Рішення № 27438883, 07.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.11.12 р. Справа № 5006/48/68/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"

до Центральної районної лікарні Володарського району

про стягнення 1 498,27 грн.

за участю представників:

від позивача Пожидаєва В.В. - представник

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення з Центральної районної лікарні Володарського району 3% річних в розмірі 245,32 грн. та пені за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії у розмірі 1 252,95 грн.

В обґрунтування с?воїх позовних вимог позивач посилає?ться на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором постачання електричної енергії № 13/81 від 16.07.2007 щодо своєчасної оплати спожитої електричної енергії за період з жовтня 2011 року по липень 2012 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарськ?ий суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

16.07.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (постачальник), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Центральною районною лікарнею Володарського району (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 13/81 (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 105 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 9.5 Договору, останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надіслання на адреси сторін заяв про припинення Договору, та позивачем підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору було пролонговано на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

Пунктом 5 Додатку № 5 до Договору передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку відповідно до даних, про фактичне споживання електричної енергії, визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №22 "Акт прийняття-передавання товарної продукції".

Розрахунковий період встановлено споживачу з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п. 1 Додатку № 5 до Договору).

Відповідно до складених сторонами актів приймання-передавання товарної продукції за Договором, постачальник поставив споживачу електричну енергію у наступному обсязі:

- у жовтні 2011 року: активна електрична енергія - 22520 кВт/год, реактивна електрична енергія - 16448 кВАр/год.;

- у листопаді 2011 року: активна електрична енергія - 34940 кВт/год, реактивна електрична енергія - 26528 кВАр/год.;

- у грудні 2011 року: активна електрична енергія - 44800 кВт/год, реактивна електрична енергія - 35840 кВАр/год.;

- у січні 2012 року: активна електрична енергія - 49872 кВт/год, реактивна електрична енергія - 39066 кВАр/год.;

- у лютому 2012 року: активна електрична енергія - 50784 кВт/год, реактивна електрична енергія - 40464 кВАр/год.

- у березні 2012 року: активна електрична енергія - 40571 кВт/год, реактивна електрична енергія - 30710 кВАр/год.

- у квітні 2012 року: активна електрична енергія - 49530 кВт/год, реактивна електрична енергія - 39040 кВАр/год.

- у травні 2012 року: активна електрична енергія - 15340 кВт/год, реактивна електрична енергія - 11520 кВАр/год.

- у червні 2012 року: активна електрична енергія - 15387 кВт/год, реактивна електрична енергія - 11584 кВАр/год.

- у липні 2012 року: активна електрична енергія - 14870 кВт/год, реактивна електрична енергія - 10880 кВАр/год.

Вказані акти підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками без заперечень.

Відповідачем не заперечується факт споживання ним зазначеної кількості активної електричної енергії за період з жовтня 2011 року по липень 2012 року.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу електричну енергію у період з жовтня 2011 року по липень 2012 року, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі та рахунками за електроенергію, які було отримано представником відповідача.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з абз. 3 п. 5 Додатку № 5 до Договору для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Судом встановлено, що відповідачем отримано відповідні рахунки на оплату поставленої активної та реактивної електроенергії за період з жовтня 2011 року по липень 2012 року.

Отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на рахунках.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати спожитої електричної енергії, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 252,95 грн. та 3% річних у розмірі 245,32 грн.

З наданих позивачем копій банківських виписок та довідки про надходження коштів від відповідача вбачається, що відповідачем було здійснено оплату отриманої за Договором електричної енергії за період з жовтня 2011 року по липень 2012 року наступними платежами:

- 20.10.2011 сплачено за реактивну електроенергію спожиту у жовтні 2011 року у розмірі 1116,20 грн.;

- 21.10.2011 сплачено за активну електроенергію спожиту у жовтні 2011 року у розмірі 22 581,25 грн.

- 18.11.2011 сплачено за активну електроенергію спожиту у листопаді 2011 року у розмірі 36 678,61 грн.

- 26.12.2011 сплачено за реактивну електроенергію спожиту у грудні 2011 року у розмірі 2 524,78 грн.;

- 27.12.2011 та 29.12.2011 сплачено за активну електроенергію спожиту у грудні 2011 року у розмірі 47 104,51 грн.

- 31.01.2012 сплачено за реактивну електроенергію спожиту у січні 2012 року у розмірі 2 873,74 грн., а також відповідачем сплачено за активну електроенергію спожиту у січні 2012 року у розмірі 53 634,35 грн.

- 27.02.2012 сплачено за реактивну електроенергію спожиту у лютому 2012 року у розмірі 2 980,87 грн.;

- 28.02.2012 сплачено за активну електроенергію спожиту у лютому 2012 року у розмірі 30 513,13 грн.

- 29.03.2012 сплачено за реактивну електроенергію спожиту у березні 2012 року у розмірі 2 336,68 грн.; 12.03.2012 та 30.03.2012 відповідачем сплачено за активну електроенергію спожиту у березні 2012 року відповідно у розмірі 24 102,01 грн. та 40 671,32 грн.

- 27.04.2012 сплачено за реактивну електроенергію спожиту у квітні 2012 року у розмірі 2 980,69 грн.;

- 02.04.2012 сплачено за активну електроенергію спожиту у квітні 2012 року у розмірі 4 615,65 грн.

- 24.05.2012 сплачено за реактивну електроенергію спожиту у травні 2012 року у розмірі 900,80 грн.; 03.05.2012, 10.05.2012 та 25.05.2012 відповідачем сплачено за активну електроенергію спожиту у травні 2012 року у розмірі відповідно 48 430,31 грн., 7 118,58 грн. та 17 204,11 грн.

- 19.06.2012 сплачено за активну електроенергію спожиту у червні 2012 року у розмірі 32 344,86 грн.

- 27.07.2012 відповідачем сплачено за активну електроенергію спожиту у липні 2012 року у розмірі 2 028,30 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено вищезазначені строки проведення розрахунків при виконанні Договору, що підтверджується матеріалами справи, а тому у відповідача в періодах, за які здійснено нарахування пені та 3% річних, була наявна заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів на підтвердження здійснення своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків за Договором № 13/81 від 16.07.2007 відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Сторонами в п. 4.2.1 Договору погоджено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 Договору з порушенням термінів, визначених Додатком №5 до Договору "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, стягненню в примусовому порядку підлягає сума пені, обмежена законодавством. В свою чергу, умови договору, зокрема і в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Оскільки визначений сторонами у договорі розмір пені перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розрахунок пені проводиться відповідно до вимог вищезазначеної норми.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання зі своєчасної сплати спожитої електроенергії виконав неналежним чином, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Центральної районної лікарні Володарського району (87000, Донецька область, Володарський район, с.м.т. Володарське, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 01989774, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, Донецька обл., м. Горлівка, проспект Леніна, 11, ідентифікаційний код 00131268) пеню у розмірі 1 252 (одна тисяча двісті п'ятдесят дві) грн. 95 коп., 3% річних у розмірі 245 (двісті сорок п'ять) грн. 32 коп. та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 12.11.2012.

Суддя Сажнева М.В.