Постанова № 27434495, 08.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 листопада 2012 року 08:20 № 2а-12060/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді -Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС, за участю прокуратури у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 (надалі -ОСОБА_1, позивач до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС (надалі -ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, відповідач) за участю прокуратури у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004341740 від 29.02.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 34 258 131,55 грн.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено спірне податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що інвестиційний прибуток обчислюється за правилами встановленими пп. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, і його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм пп. 9.6.4 цього пункту.

При цьому, будь-яких доходів від операцій з купівлі-продажу цінних паперів протягом 2009-2010 років ОСОБА_1 не отримував, оскільки витрати за такими операціями перевищували доходи.

Що стосується твердження податкового органу про необхідність декларування доходу від продажу цінних паперів, позивач зазначає, що оскільки, результат його інвестиційної діяльності у період 2009 та 2010 років був від'ємний, то у нього не виникало обов'язку подавати річну податкову декларацію і, відповідно, твердження податкового органу про обов'язок подачі такої декларації є неправомірним та таким, що не відповідає реальним обставинам справи.

Також позивач зазначає, що твердження податкового органу про необхідність декларування та оподаткування доходу від продажу належного ОСОБА_1 майнового паю, який був отриманий в процесі приватизації від КСП, також є безпідставним та незаконним у зв'язку тим, що відповідно до норм чинного законодавства України не включається (не підлягає відображенню в річний податкової декларації) сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Позивач або його уповноважений представник у судове засідання не з'явились, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити та зазначили суду, що протягом періоду з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. позивач отримав доходи від реалізації цінних паперів на загальну суму у розмірі 149 253 390,06 грн. та від реалізації майнового паю на загальну суму у розмірі 86 808 592,00грн., проте не задекларував суму отриманих у вказаному періоді доходів.

Окрім того, протягом періоду з 01.01.2010р. по 18.03.2010р. позивач отримав доходи від продажу цінних паперів ТОВ „Стандарт Брок" (код ЄДРПОУ 36591589) на суму 13 871 706,59 грн. та продажу автомобіля NISSAN MAXIMA, проте декларації про доходи одержані з 01.01.2010 р. по 31.12.2010р. не подав, та не задекларував суму отриманих у вказаному періоді доходів.

Враховуючи вищезазначене, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва вважає, що при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податкова інспекція діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник прокуратури у Дніпровському районі м. Києва проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та підтримав позицію відповідача.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

Громадянин ОСОБА_1 не зареєстрований як фізична особа-суб'єкт господарської діяльності Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією. Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено позапланову невиїзну документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб громадянина ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) , зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р.

За результатами перевірки складено акт невиїзної позапланової документальної перевірки від 08.02.2011р. № 383/17-2562212073 (надалі -Акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, ОСОБА_1 порушив вимоги п.9.6 ст.9, п.п. 8.2.1 п.8.2 ст.8, п.п. 16.3.3 п.16.3 ст.16, п.п "а" п.19.1 ст 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. за № 889- ІV із змінами та доповненнями, а саме: громадянин ОСОБА_1 не сплатив до бюджету держави у встановлені чинним законодавством України строки податок з доходів фізичних осіб.

За результатами перевірки позивачу встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. у розмірі 34 258 098,55 грн.

Висновки Акту перевірки обґрунтовані тим, що на банківський рахунок за №2620700024001, відкритий позивачем в АТ «ЕРДЕ Банк», протягом періоду з 01.01.2009 р. по 31.12.2009р. надходили кошти від юридичної особи ТОВ „Капітал Іст" (код ЄДРПОУ 32981679) як оплата за цінні папери, згідно договорів купівлі-продажу цінних паперів:

договору купівлі-продажу цінних паперів №35-15/09Д від 23.02.2009р. (перераховано кошти у сумі 17 998 376.16 грн. з найменуванням платежу „Оплата за прості іменні акції згідно з договором №35-15/09Д від 23.02.2009р. без ПДВ");

договору купівлі-продажу цінних паперів №40-10/09Д від 02.03.2009р. (перераховано кошти у сумі 61 203 537.47 грн. з найменуванням платежу „Оплата за прості іменні акції згідно з договором № 40-10/09Д від 02.03.2009р. без ПДВ");

договору купівлі-продажу цінних паперів №62-21/09Д від 02.04.2009р. (перераховано кошти у сумі 5 005 000,00грн. з найменуванням платежу „Оплата за прості іменні акції згідно з договором №62-21/09Д від 02.04.2009р. без ПДВ");

договору купівлі-продажу цінних паперів №73-6/09д17.04.20009р.(перераховано кошти у сумі 200 000,00грн. з найменуванням платежу „Оплата за прості іменні акції згідно з договором №73-6/09д17.04.20009р без ПДВ");

договору купівлі-продажу цінних паперів №92-8/09Д від 20.05.2009р. (перераховано кошти у сумі 170 293,36грн. з найменуванням платежу „Оплата за прості іменні акції згідно з договором №№92-8/09Д від 20.05.2009р. без ПДВ");

договору купівлі-продажу цінних паперів №113-22/09Д від 19.06.2009р. (перераховано кошти у сумі 468 983,51 грн. з найменуванням платежу „Оплата за прості іменні акції згідно з договором №113-22/09Д від 19.06.2009р");

договору купівлі-продажу цінних паперів № 133-7/09Д від 20.07.2009 р. (перераховано кошти у сумі 2 000 000,00 грн. з найменуванням платежу „Оплата за прості іменні акції згідно з договором № 133-7/09Д від 20.07.2009 р. без ПДВ";

договору купівлі-продажу цінних паперів № 156-11/09Д від 20.08.2009 р. (перераховано кошти у сумі 1 522 179,63 грн. з найменуванням платежу „Оплата за прості іменні акції згідно з договором № 156-11/09Д від 20.08.2009 р. без ПДВ");

договору купівлі-продажу цінних паперів № 167-17/09Д від 07.09.2009 р. (перераховано кошти у сумі 16 032 000,00 грн. з найменуванням платежу „Оплата за прості іменні акції згідно з договором № 167-17/09Д від 07.09.2009 р. без ПДВ");

договору купівлі-продажу цінних паперів № 171-9/09Д від 11.09.2009 р. (перераховано кошти у сумі 8 026 168,04 грн. з найменуванням платежу „Оплата за прості іменні акції згідно з договором № 171-9/09Д від 11.09.2009 р. без ПДВ");

договору купівлі-продажу цінних паперів № 185-23/09Д від 01.10.2009 р. перераховано кошти у сумі 1 237 470,00 грн. з найменуванням платежу „Оплата за прості іменні акції згідно з договором № 185-23/09Д від 01.10.2009 р. без ПДВ");

договору купівлі-продажу цінних паперів № 194-12/09Д від 14.10.2009 р. (перераховано кошти у сумі 15 546 145,00 грн. з найменуванням платежу „Оплата за прості іменні акції згідно з договором № 194-12/09Д від 14.10.2009 р. без ПДВ");

договору купівлі-продажу цінних паперів № 207-20/09Д від 02.11.2009 р. (перераховано кошти у сумі 2 857 795,88 грн. з найменуванням платежу „Оплата за прості іменні акції згідно з договором № 207-20/09Д від 02.11.2009 р. без ПДВ");

договору купівлі-продажу цінних паперів № 240-11/09Д від 16.12.2009 р. (перераховано кошти у сумі 16 985 441,01 грн. з найменуванням платежу „Оплата за прості іменні акції згідно з договором № 240-11/09Д від 16.12.2009 р. без ПДВ").

Крім того, податковим органом встановлено, що на банківський рахунок №2620700024001, відкритий позивачем в АТ «ЕРДЕ Банк»(код ЄДРПОУ 34817907), протягом періоду з 01.01.2010р. по 18.03.2010р. надходили кошти від ТОВ „Стандарт Брок" (код ЄДРПОУ 36591589) як оплата за цінні папери, згідно договорів купівлі-продажу цінних паперів:

договору купівлі-продажу цінних паперів №5/14-10Д від 13.01.2010р. (перераховано кошти у сумі 4 703 778,05 грн. з найменуванням платежу „Оплата за прості іменні акції згідно з договором №5/14-10Д від 13.01.2010р. без ПДВ");

договору купівлі-продажу цінних паперів №34/9-10Д від 22.02.2010р. (перераховано кошти у сумі 6 077 928,54 грн. з найменуванням платежу „Оплата за прості іменні акції згідно з договором №34/9-10Д від 22.02.2010р. без ПДВ");

договору купівлі-продажу цінних паперів №38/28-10Д від 26.02.2010р. (перераховано кошти у сумі 3 090 000,00 грн. з найменуванням платежу „Оплата за прості іменні акції згідно з договором №38/28-10Д від 26.02.2010р. без ПДВ").

Актом №3103-1 про взаємозалік зустрічних однорідних вимог між ТОВ „Стандарт Брок" та позивачем погашено заборгованість ТОВ „Стандарт Брок" в сумі 3 090 000,00грн. відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів №38/28-10Д від 26.02.2010р. Кошти в сумі 3 090 000,00грн перераховані на рахунок позивача ТОВ „Стандарт Брок" 26.02.2010року.

Також встановлено, що на банківський рахунок №2620700024001, відкритий позивачем в АТ «ЕРДЕ Банк», протягом періоду з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. надходили кошти від ТОВ „Будівельні інновації-плюс" (ЄДРПОУ 34483773) як оплата за майновий пай, згідно договору купівлі продажу майнового паю №290109 від 29.01.2009р. Перераховано кошти у сумі 86 808 592,00грн. з найменуванням платежу «Оплата за майновий пай згідно з договором № 290109 від 29.01.2009р. без ПДВ».

Таким чином, податковий орган приходить до висновку, що протягом періоду з 01.01.2009р. по 31.12.2009 р. ОСОБА_1 отримав доходи від реалізації цінних паперів на загальну суму у розмірі 149 253 390,06 грн. та від реалізації майнового паю на загальну суму у розмірі 86 808 592,00грн., проте ОСОБА_1 не задекларував суму отриманих у вказаному періоді доходів.

Окрім того, згідно інформації наданої Департаментом ДАІ МВС України, яка була надіслана до відповідача листом від ДПА у м. Києві 30.03.2011р. №713/7/17-106, встановлено, що 12.06.2010р. МРЕВ-4 м. Києва знято з обліку легковий автомобіль NISSAN MAXIMA (НОМЕР_2), що належав позивачу та зазначено „зняття з обліку для реалізації".

На запрошення відповідача ОСОБА_1 не з'явився та не надав документи стосовно вартості продажу зазначеного автомобіля, станом на 08.02.2012р, податковим органом не встановлено суму доходу, отриманого від продажу автомобіля. Таким чином в разі отримання інформації стосовно доходу, отриманого гр. ОСОБА_1 від продажу автомобіль NISSAN MAXIMA (НОМЕР_2), керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки відповідно до Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного, податковий орган приходить до висновку, що протягом періоду з 01.01.2010р. по 18.03.2010р. позивач отримав доходи від продажу цінних паперів ТОВ „Стандарт Брок" (код ЄДРПОУ 36591589) на суму 13 871 706,59грн. та продажу автомобіля NISSAN MAXIMA, проте декларації про доходи одержані з 01.01.2010 р. по 31.12.2010р. не подав, та не задекларував суму отриманих у вказаному періоді доходів.

На підставі Акту перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення № 0004341740 від 29.02.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 34 258 131,55 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, ОСОБА_1 звернувся із первинною скаргою до ДПС у м. Києві.

За результатами розгляду скарги, 17.05.2012р. ДПС у м. Києві прийнято рішення № 569/м/12-314, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скарга - без задоволення.

Не погоджуючись з результатами розгляду первинної скарги, ОСОБА_1 31.05.2012р. подав до ДПС України повторну скаргу,

ДПС України рішенням від 31.07.2012р. №16396/м/10-2315 залишено без змін податкове повідомлення-рішення та рішення ДПС у м. Києві, а скаргу - без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Згідно з Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889 зі змінами та доповненнями встановлено (п.1.3 ст. 1) дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: в) доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.

Згідно з п.п.4.2.13 п.4.2. ст..4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.

Порядок оподаткування одержаних громадянами доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами встановлено ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Інвестиційний актив - це, зокрема, пакет цінних паперів, тобто окремий цінний папір чи сукупність цінних паперів, випущених одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення (підпункт 9.6.7 пункту 9.6 статті 9 Закону).

Згідно з п.п.9.6.1. та п.п.9.6.2. п.9.6. ст.9 зазначеного Закону, облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту. Тобто Закон встановлює єдиний (виключний) випадок врахування витрат - витрати мають бути понесені (фактично проведені, здійснені) і не обумовлює можливість врахування будь-яких інших витрат, зокрема, нарахованих.

Форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 16.10.2003р. №490 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.10.2003 р. за № 988/8309.

Статтею 14 Закону України «Про цінні папери та Фондовий ринок»визначено, що вексель є цінним папером, якій посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку платежу визначену суму векселедержателю.

Згідно із п.п.1.13 п.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.04.2004 р.№ 22 та зареєстрованої в Мін'юсті України 29.03.2004 р. за № 377/8976 встановлено перелік та правила використання під час здійснення розрахункових операцій платіжних інструментів. Вексель до цього переліку не входить.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регламентується пунктом 9.6 статті 9 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб». Так, підпунктом 9.6.6 пункту 9.6 статті 9 вищевказаного Закону встановлено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи із суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм. пп.9.6.4, п.9.6 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями.

Відповідно до пп. 9.6.2 п.9.6 ст.9 Закон України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями встановлює єдиний (виключний) випадок врахування витрат -витрати мають бути понесені (фактично проведені, здійснені) і не обумовлює можливість врахування будь-яких інших витрат, зокрема, нарахованих.

Відповідно до пп. 9.6.6. п.9.6 ст.9 та п. 18.1 ст.18 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб", із змінами та доповненнями, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи подавати необхідно. Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення (збиток), то згідно з пп.9.6.6 п.9.6 ст.9 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення. При цьому слід мати на увазі, що якщо платник податку продає пакет цінних паперів (корпоративні права) пов'язаним з ним особам, то інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого продажу, не враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 7 червня 1930 р.), а також Законами України від 5 квітня 2001р. №2374-III „Про обіг векселів в Україні" із змінами та доповненнями (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23 лютого 2006 р. №3480-IV „Про цінні напери та фондовий ринок" із змінами та доповненнями, від 6 липня 1999р. №826-XIV „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" із змінами та доповненнями, від 6 липня 1999р. №827-XIV „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі" із змінами та доповненнями , від 6 липня 1999р. №828-XIV „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів" із змінами та доповненнями.

Статтею 5 Закону України від 05.04.2001р. №2374-III „Про обіг векселів в Україні" із змінами та доповненнями і ст. 14 Закону України від 23.02.2006 р. № 3480-IV „Про цінні папери та фондовий ринок" із змінами та доповненнями визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені). Таким чином, норми вексельного законодавства не можна застосовувати до зобов'язань, оформлених на електронних і магнітних носіях..

Перелік обов'язкових реквізитів для переказного векселя наведено у ст. 1, а простого - у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон). Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 Цивільного кодексу України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки.

Згідно зі ст. 14 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 р. № 3480-IV із змінами та доповненнями вексель -цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання терміну платежу певну суму власнику векселя (векселедержателю). Таким чином він не є грошовими коштами, і тому немає законодавчих підстав відносити вексель до витрат при розрахунку інвестиційного прибутку.

Згідно із ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" із змінами та доповненнями у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Відповідно до статті 47 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року, всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарне зобов'язаними перед держателем. Держатель має право подати позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони брали зобов'язання.

Згідно з п.1.35 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»розрахунковий документ - це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача (платіжне доручення, розрахунковий чек, тощо).

Слід зазначити, що платники податків при отриманні доходів за відчуження інвестиційних активів повинні підтверджувати в установленому порядку суму витрат, понесених ними у зв'язку з придбанням відповідних інвестиційних активів.

До витрат при визначенні інвестиційного прибутку можуть бути включені виключно витрати, фактично понесені платником податку на придбання інвестиційного активу.

Враховуючи наведене, документами, що підтверджують фактично понесені витрати на попереднє придбання цінних паперів фізичною особою - платником податку крім договорів купівлі-продажу цінних паперів; виписок зберігачів під кожну замову, завірених печатками зберігачів; копія актів прийому-передачі цінних паперів, є в обов'язковому порядку касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.

Отже, погашення векселя може відбутися не останнім його власником, а іншою особою (попереднім трасантом, акцептантом, авалістом, індосантом цього векселя), тобто фактичні витрати на виконання укладеного договору купівлі-продажу акцій (на погашення даного векселя) можуть бути взагалі не понесені.

Згідно з підпунктом 8.1.3. пункту 8.1 статті 8 та з врахуванням підпункту 9.6.6 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»платник податку зобов'язаний самостійно включити до складу загального річного оподатковуваного доходу позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року та подати річну декларацію з цього податку.

Згідно з п. 18.1. ст. 18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку, який: а) зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів; б) має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту».

Згідно пп. 8.2.1. п. 8.2. ст. 8. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Відповідно до п. 19.1. ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»платники податку зобов'язані подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, в період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. позивачем було отримано доход від продажу цінних паперів та майнового паю, на банківський рахунок за №2620700024001 відкритий в АТ «ЕРДЕ Банк»(код ЄДРПОУ 34817907), зокрема по періодам: в 2009 році: - від юридичної особи ТОВ «Капітал Іст»(код ЄДРПОУ 32981679) згідно договорів купівлі продажу цінних паперів отримано 149 253 390,06 грн.; - від юридичної особи ТОВ „Будівельні інновації-плюс" (ЄДРПОУ 34483773) згідно договору купівлі продажу майнового паю отримано 86 808 592,00грн.; в 2010 році: - від юридичної особи ТОВ „Стандарт Брок" (код ЄДРПОУ 36591589) згідно договорів купівлі продажу цінних паперів отримано 13 871 706,59 грн.

Окрім того, судом встановлено, що підтверджені витрати позивача становили: в 2009 році - 21 546 365,00грн., в тому числі: витрати на придбання цінних паперів - 21 546 145,00грн., витрати на придбання майнового паю -220,00грн.; в 2010 році - витрати на придбання цінних паперів у становлять 0,00грн., оскільки відсутні документи, які підтверджують фактично понесені витрати Позивача на придбання цінних паперів у 2010 році.

Відповідно до вимог п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» зазначена сума підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15%.

Суд приходить до висновку, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва правильно встановлено заниження ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. у розмірі 34 258 098,55 грн., в тому числі: за 2009 рік: ((149 253 390,06 + 86 808 592,00) -(21 546 145,00 + 220,00))*15% = 32 177 342,56 грн.; за 2010 рік: 13 871 706,59*15%=2 080 755,99грн.

Окрім того, суд не бере до уваги твердження позивача про те, що дохід, отриманий від продажу майнового паю, який був отриманий в процесі приватизації від КСП не підлягає оподаткуванню виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 4.3.18. п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу.

Перевіркою встановлено, що на банківський рахунок за № 2620700024001, відкритий гр. ОСОБА_1 в АТ «ЕРДЕ Банк»(код ЄДРПОУ 34817907), протягом періоду з 01.01.2009 р. по 31.12.2009р. надійшли кошти у сумі 86 808 592,00грн від юридичної особи ТОВ „Будівельні інновації-плюс" (ЄДРПОУ 34483773) як оплата за майновий пай, згідно договору купівлі продажу майнового паю від 29.01.2009р №290109

Згідно договору купівлі-продажу від 29.01.2009р. №290109 фізичною особою -ОСОБА_1 продано майновий пай ПКСП „Авангард" ПОСП „Киянське" товариству з обмеженою відповідальністю „Будівельні інновації-плюс" (ЄДРПОУ 34483773) та отримано дохід у сумі 86 808 592,00грн.

На запит ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 18.11.2011р. № 20589/М/17-212 фізичною особою -ОСОБА_1 не було надано оригіналів документів або завірених належним чином копій документів, які б свідчили про участь фізичної особи -ОСОБА_1 у ПКСП „Авангард" ПОСП „Киянське" та в розпаюванню майна та, відповідно, отриманні майнового паю цього підприємства, а була надана ксерокопія (не завірена належним чином, як того вимагає п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755із змінами і доповненнями) „свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ПКСП „Авангард" ПОСП „Киянське" від 25.07.2008р. серія ЖИ-6 №158319 ."

Співробітниками відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено виїзд до Киянської сільської ради Ємільчанського району Житомирської області, щодо з'ясування обставин набуття фізичною особою -ОСОБА_1 у власність майнового паю (його частини) на підставі цивільно-правових угод.

Киянська сільська рада надала письмову відповідь, що у період до розпаювання та під час розпаювання майна на території підпорядкованій Киянській сільській раді Ємільчинського району Житомирської області, згідно будинкових книг, фізична особа -ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 не був зареєстрований та не проживав. Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів фізична особа -ОСОБА_1 у період з 1998р. по 2011р. не отримував доходів від приватно-коллективного сільськогосподарського підприємства „Авангард".

Згідно отриманої в ході проведення позапланової перевірки податкової інформації, фізична особа -ОСОБА_1 у „Списках членів ПКСП „Авангард", які мають право на майновий пай" (всього 320 громадян) відсутній.

Відповідно до вимог п.2 „Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих" затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001р. № 177 - майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

Згідно п.7 „Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001р. № 177: „Відповідно до Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство", право кожного члена підприємства на пайовий фонд майна залежить від його трудового внеску. Трудовий внесок кожної особи визначається з урахуванням розміру всіх форм оплати праці за період членства у цьому підприємстві".

Враховуючи те, що фізична особа -ОСОБА_1 до розпаювання та під час розпаювання майна на території підпорядкованій Киянській сільській раді Ємільчинського району Житомирської області не проживав, а також не отримував заробітної плати на ПКСП „Авангард" застосування п.4.3 ст.4 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями, „Доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу" неправомірне, а тому сума, яка отримана від продажу майнового паю підприємству ТОВ «Будівельні інновації-плюс» (ЄДРПОУ 34483773) підлягає оподаткуванню, згідно вимог п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» за ставкою 15%.

Отже, суд дійшов висновку, що в порушення вимог п.9.6 ст.9, пп.8.2.1 п.8.2 ст.8, пп.16.3.3 п.16.3 ст.16, пп."а" 19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»позивачем не сплачено до бюджету держави у встановлені чинним законодавством України строки податок з доходів фізичних осіб.

Згідно остаточних розрахунків сума податкового боргу ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб становить 34 258 098,55 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що висновки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 34 258 131,55 грн. є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення № 0004341740 від 29.02.2012 р. винесене відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко