструктури»

про стягнення боргу

ціна позову: 70800грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача -не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Універсал-Груп»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Технології ремонту транспортної інфраструктури»про стягнення боргу в розмірі 70800грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 29.03.2012р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено в судовому засіданні на 12год. 15хв. 19.04.2012р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі від 19.04.2012р. та від 07.05.2012р.

Представнику Позивача по явці оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані (оголошені) Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень), зазначалось, що права та обов'язки Сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника; протягом розгляду справи позовні вимоги підтримав.

Також, протягом розгляду справи від Позивача надійшли наступні документи: довіреність на право здійснення представництва та копія довіреності; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; копії установчих та реєстраційних документів; копія претензії від 24.01.2012р. з доказом отримання Відповідачем; клопотання про долучення до матеріалів справи доказів з додатками згідно опису; докази здійснення доплати судового збору.

Відповідач явку повноважного представника в жодне з судових засідань (в тому числі і о 12год. 30хв. 14.05.2012р., - судове засідання не відбувалось, оскільки допущено описку в ухвалі, яка виправлена) не забезпечив; явка визнавалась судом обов'язковою; був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань; доказів існування поважних причин неявки протягом розгляду справи суду не представив; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання документів та відзиву, не виконав; поважних причин невиконання суду не представив.

18.04.2012р. в канцелярії суду зареєстровано клопотання, підписане невстановленою особою (із зазначенням риски біля посади) замість директора Товариства Відповідача; проте, скріплене відбитком печатки Відповідача.

Згідно даного клопотання, у зв'язку з хворобою головного бухгалтера та неможливістю отримання документів, та проведення звірки щодо інформації, яка є предметом судового розгляду, та з метою забезпечення можливості подати докази та усні пояснення, забезпечення представництва та подання відзиву, Відповідач просив суд відкласти розгляд справи.

Суд зазначає, що в клопотанні жодним чином немотивовано причин невиконання вимог ухвал суду щодо явки в судове засідання представника (який, в силу ст.28 ГПК України, не обмежений особою головного бухгалтера) та неподання документів, у клопотання не зазначено з якого часу головний бухгалтер перебуває на лікарняному, як і не вказано на те, що протягом відсутності головного бухгалтера обов'язки такого не виконує інша особа.

З врахуванням вищенаведеного в суда відсутні правові підстави для задоволення такого клопотання, проте, ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 19.04.2012р. з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, для забезпечення принципу змагальності та представлення сторонами додаткових доказів у справі, розгляд справи відкладено.

14.05.2012р. до господарського суду Львівської області надійшло повторне клопотання, підписане невстановленою особою (із зазначенням риски біля посади) замість директора Товариства Відповідача; проте, скріплене відбитком печатки Відповідача.

Згідно даного клопотання, у зв'язку з хворобою представника та неможливістю забезпечення іншого представника з вищою юридичною освітою (відсутність в штатному розписі) та з метою забезпечення можливості подати докази та усні пояснення, забезпечення представництва та подання відзиву, Відповідач просив суд відкласти розгляд справи.

З даного приводу суд зазначає, що в клопотанні не наведено, хто є представником Відповідача у даній справі, як і не додано доказів повноважень представника (які визначені ст.28 ГПК України, установчі документи, довіреність, ордер, договір чи інші документи).

Крім того, відповідно до ст.28 ГПК України, представниками можуть бути як Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, так і представники, повноваження яких визначені довіреністю, договором чи ордером. Відтак, відсутність в штаті особи з вищою юридичною освітою не обмежує право представництва Сторони.

З врахуванням вищенаведеного в клопотанні судом відмовлено за необґрунтованістю та безпідставністю.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно доводів Позивача, 27.07.2011р. між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) укладено договір №27/07-1 (далі -Договір), відповідно до п.1.1 якого, на умовах цього Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець -оплатити і прийняти Товар.

Проте, наявні в матеріалах справи копія Договору, специфікації товару №1 та протоколу розбіжностей не підписані Відповідачем, відтак, суд не бере такі до уваги як докази, на підставі яких можуть встановлюватись фактичні дані у даній справі.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи наявні копії факсимільних повідомлень: заявки Відповідача №28/07-01 від 28.07.2011р., довіреності №109 від 28.07.2011р., останніх сторінок Договору, та специфікації.

Згідно заявки Відповідача №28/07-01 від 28.07.2011р. про поставку шин в кількості 12 штук, згідно довіреності Відповідача №109 від 28.07.2011р. Позивачем передано Відповідачу Товар на загальну суму 190800грн.

Наведене підтверджується наступним.

1. Відповідно до видаткової накаладної №т-00000058 від 28.07.2011р., Позивачу передано Відповідачу товар (шини) кількістю 12 шт.на загальну суму 190800грн.; накладна складена з посиланням на Договір.

Підтвердженням передачі Позивачем Відповідачу Товару згідно зазначеної вище видаткової накладної є наявний в матеріалах справи оригінал податкової накладної від 28.07.2011р. за порядковим номером 11, виписаної, в тому числі, з посиланням на Договір, в якій зазначено кожного з контрагентів, суму поставки та кількість одиниць Товару. Наведена податкова накладна, в силу п.187.5 та ст.201 Податкового кодексу України, є документом, який підтверджує поставку товару Продавцем (Позивачем), а відтак, виникнення у нього податкового зобов'язання.

2. З метою здійснення оплати Позивачем виписано рахунок-фактуру №т-00000255 від 27.07.2011р. на суму 190800грн.

Підтвердженням отримання Відповідачем Товару є здійснення ним часткової оплати за такий, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (з призначенням платежу «оплата за шини») та з відміткою банку про спату, згідно яких Відповідачем частково оплачено Позивачу 120000грн. згідно з платіжними дорученнями №2073 від 16.11.2011р., №2060 від 15.11.2011р., №2044 від 14.11.2011р., №2034 від 11.11.2011р., №2019 від 10.11.2011р., №2003 від 08.11.2011р., №1996 від 07.11.2011р., №1988 від 04.11.2011р., №1984 від 03.11.2011р., №1973 від 02.11.2011р., №1967 від 01.11.2011р. на суму 2000грн. кожне, №1919 від 26.10.2011р. на суму 3000грн., №1616 від 12.09.2011р. на суму 10000грн., №1447 від 09.08.2011р. на суму 5000грн., №316 від 28.07.2011р. на суму 30000грн., №1349 від 27.07.2011р. на суму 50000грн.

Відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання; наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

З врахуванням вищенаведено суд зазначає про схвалення правочину Відповідачем, оскільки Відповідачем вчинено дії, що свідчать про його прийняття, а саме -здійснено часткову оплату за отриманий Товар.

Позивачем скеровано Відповідачу претензію на оплату 70800грн. боргу (190800-120000) №248 від 24.01.2012р., яка отримана Відповідачем (підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №7902501174253 від 30.01.2012р. Проте, в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази надання відповіді на зазначену претензію.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги здійснення Позивачем поставки відповідачу Товару на суму 190800грн., здійснення Відповідачем часткової оплати за отриманий Товар на суму 120000грн., а відтак, визнання вчиненого правочину, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не представлені докази здійснення Позивачем Відповідачу інших постановок шин, чи здійснення повного або часткового погашення боргу в розмірі 70800грн., враховуючи пред'явлення Позивачем претензії (вимоги) Відповідачу на оплату 70800грн. боргу в строк понад місяць до заявлення позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 70800грн. боргу підлягають до забоволення.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

15.05.2012року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 22.05.2012року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ч.1 ст.61, п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Технолігії ремонту транспортної інфраструктури"(79025, м.Львів, вул..Левандівська, 3, ідентифікаційний код 35621140) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Універсал-Груп"(51700, Дніпропетровська обл.., м.Вільногірськ, вул..Леніна, 67, ідентифікаційний код 35763329) 70800грн. боргу, 1609,50грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.