Постанова № 27433651, 06.11.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2012 р. № 2а-8798/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Іваськевич С.В.

за участю:

представників позивача -Шимчишина І.С.

представника відповідача -Ортинської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар»до ДПІ в Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ в Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2012 року №0002912321, яким підприємству збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 504579,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що факти про порушення податкового законодавства, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, є надуманими та необґрунтованими. Стверджує, що ТзОВ «РСП Шувар»надало до перевірки належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують фактичне отримання товарів, та, відповідно, встановлення використання в господарській діяльності тих товарів (робіт, послуг), які повинні були поставлятись. Понесені витрати на отримані послуги оформлені відповідними документами, які підтверджують фактичне їх отримання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові та додаткових поясненнях, просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Пояснив, що висновки акту перевірки відповідача, на підставі яких було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суперечать вимогам податкового законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає оскаржуване податкове повідомлення рішення таким, що винесене з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на те, що позивачем безпідставно включено до валових витрат суми по отриманих послугах від ТзОВ «Шувар», ТзОВ «Тік ЛТД», СП ТзОВ «Ком-Еко-Львів»без їх підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством первинними документами.

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримала, просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ДПІ в Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «РПС Шувар»(ЄДРПОУ 33711331) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року. За результатами даної перевірки складено акт №136/2210/33711331 від 31.08.2012 року (надалі -акт перевірки), яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п.138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року у розмірі 504 579,00 грн., в тому числі за ІІ квартал 2011 року -230 000,00 грн., ІІ-ІІІ квартали 2011 року -494 500,00 грн., ІІ-ІV квартали 2011 року - 504 579,00 грн. На підставі висновків акту прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Як вбачається із акта перевірки, підставою для визначення сум грошових зобов'язань стали висновки відповідача про відсутність первинних документів (акти про виконання робіт / надання послуг №ОУ-0085982 від 30.04.2011 року (з ТзОВ «Шувар»), №б/н від 31.05.2011 року (з ТзОВ «Тік ЛТД»), №б/н від 30.06.2011 року (з ТзОВ «Тік ЛТД»), №б/н від 30.10.2011 року (з СП ТзОВ «Ком-Еко-Львів») щодо отримання послуг в розмірі 1193823,00 гривень, які відображено у рядку 05.1.7 «Вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг»Додатку СВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства в розрізі податкових періодів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Судом встановлено, що 01.01.2011р. між позивачем та СП TOB «КОМ-ЕКО-Львів»укладено Договір № 191-К підряду на вивезення твердих побутових відходів. Відповідно до умов договору, його предметом є надання послуги з вивезення твердих побутових відходів, згідно з графіком та за встановленими тарифами.

На підтвердження виконання умов договору та проведення оплати за послуги, що є предметом договору, позивач представив акт приймання робіт згідно з договором № 191-К від 01.01.2011р., відповідно до якого отримано послуги на суму 43822,55 грн., яку і було оплачено. Зокрема, СП TOB «КОМ-ЕКО-Львів»вивезено 163 тони твердих побутових відходів.

05.05.201 1р. між позивачем та TOB «ТІК ЛТД»укладено Договір оперативного лізингу № 40/11, відповідно до якого TOB «ТІК ЛТД» передав, а позивач отримав у Ікористування, на умовах оперативного лізингу наступне обладнання:

- компресорна станція BITZER низькотемпературна, холодопродуктивністю 90 кВт -

1шт.;

- компресорна станція BITZER низькотемпературна, холодопродуктивністю 70 кВт -1шт.;

-компресорна станція BITZER середньотемпературна, холодопродуктивністю 150 кВт-2шт;

Вартість обладнання становить 1 261 189,07 грн. в т.ч. ПДВ 210 198,18 грн.

Відповідно до умов п. 5.3 Договору, визначено що за користування об'єктом лізингу вносяться лізингові платежі згідно графіка, що поданий у Додатку №1, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до згаданого додатку, позивач отримав в травні та червні 2011р. обумовлені послуги та зобов'язувався їх сплатити на суму 90 000,00 грн. в т.ч. ПДВ за травень та 90000,00 в т.ч. ПДВ за червень 2011р. Факт надання - отримання послуг підтверджується актами виконаних робіт від 31.05.2011р. та 30.06.2011р.

01.01.2011р. між позивачем та TOB «Шувар»укладено Договір № 10, відповідно до якого TOB «Шувар»передано позивачу за плату в тимчасове володіння та користування інфраструктуру ОРСП. Відповідно до цього ж Договору, сторонами погоджено що інфраструктура оптового ринку сільськогосподарської продукції - це система обслуговуючих структур, тимчасових споруд, систем, мереж, ліній, служб, тимчасових складських приміщень, сховищ, площадок, павільйонів, обладнання, транспорту, під'їзних та внутрішніх шляхів, засобів зв'язку, а також іншого майна та немайнових активів, що передаються на умовах цього Договору, з метою організації діяльності оптових ринків сільськогосподарської продукції.

Відповідно до акта від 01.01.2011р. приймання-передачі до договору № 10, який укладений у місті Львові 01.01.2011р., сторонами засвідчено факт приймання-передачі.

Згідно з актами № ОУ-0083179, №ОУ-0084106, №ОУ-0084113, №ОУ-0085982, №ОУ-0085990, №ОУ-0087856, №ОУ-0087865, №ОУ-0089697, №ОУ-0089706, №ОУ-0090622, №ОУ-0091539 здачі-прийнятгя робіт (надання послуг), актом надання послуг №5855 від 31.12.2011 року, сторонами погоджено що позивачу надано послуги з січня 2011 року по грудень 2011 року на суму 1 000 000,00 грн. без ПДВ щомісячно.

Позивач обгрунтовує безпідставність твердження відповідача тим, що оплачені суми не лише підтверджуються первинними документами, але і тим, що ТзОВ «РПС Шувар»впродовж тривалого часу співпрацює з вищезгаданими контрагентами. На підтвердження цього додав до матеріалів справи картку рахунку №6852.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно вимог п. 44.1 ст.44 Податкового Кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних

документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

У відповідності до вимог пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового Кодексу України, визначено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також, з позицій податкового обліку всі витрати платника податків мають бути підтверджені документально з відповідним оформленням первинних документів. Позивач надало належним чином оформленні первинні документи, які підтверджують фактичне отримання товарів, послуг та, відповідно, встановлення використання в господарській діяльності тих товарів (робіт, послуг) які повинні були поставлятись. Понесені витрати на отримані послуги оформлені відповідними документами, які підтверджують фактичне їх отримання.

Відповідно до ст.1, 2 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704. Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Згідно з ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», - господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких приведе до отримання економічних вигод у майбутньому, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені на час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства установи для прийнятті рішення.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що в повній мірі зроблено позивачем.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте, податковим органом, конкретних доказів, на підставі яких можна дійти до висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства суду надано не було. Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не є достатньо обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток правомірним.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС від 12.09.2012 року №0002912321.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар»2146 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р. Брильовський

Повний текст постанови виготовлено 12.11.2012 р.