Постанова № 27434065, 05.11.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 року Справа № 2а/2370/3590/2012

11 год. 25 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання -Білоус А. М.,

за участю представників:

позивача -Василенко Т. В., Забродської К. А.,

відповідача -Різника В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Ватутінський комбінат вогнетривів" до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Ватутінський комбінат вогнетривів" подало позов, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Катеринопільської ОДПІ (правонаступник ДПІ у місті Ватутіне) від 08 травня 2012 року № 0000102300 частково -про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі на суму 394 350 грн.; № 0000062300 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 74 890 грн.; № 0000072300 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 74 890 грн.; № 0000042300 за платежем на додану вартість по вітчизняних товарах за основним платежем 126 402,89 грн. за штрафними санкціями 13 799,54 грн.; № 0000052300 за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 271 928 грн. за штрафними санкціями 16 631 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає те, що фіктивність діяльності контрагентів ПАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" є лише припущенням перевіряючих, а не встановленим фактом; висновок про те, що товарно-транспортна накладна є єдиним первинним документом, що підтверджує правомірність та реальність господарської операції є помилковим; під час перевірки не було враховано наявність інших первинних документів, які оформлені належним чином та підтверджують факт здійснення господарської операції.

Крім того, позивач вказує на те, що невиконання особою свого зобов'язання щодо сплати податку не тягне відповідальність та не спричиняє негативні наслідки для її контрагентів; стаття 204 ЦК України проголошує презумпцію правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; недійсність або нікчемність оспорюваних правочинів прямо не встановлена законом та/або судом; застосовуючи тлумачення змісту договорів, роблячи висновок про їх неправомірність (нікчемність), податковий орган вийшов за межі своїх повноважень, визначених законом.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що для відображення господарської операції в податковому обліку недостатньо самого лише її документального оформлення. Господарська операція повинна фактично відбутися. В ході перевірки діяльності контрагентів позивача було встановлено, що вони не могли здійснювати поставку товарів, робіт, послуг і відображали в обліку господарські операції, які фактично не відбулися.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до наступного.

Публічне акціонерне товариство "Ватутінський комбінат вогнетривів", як суб'єкт господарювання -юридична особа, ідентифікаційний код 00191916, зареєстрований виконавчим комітетом Ватутінської міської ради Черкаської області 20.07.1995р., перебуває на податковому обліку у Катеринопільській об'єднаній державній податковій інспекції Черкаської області Державної податкової служби та згідно свідоцтва № 100280910 є платником податку на додану вартість.

На підставі направлень від 01.03.2012 року № 35, від 01.03.2012 року № 36, від 01.03.2012 року № 37, від 01.03.2012 року № 38 та наказів № 46 від 20.02.2012 року виданого ДПІ у місті Ватутіне, № 35 від 29.03.2012 виданого Катеринопільською ОДПІ (правонаступник ДПІ у місті Ватутіне) проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2011 року, за результатами якої складений акт від 20.04.2012р. № 27/22-017/00191916.

У висновку акту перевірки вказано на порушення:

- вимог пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого в періоді, що перевірявся, занижено податок на прибуток за 2010 рік на суму 66 526 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 року на 19 256 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 47 270 грн.;

- вимог пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 660 455 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року на 660 455 грн.;

- вимог пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого в період, що перевірявся, занижено податок на прибуток на суму 205 402 грн., в тому числі за 4 квартал 2011 року на 205 402 грн.;

- вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого в періоді, що перевірявся, занижено податок на додану вартість на загальну суму 130 084 грн. 43 коп., в тому числі за вересень 2009 року в сумі 863 грн. 47 коп., листопад 2009 року в сумі 3 405 грн. 45 коп., грудень 2009 року в сумі 2 933 грн. 33 коп., січень 2010 року в сумі 1 524 грн. 67 коп., лютий 2010 року в сумі 74 890 грн. 30 коп., березень 2010 року в сумі 662 грн. 90 коп., квітень 2010 року в сумі 2 441 грн. 67 коп., травень 2010 року в сумі 1 283 грн. 33 коп., червень 2010 року в сумі 2 846 грн. 67 коп., вересень 2010 року в сумі 1 416 грн. 67 коп., жовтень 2010 року в сумі 8 281 грн. 83 коп., листопад 2010 року в сумі 29 534 грн. 13 коп.;

- вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого в період, що перевірявся, занижено податок на додану вартість на загальну суму 71 208 грн. 76 коп., в тому числі за січень 2011 року в сумі 16 461 грн. 43 коп., за березень 2011 року в сумі 54 747 грн. 33 коп., в тому числі за вересень 2009 року в сумі 863 грн. 47 коп., листопад 2009 року в сумі 3 405 грн. 46 коп., грудень 2009 року в сумі 2 933 грн. 33 коп., січень 2010 року в сумі 1 524 грн. 67 коп., лютий 2010 рік в сумі 74 890 грн. 30 коп., березень 2010 рік в сумі 662 грн. 90 коп., квітень 2010 року в сумі 2 441 грн. 67 коп., травень 2010 року в сумі 1 283 грн. 33 коп., червень 2010 року в сумі 2 846 грн. 67 коп., вересень 2010 року 1 416 грн. 67 коп., жовтень 2010 року в сумі 8 281 грн. 83 коп., листопад 2010 року в сумі 29 534 грн. 13 коп.

На підставі зазначеного акту 8 травня 2012 року Катеринопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області Державної податкової служби прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000102300, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за перший квартал 2011 року у розмірі 660 455 грн.;

- № 0000062300, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2010 року у розмірі 74 890 грн.;

- № 0000072300, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 74 890 грн.;

- № 0000042300, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 140 202 грн. 43 коп., в тому числі за основним платежем -126 402 грн. 89 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -13 799 грн. 54 коп.;

- № 0000052300, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 288 559 грн., в тому числі за основним платежем -271 928 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -16 631 грн.

Рішенням державної податкової служби в Черкаській області від 20.07.12 № 15861/10-210 податкове повідомлення-рішення Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби № 0000102300 від 8 травня 2012 року скасоване частково на суму 266 105 грн., а в іншій частині на суму 394 350 грн. залишене без змін.

Рішенням Державної податкової служби України від 27.08.12 № 875/0/61-14/10-2115 вищезазначені податкові повідомлення-рішення Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби, з урахуванням рішення державної податкової служби в Черкаській області від 20.07.12 № 15861/10-210, залишені без змін, а скарга позивача -без задоволення.

Вирішуючи спір по суті з огляду на аргументацію сторін, суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", "Про державну податкову службу в Україні", Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Крім того, пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. № 165, передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно пункту 138.2 статті 138 цього Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 зазначеного Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За висновками осіб, які здійснювали перевірку, порушення законодавства були допущені через та фіктивність взаємовідносин з контрагентами позивача: ПП "Інвест-Трейд", ТОВ "Біо Ресурси", ТОВ "Рубін -2009", ТОВ "Торговий Дім "Автомеханіка", ПП "Мегаторгсервіс", ТОВ "ТД Спецтехніка" та у зв'язку зі здійсненням зазначених операцій без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та не сплати податків.

При цьому, такі висновки Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Так зі змісту статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" випливає, що первинний документ -це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частиною 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Під час перевірки не було враховано наявність первинних документів які оформлені належним чином та підтверджують факт здійснення господарської операції та дійсність яких не заперечувалась. Будь-які документи (договори, накладні, рахунки, акти виконаних робіт, акти списання ТМЦ, накладні на зберігання та рух ТМЦ тощо) мають силу первинних документів в разі фактичного здійснення господарської операції. Фактичною або ж реальною визначається господарська операція, яка спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Окрім того, суд враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку бюджетне відшкодування не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не є підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні за наявності факту здійснення господарської операції. Платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні питання правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 08 травня 2012 року № 0000102300 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі на суму 394 350 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 08 травня 2012 року № 0000062300 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 74 890 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 08 травня 2012 року № 0000072300 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 74 890 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 08 травня 2012 року № 0000042300 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 140 202 грн. 43 коп., в тому числі за основним платежем -126 402 грн. 89 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -13 799 грн. 54 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 08 травня 2012 року № 0000052300 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 288 559 грн., в тому числі за основним платежем -271 928 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -16 631 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Ватутінський комбінат вогнетривів" (20254, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Індустріальна, 11, ідентифікаційний код 00191916) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Повернути публічному акціонерному товариству "Ватутінський комбінат вогнетривів" (20254, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Індустріальна, 11, ідентифікаційний код 00191916) надміру сплачену суму судового збору в розмірі 58 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк