Постанова № 27433532, 30.10.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2012 року 2а-4394/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Петренка В.А.,

за участю представників сторін:

від позивача -Бойко Г.В.,

від відповідача -не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий центр -«Сосновий край»

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий центр -«Сосновий край»з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.09.2012 № 0010281501.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі Акта перевірки, за результатами якої відповідач дійшов висновку про порушення підприємством порядку заповнення податкових накладних, що виявилось у заповненні номерів вручну. Такі податкові накладні, на думку податкового органу, не відповідають вимога чинного податкового законодавства і не можуть бути підставою для віднесення до складу податкового кредиту. Крім того, в Акті перевірки встановлено, що у підприємства наявна заборгованість за зобов'язанням, за яким минув строк давності, тобто, безнадійна заборгованість відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на податковий кредит і бюджетне відшкодування відсутнє.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового про порушення позивачем вимог підпункту 7.2.2, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і підпункту 14.1.11 пункту 14.1 пункту 102.5 статті 102, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статі 135, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України є помилковими і необґрунтованими. Тому, просив суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі і просив суд позов задовольнити.

Під час судового розгляду представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, надали суду письмові заперечення.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що номери податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит за перевіряємий період заповнені вручну, що є порушенням вимог чинного податково законодавства. При цьому, відповідач стверджує, що підприємством безпідставно віднесено від'ємне значення сум ПДВ до рядку 24 декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року у зв'язку з наявністю у підприємства безнадійної заборгованості. Таким чином, відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, посадовими особами Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку ТОВ «Оздоровчий центр -«Сосновий край»з питань достовірності формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду червень 2012 року, за результатами якої складено Акт від 04.09.2012 № 1261/15-2/32630131 (далі -Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки, за результатами її проведення податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту за 3 квартал 2009 року в сумі ПДВ 55189,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі ПДВ 56,00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі ПДВ 158730,00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі ПДВ 201895,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі ПДВ 14689,20 грн., а також про безпідставність віднесення від'ємного значення сум ПДВ в 24 рядок декларації за червень 2012 року в сумі ПДВ 31539,00 грн.

Даного висновку відповідач дійшов у зв'язку з наступним.

Як виявлено перевіряючими, підставою для формування податкового кредиту були податкові накладні, отримані у зв'язку зі сплатою будівництва оздоровчого центру в смт. Буча по вул. Грибоєдова, 1-а TOB «Компанія Енергобудлізинг», а саме - за послуги з виконання функцій замовника з будівництва об'єкту згідно договору комісії 34/1-08 від 01.08.2008 та сплату коштів КП «Бучанське УЖКГ»за оренду офісного приміщення у 3 кварталі 2009 року.

Так, перевіркою досліджено наступні накладні (сторінка 4 Акта):

за 3 квартал 2009 року:

- № 1747 від 30.09.2009, отримана від КП «Бучанське УЖКГ»за оренду офісного приміщення, загальна сума 316,36 грн., ПДВ 52,73 грн.

- № 45 від 31.07.2009, отримана від TOB «Компанія Енергобудлізинг»за послуги з виконання функцій замовника з будівництва об'єкту згідно договору комісії 34/1-08 від 01.08.2008 року, загальна сума 330877,37 грн., ПДВ 55146,23 грн.;

за 1 квартал 2010 року:

- № 259 від 28.02.2010, отримана від КП «Бучанське УЖКГ»за оренду офісного приміщення , загальна сума 334,13 грн., ПДВ 55,69 грн.;

за 2 квартал 2010 року:

- № 12 від 31.05.2010, отримана від TOB «Компанія Енергобудлізинг»за послуги з виконання функцій замовника з будівництва об'єкту згідно договору комісії 34/1-08 від 01.08.2008, загальна сума 370869,47 грн., ПДВ 61811,58 грн.;

- № 13 від 31.05.2010, отримана від TOB «Компанія Енергобудлізинг»за послуги з виконання функцій замовника з будівництва об'єкту згідно договору комісії 34/1-08 від 01.08.2008, загальна сума 171043,58 грн., ПДВ 28507,26 грн.;

- № 22 від 30.06.2010, отримана від TOB «Компанія Енергобудлізинг»за послуги з виконання функцій замовника з будівництва об'єкту згідно договору комісії 34/1-08 від 01.08.2008, загальна сума 410 469,60 грн., ПДВ 68 411,60 грн.;

за 3 квартал 2010 року:

- № 24 від 30.07.2010, отримана від TOB «Компанія Енергобудлізинг»за послуги з виконання функцій замовника з будівництва об'єкту згідно договору комісії 34/1-08 від 01.08.2008, загальна сума 1211372 ,80 грн., ПДВ 201895,47 грн.;

за 4 квартал 2010 року:

- № 39 від 31.12.2010, отримана від TOB «Компанія Енергобудлізинг»за послуги з виконання функцій замовника з будівництва об'єкту згідно договору комісії 34/1-08 від 01.08.2008, загальна сума 88135,20 грн., ПДВ 14689,20 грн.

Як вбачається зі сторінки 6 Акта, перевірюяими зазначено, що відповідно до наданих (завірених підписом та печаткою) до перевірки зазначених вище податкових накладних встановлено порушення порядку виписки податкової накладної, а саме виявлено дописування номера податкової накладної вручну (кульковою, гелевою, чорнильною або іншою ручкою).

У зв'язку з цим, податковий орган дійшов висновку про те, що підприємством в порушення підпункту 7.2.2, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість у вказаних періодах на загальну суму 2583102,18 грн., сума податку на додану вартість 430517,03 грн.

Крім того, відповідно до пункту 3.4 Акта (аркуш 6 Акта) особами, які проводили перевірку встановлено, що залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду згідно даних рядку 24 декларації ТОВ «Оздоровчий центр -«Сосновий край» з ПДВ за червень 2012 року складає 872828,00 грн., в тому числі залишок від'ємного значення сум податку на додану вартість за 2 квартал 2009 року у розмірі 31539,00 грн. по якому минуло 1095 днів.

Враховуючи викладене, у разі якщо залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформований за придбаними товарами/послугами, протягом терміну позовної давності платником ПДВ є неоплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими. Тобто факт їх придбання відсутній, як це передбачено у пункті 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, а тому право на податковий кредит та відповідно бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за такими товарами/послугами у платника відсутнє.

За таких обставин, перевірючі дійшли висновку про порушення позивачем вимог абзацу «а»підпункту 14.1.11 пункту 14.1, пункту 102.5 статті 102, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України у зв'язку з чим, підприємством безпідставно віднесено від'ємне значення сум податку на додану вартість (рядок 24) декларації за червень 2012 року у сумі 31539,00 грн.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.09.2012 № 0010281501, згідно з яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 462098,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Поняття платників податку на додану вартість, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до 01.01.2011 визначалось Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі -Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР) передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, податкове зобов'язання -це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Згідно з вимогами Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР, єдиною підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку -покупця товару належним чином оформленої податкової накладної.

Тобто, можливість включення відповідної суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту пов'язується з моментом отримання платником від контрагента належно оформленої податкової накладної.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Порядок заповнення і форми податкових накладних у період 2009 і 2010 року визначався спеціальними нормативно-правовими актами, а саме -Порядком заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 (далі -Порядок № 165) і Порядком заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПА України від 21.12.2010 № 969 (далі -Порядок № 969).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 165 і пункту 1 Порядку № 969 податкова накладна може друкуватися поліграфічним методом, за допомогою комп'ютера або іншим методом.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, Порядок № 165 і Порядок № 969 допускали друк податкових накладних і поліграфічним методом, за допомогою комп'ютера і іншим методом.

Тобто, як вбачається з даних нормативно-правових актів, заборона щодо заповнення податкових накладних або їх складення вручну (кульковою, гелевою, чорнильною або іншою ручками) відсутня.

При цьому, будь-які виправлення або дописування у податкових накладних, які досліджувались податковим органом, відсутні.

Враховуючи, викладене, а також з огляду на те, що спеціальними нормативно-правовими актами, відповідно до яких здійснювалось оформлення і складення податкових накладних не було заборонено здійснювати записи до податкових накладних вручну, твердження податкового органу про невідповідність таких накладних, виписаних позивачу ТОВ «Компанія Енергобудлізинг»і КП «Бучанське УЖКГ»вимогам чинного законодавства є необґрунтованим.

Відносно посилання відповідача на існування безнадійної заборгованості Товариства в розумінні абз. "а" підпункту 14.1.1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України і підпункту 135.5.4 пункту 135.5. статті 135 Податкового кодексу України щодо включення до складу «інших доходів»суми безнадійної кредиторської заборгованості, слід зазначити наступне.

Відповідно до абз. "а" підпункту 14.1.1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість, що відповідає одній з таких ознак - заборгованість за зобов 'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності».

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 1.3 пункту 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних , виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 №327 (далі - Порядок) акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Згідно з підпунктом 1.7 пункту 1 Порядку факти виявлених порушень податкового законодавства викладаються в акті чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, якщо податковий орган стверджує в Акті про існування безнадійної заборгованості, то в Акті за результатами перевірки повинно бути відображено - які бухгалтерські регістри досліджено, на яких рахунках і станом на яку дату було відображено платником податку виникнення конкретної кредиторської заборгованості, в якій сумі, перед яким кредитором. Лише дослідження договірних документів або відповідних первинних документів щодо передачі товарів, робіт, послуг не дає підстави стверджувати про виникнення кредиторської заборгованості товариства як боржника. Крім того, на думку суду, податковий орган повинен встановити також конкретні дати виникнення права вимоги того чи іншого кредитора до платника податків щодо оплати товарів, робіт, послуг. Без встановлення цих даних підстави для висновку щодо існування простроченої кредиторської заборгованості підприємства відсутні.

Проте, як вбачається з Акта перевірки, у ньому не зазначені відомості щодо дослідження відповідачем, яка саме кредиторська заборгованість виникла, коли, по відношенню до якого кредитора і в якій сумі, і на яких рахунках бухгалтерського обліку ТОВ «Оздоровчий центр «Сосновий край»ці сум заборгованості зафіксовані податковим органом не було досліджено жодних первинних чи договірних документів та не встановлено взагалі існування будь-яких конкретних зобов'язань, за якими підприємство виступало б в якості боржника.

Крім того, посилання податкового органу на те, що інформація в Додатку № 2 до податкової декларації з ПДВ за червень 2012 року про те, що в першому кварталі 2009 року залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступних податкових періодів, становив 31 539,00 грн. є беззаперечним доказом несплати позивачем товарів, робіт, послуг, по яким минув строк позовної давності і доказом їх безоплатного отримання, і як наслідок порушення позивачем вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України необґрунтоване з наступних підстав.

Як вбачається з абзацу 6 сторінки 7 Акта відповідач зазначив - у разі якщо залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформований за придбаними товарами/послугами, протягом терміну позовної давності платником ПДВ є неоплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, як це передбачено у пункті 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, а тому право на податковий кредит і відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами/послугами у платника відсутнє.

Суд звертає увагу, що поняття залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступних податкових періодів (надалі - залишок від'ємного значення) полягає в тому, що відображає перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язаннями відповідного податкового періоду. Тобто, залишок від'ємного значення жодним чином не пов'язаний з датою виникнення зобов'язання зі сплати за отримані роботи, послуги або товари. Адже право на податковий кредит виникає з моменту отримання покупцем податкової накладної, а обов'язок сплачувати за товар, роботу, послугу виникає з дати, узгодженої сторонами зобов'язання в договорі, або моментом вимоги кредитора, якщо в договорі дата платежу не була визначена. Тому твердження податкового органу про те, що факт виникнення залишку від'ємного значення в першому кварталі 2009 року є доказом настання дати виконання платіжних зобов'язань позивача та початком перебігу позовної давності є помилковими.

Під час судового розгляду судом заслухано пояснення особи, яка здійснювала перевірку - Стаднійчук Л.М. з питань безпідставного відшкодування від'ємного значення в розмірі 31 539,00 грн., проте, будь-яких доказів щодо порушення позивачем вимог підпункту 14.1.11 пункту 14.1 пункту 102.5 статті 102, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статі 135, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України суду надано не було.

Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог підпункту 7.2.2, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»і підпункту 14.1.11 пункту 14.1 пункту 102.5 статті 102, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статі 135, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2012 року, є безпідставними.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 17.09.2012 № 0010281501, підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно зі статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивач вимог про відшкодування судових витрат не заявляв, судовий збір на користь позивача стягнення не підлягає.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 17.09.2012 № 0010281501.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 05 листопада 2012 р.