Постанова № 27433274, 05.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/9130/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13-00 год.,

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Волгіної Н.П.,

при секретарі Прокопенко Н.М.,

за участю:

представника позивача - Серякової О.О.,

представника відповідача - Крамінської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області

до Першого Воєнізованого Гірничорятувального загону

про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області, звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з Першого Воєнізованого Гірничорятувального загону на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки заборгованість з відшкодування пільгових пенсій в сумі 1 650 089,99 грн., обґрунтовуючи це наступним.

Перший Воєнізований Гірничорятувальний загін зареєстрований 19.02.1991 року платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області, реєстраційний номер 05-11-01-0062.

За період з січня 2012 року по червень 2012 року включно Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області до Першого Воєнізованого Гірничорятувального загону (далі - 1ВГРЗ) направлялись розрахунки фактичних витрат Управління на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які прийняті боржником без заперечень. Згідно направлених розрахунків загальна сума боргу відповідача перед УПФУ за вказаний період становить 1 650 089,99 грн. Заборгованість на теперішній час не погашена.

Несплата фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, тягне за собою несвоєчасне надходження коштів до ПФУ України, що наносить шкоду економічним інтересам держави.

В судовому засіданні представник позивача надала клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову в частині стягнення з Першого Воєнізованого Гірничорятувального загону заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2012 року по червень 2012 року по наступним працівникам відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 в загальній сумі 20 698,48 грн.

Ухвалою суду від 05.11.2012 року адміністративний позов в частині стягнення з Першого Воєнізованого Гірничорятувального загону заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2012 року по червень 2012 року по працівникам відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - в загальній сумі 20 698,48 грн. залишено без розгляду.

В іншій частині позовні вимоги, а саме, в частині стягнення з Першого Воєнізованого Гірничорятувального загону заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2012 року по червень 2012 року по працівникам відповідача (крім ОСОБА_3 та ОСОБА_4) в загальній сумі 1 629 391,51 грн, - підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог позивача, зазначивши наступне.

Відповідно до Закону України «Про аварійно - рятувальні служби» від 14.12.1999 року № 1281-XIV, Гірничого закону України від 06.10.1999 pоку №1127-XIV, «Положення про державну воєнізовану гірничорятувальну службу у вугільній промисловості України», затвердженого наказом Мінвуглепрому від 15.07.2010 року № 251, зареєстрованого в Мінюсті 27.08.2010 року за №737/18032, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від L05.2011 року № 103 «Про затвердження структури Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України», наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 01.04.2011 року № 39 «Про затвердження переліків державних підприємств, установ, організацій та об'єднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля, та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави» та установчих документів, Перший Воєнізований Гірничорятувальний загін (далі - 1 ВГРЗ) є державною організацією, юридичною особою, професійним гірничорятувальним підрозділом Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільної промисловості України (далі - ДВГРС), яка належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. 1 ВГРЗ є державною спеціальною (воєнізованою) аварійно-рятувальною службою, яка здійснює в установленому порядку гірничорятувальне обслуговування вугільних шахт, розрізів, збагачувальних та брикетних фабрик, ін. підприємств з видобутку та переробки вугілля незалежно від форм власності, в період їх будівництва, реконструкції, експлуатації, ліквідації або консервації.

Основними завданнями 1 ВГРЗ на підприємствах, які обслуговуються, є: виконання аварійно-рятувальних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; ліквідація надзвичайних ситуацій та окремих їх наслідків; виконання робіт із запобігання виникненню та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та захисту від них працівників і підприємств; захист навколишнього природного середовища та локалізація зони впливу шкідливих і небезпечних чинників, що виникають під час аварій; виконання робіт протиаварійного призначення.

Згідно з п. 4.2. Положення про 1 ВГРЗ, майно 1 ВГРЗ є державною власністю і закріплене за ним на праві оперативного управління.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про аварійно - рятувальні служби» від 14.12.1999 року № 1281, Положення про 1 ВГРЗ, відповідач утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, які щорічно виділяються Міністерству енергетики та вугільної промисловості України як головному розпоряднику бюджетних коштів по статті «Гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах». Згідно з ст. 2 Бюджетного кодексу України 1 ВГРЗ є одержувачем бюджетних коштів, які йому надаються через Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, та витрачаються згідно з Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення гірничорятувальних заходів вугледобувних підприємствах.

Згідно зі ст. 52 Господарського кодексу України, 1 ВГРЗ здійснює некомерційну господарську діяльність та є неприбутковою організацією. За таких умов на відповідача поширюється дія Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456-VI.

За приписами ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується (в тому числі), на принципі цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Згідно ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного визначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення гірничорятувальних заходів на вугледобувних підприємствах, який затверджений постановою КМ України від 23.02.2011 року № 154, не передбачає бюджетних асигнувань на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1.

Внесення вказаної плати на відшкодування пільгових пенсій не передбачено і паспортом бюджетної програми на 2012 року «Гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах».

Крім цього, абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV визначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1. Проте, правова природа такої плати, порядок та умови примусового стягнення цієї плати не визначені.

Крім того, згідно абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону 1058-ІV вказана плата вноситься саме за рахунок коштів, призначених на оплату праці, тому для організацій, що фінансуються з бюджету, стягнення такої плати на користь Пенсійного фонду безпосередньо змінює призначення бюджетних коштів, які спрямовуються на оплату праці працівників таких організацій, що суперечить приписам Бюджетного кодексу України.

Правова колізія між нормами абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV та вищенаведеними нормами Бюджетного кодексу України стосовно бюджетних організацій підлягає вирішенню на користь Бюджетного кодексу України, який прийнятий 08.07.2010 року, тобто, пізніше, ніж Закон України 31.05.2005 року № 2613-ІV, яким внесено зміни до Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV.

Крім цього, відповідачем у запереченні зазначено, що розрахунки фактичних витрат на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є належним доказом понесених позивачем витрат.

Також позивачем не підтверджено факт направлення зазначених розрахунків на адресу відповідача.

З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, який набрав чинності 01.01.2004 року, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, сій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом,

Згідно з п. 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка передбачала, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів «б»-«з» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році, 100 процентів - з 1996 року, було виключено відповідно до Закону України від 17.02.2000 року № 1461 -ІІІ «Про внесення змін до деяких законів України».

Отже, в момент прийняття Закону № 1058-ІV, Закон України «Про пенсійне забезпечення» не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що позбавляє таке відшкодування статусу загальнообов'язкового платежу.

Саме тому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з Першого Воєнізованого Гірничорятувального загону на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки заборгованість з відшкодування пільгових пенсій за період з січня 2012 року по червень 2012 року по працівникам відповідача (крім ОСОБА_3, ОСОБА_4) в загальній сумі 1 629 391,51 грн., такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області, є органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Порядок відшкодування підприємствами витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, викладений в «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1.

Відповідно до приписів п. 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог п. 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Перший Воєнізований Гірничорятувальний загін, ідентифікаційний код 00159456, є державною організацією, зареєстрований 27.12.1991 року виконавчим комітетом Горлівської міської ради, внесений до ЄДРЮО ФОП за номером 10002914054, місцезнаходження - 84637, Донецька область, м. Горлівка, Центрально-Міський район, пр-т Леніна, буд. 219 (т. 1, а.с. 79-80, 82-83). Включений до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів (т. 1, а.с. 84).

Згідно повідомлення УПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки відповідач знаходиться на обліку у позивача з 19.02.1991 року як платник внесків, реєстраційний номер 05-11-01-0062 (т. 1, а.с. 93).

Як встановлено судом в судовому засіданні, підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем під час розгляду справи, працівникам 1 ВГРЗ правомірно призначена та виплачена пенсія на підставі п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (т. 1 а.с. 139-216, 223-250, т. 2 а.с. 10-45).

УПФУ в Центрально - Міському районі м. Горлівки надіслало на адресу відповідача розрахунки сум заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з січня 2012 року по червень 2012 року в розмірі 1 650 089,99 грн. (т. 1, а.с. 9-47), які були отримані відповідачем (т. 1, а.с. 15 (друга сторінка), а.с. 16, 37, 40 (друга сторінка)). Як з'ясовано в судовому засіданні, зазначені розрахунки станом на час розгляду справи відповідачем не оскаржувались.

Крім цього, судом встановлено, що у червні 2012 року між сторонами був підписаний акт звірки заборгованості № 479, відповідно до якого відповідачем було підтверджено наявну заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам 1 ВГРЗ за період з 01.01.2012 року по 01.07.2012 року в сумі 1 650 089,99 грн. (т. 1 а.с. 94-97).

На момент звернення до суду Перший Воєнізований гірничорятувальний загін заборгованість по оплаті зазначених витрат на користь УПФУ в Центрально - Міському районі м. Горлівки за період з січня 2012 року по червень 2012 року в розмірі, зазначеному у розрахунках, - 1 650 089,99 грн. не відшкодував.

В судовому засіданні, яке відбулось 05.11.2012 року представником відповідача було надане платіжне доручення № 1278 від 23.10.2012 року на суму 51 851,00 грн. (призначення платежу - відшкодування фактичних затрат на виплату пільгових пенсій) (т. 2, а.с. 49). Зазначений платіж представник відповідача просила зарахувати в рахунок часткового погашення заборгованості, яка є предметом розгляду у цієї справі.

При прийнятті рішення суд керується наступним.

Згідно до пункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

У відповідності до абз. 3 п. 6.1 зазначеної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України у таких розмірах:

20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

За змістом п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пп. 1 та 2 ст. 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до п.п. "а", "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 01.01.2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог ст. 14 Закону № 1788-ХІІ.

Наведена правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду України від 25.09.2012 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до відкритого акціонерного товариства "Росава" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України суд при прийнятті рішення керується вказаною правовою позицією.

Крім того, суд бере до уваги, що розрахунки фактичних витрат відповідачем не оскаржувалися; відповідачем підписаний акт звірки, відповідно до якого відповідач погодився з існуючою заборгованістю; 23.10.2012 року відповідачем до Управління Пенсійного фонду перераховано 51 851,00 грн. із зазначенням платежу «відшкодування фактичних витрат на виплату пільгових пенсій за січень 2012 року п. «а» ст. 13 Закону України № 1058-ІV».

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За приписами пункту 6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно пункту 6.10 Інструкції № 21-1 відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених положень законодавства суд приходить до висновку, що відповідач повинен відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.01.2012 року по 01.07.2012 року в сумі 1 629 391,51 грн.

Посилання представника відповідача на часткове відшкодування заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за спірний період в розмірі 51 581,00 грн., як на підставу для зменшення суми заборгованості з відшкодування витрат за спірний період, є необґрунтованими, оскільки, як встановлено під час розгляду справи (та не заперечується представниками сторін) у відповідача - Першого воєнізованого гірничорятувального загону - рахується заборгованість, яка на час розгляду справи відповідачем не сплачена.

Постановою Пенсійного фонду України № 21-2 від 27.09.2010 року затверджений Порядок ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів.

Цим Порядком установлюється механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сум штрафів та пені, що застосовуються до платників, на яких покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, регресних вимог, адміністративних штрафів.

Відповідно до пункту 5.4 цього Порядку визначено, що операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про правомірність зарахування позивачем сплаченої відповідачем суми в розмірі 51 581,00 грн. згідно платіжного доручення від 23.10.2012 року № 1278 в рахунок існуючої у 1 ВГРЗ за минулі періоди.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог до Першого Воєнізованого Гірничорятувального загону про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (тобто, за списком № 1) в сумі 1 629 391,51 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про пенсійне забезпечення", ст. 2, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 112, ст. 122-154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області до Першого Воєнізованого Гірничорятувального загону про стягнення з Першого Воєнізованого Гірничорятувального загону на користь управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача, за період з січня 2012 року по червень 2012 року в сумі 1 629 391,51 грн. - задовольнити.

Стягнути з Першого воєнізованого гірничорятувального загону (код ЄДРПОУ 00159456) на користь управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача, за період з січня 2012 року по червень 2012 року в сумі 1 629 391 (один мільйон шістсот двадцять дев'ять тисяч триста дев'яносто одну) гривню 51 копійку.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та її вступна та резолютивна частини проголошена в судовому засіданні 5 листопада 2012 року в присутності представників сторін.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 12 листопада 2012 року.

Суддя Волгіна Н.П.