Постанова № 27432951, 06.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/12565/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Троянова О.В.

при секретарі Максімчук М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області (м. Макіївка)

до

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області (м. Макіївка)

про

стягнення суми заборгованості по відшкодуванню пенсій за період з квітня 2012 року по червень 2012 року, які не були прийняті фондом, на загальну суму 7404,36 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Маркін О.О. - за посв. №145 від 02.08.2012 року,

від відповідача: Асєєва Г.В. - за посв. № 52 від 15.09.2010 року

Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області звернулось до суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню пенсій за період з квітня 2012 року по червень 2012 року, які не були прийняті фондом, на загальну суму 7404,36 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у його задоволені у повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В :

24 вересня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області звернулась до суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню пенсій за період з квітня 2012 року по червень 2012 року, які не були прийняті фондом, на загальну суму 7404,36 грн..

Мотивував свої вимоги, тим, що відповідно до п. п. „г", „д" п. 1 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на органи Фонду соціального страхування покладено обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по у зв'язку із втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно до ст. 7 Закону України № 2272 від 22.02.2001 року "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, починаючи з 1 квітня 2001 року повинні відшкодовувати органам пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління ПФУ від 03.03.2003 року №4-5 та правління Фонду соцстрахування від нещасних випадків в Україні від 04.03.2003 року №4, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697, органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням ПФУ і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Управлінням Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області були направлені відповідачу акти щомісячної звірки понесених витрат на виплату адресної допомоги за період з квітня 2012 року по червень 2012 року та витрат на доставку у загальному розмірі 6089,04 грн. та витрат на її доставку у розмірі 29,49 грн., які не були прийняті Фондом у зв`язку з посиланням постанову Кабінету Міністрів України №265 від 26.0.08р.

Крім того мотивував свої вимоги тим, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали трудове каліцтво в державах СНД а тому підлягають стягненню з відповідача у розмірі 1151,58 грн. основного розміру пенсії, у розмірі 125,40 грн. цільової грошової допомоги та витрати на її виплату та доставку у розмірі 8,85 грн.

Просив стягнути з відповідача сплачену пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 7404,36 грн. з квітня 2012 року по червень 2012 року.

Представник відповідача надав заперечення проти адміністративного позову в яких просив відмовити у його задоволені зазначивши, що відповідно до п. 4 Постанови КМУ №265 від 26.03.2008 року "Деякі питання пенсійного забезпечення" виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога тобто за рахунок коштів пенсійного фонду України або державного бюджету, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не належать до числа соціальних послуг та страхових виплат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, а отже, ця дотація не повинна включатися до заліку витрат Пенсійного фонду України. Враховуючи те, що нормами діючого законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку і професійного захворювання передбачено відшкодування витрат на виплату пенсій, а не державної адресної допомоги, що суперечить діючому законодавству, тому сума щомісячної державної адресної допомоги не повинна включатися до заліку вищезазначених витрат Пенсійного фонду

Крім того вказав що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не були застраховані в Україні і за них не сплачувались страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, зазначивши, що підстав для відшкодування Пенсійному фонду України Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання виплат пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам країн - учасниць СНД відсутні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що за період з квітня 2012 року по червень 2012 року УПФУ були складені акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яким виплачено державну адресну допомогу, основний розмірі пенсії та цільова грошова допомога за період з квітня 2012 року по червень 2012 року та витрат на доставку у загальному розмірі 7404,36 грн., які він надав відповідачеві для заліку.

За результатами розгляду наданих актів, сторонами були складені таблиці розбіжностей до інформації про відшкодування відповідачем вказаних витрат, по яким суми виплаченої адресної допомоги та відповідних витрат з виплати і доставки пенсій (поштовий збір) не прийняті до заліку за вказаний період.

Позивач не погодився з таким рішення відповідача та звернувся до суду за захистом порушеного права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», Пенсійний фонд України, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.

Згідно ч. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Відповідно ст. 8, ст. 10, ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України. Виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, які відраховуються підприємствами і організаціями та громадянами на заходи соціального страхування. Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Пенсійне забезпечення громадян, відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, у тому числі, пенсій призначених у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань та втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань здійснюється органами Пенсійного Фонду.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача державної адресної допомоги по особових справах потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період з квітня 2012 року по червень 2012 року у розмірі 6089,04 грн. а також витрат на її доставку у розмірі 29,49 грн., суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26 березня 2008 р. N 265 запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.

Пунктом 4 цієї Постанови визначено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 81 вказаного Закону передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Законом України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон України № 16/98) встановлені основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Конституції України, визначені принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Відповідно до ст. 25 Закону України № 16/98 перелічені види соціальних послуг і матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом визначено статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». У вказаному переліку відсутня державна адресна допомога.

Постановою Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з п. 4 цього Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

У зазначеному переліку також відсутні витрати, пов'язані з виплатою державної адресною допомоги.

З огляду на зазначене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат щомісячної адресної допомоги не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат щомісячної адресної допомоги не підлягають задоволенню, задоволенню також не підлягають і заявлені відповідні витрати щодо доставки цієї допомоги.

Щодо стягнення основного розміру пенсії по особових справах потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період з квітня 2012 року по червень 2012 року у розмірі 1118,40 грн., а також витрат на виплату та доставку зазначених пенсій у розмірі 8,85 грн., суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, позивачем виплачена пенсія ОСОБА_3 - у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, який стався 26.11.74р. на території СРСР, ОСОБА_4 - у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, який стався 08.05.71р. на території СРСР.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійних захворювань, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Відповідно п. "а" ст. 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійних захворювань призначаються незалежно від стажу роботи.

Згідно п. 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI цього Закону встановлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Таким чином, обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від сплати Фонду страхових взносів підприємств, на яких ушкоджено здоров`я потерпілого.

Як вбачається з абз. 7 пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" та "Про пенсійне забезпечення" розроблено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань.

Цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань.

Відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків.

Згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я або професійних захворювань застрахованої особи.

Згідно ст. 2 Угоди «Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків», підписаної 09.09.1994 року між частиною держав колишнього СРСР, відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.

Як вбачається з зазначеної норми Закону, вона регулює відносини, які є предметом спору у цій справі та пов'язані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.

Відповідно ст. 1 Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення» від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, посилання відповідача на положення Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення», щодо не встановлення обов`язку відшкодування Фондом сплачених пенсії не приймається судом до уваги, оскільки за змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області про стягнення заборгованість з відшкодування основного розміру пенсій виплаченої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період з квітня 2012 року по червень 2012 року у розмірі 1118,40 грн. є обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги в частині стягнення заборгованість з відшкодування основного розміру пенсій виплаченої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період з квітня 2012 року по червень 2012 року у розмірі 1118,40 грн. підлягають задоволенню, то підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення витрат на виплату та доставку зазначених пенсій у розмірі 8,85 грн.

Щодо стягнення основного розміру пенсії по особової справі потерпілого ОСОБА_5. за період з квітня 2012 року по червень 2012 року у розмірі 33,18 грн., стягнення цільової грошової допомоги з квітня 2012 року по червень 2012 року у розмірі 125,40 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року, сторони додержуватимуться такого порядку щодо відшкодування Працівникам шкоди внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, одержаного у зв'язку з виконанням трудових обов'язків:

а) відшкодування шкоди внаслідок трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також смерті потерпілого здійснюється Стороною, законодавство якої поширювалось на Працівника на момент одержання каліцтва;

б) відшкодування шкоди внаслідок професійного захворювання або смерті потерпілого, яка настала у зв'язку з ним, здійснюється Стороною, законодавство якої поширювалось на Працівника під час його трудової діяльності, яка викликала професійне захворювання, навіть якщо зазначене захворювання вперше було виявлене на території іншої Сторони.

Відтак, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території Російської Федерації, є уповноважений орган Російської Федерації.

Факт нещасного випадку на виробництві, який стався з ОСОБА_5, підтверджений актом № 3 про нещасний випадок від 07.09.1995 р. Нещасний випадок стався на підприємстві роботодавця, яке знаходиться на території незалежної держави - Російської Федерації.

З огляду на вищевикладене, та на те, що нещасний випадок з ОСОБА_5 стався на території Російської Федерації, у відповідача не виникає зобов'язання по відшкодуванню витрат в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року, а тому і не підлягають задоволеню позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відшкодування основного розміру пенсій виплаченої за період з квітня 2012 року по червень 2012 року ОСОБА_5 у розмірі 33,18 грн. та стягнення цільової грошової допомоги з квітня 2012 року по червень 2012 року у розмірі 125,40 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998 року №16/98-ВР, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26 березня 2008 р. N 265, Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який затверджений Постановою Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 №376/7697, ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню пенсій за період з квітня 2012 року по червень 2012 року, які не були прийняті фондом, на загальну суму 7404,36 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області (86114, Донецька область, м. Макіївка, вул. Маліновського, 2, р/р 3710001003668 в УДК в Донецькій області, МФО 834016, інд. код 25968346) на користь Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області (86114, Донецька область, м. Макіївка, вул. Маліновського, 10, р/р 256063012038 в ДОУ ВАТ Державний ощадний банк України, МФО 335106, інд. код 21955045) заборгованість по відшкодуванню основного розміру пенсій та витрат на її доставку за період з квітня 2012 року по червень 2012 року у розмірі 1127 (одна тисяча сто двадцять сім) грн. 25 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 06 листопада 2012 року.

Повний текст постанови складений 12 листопада 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.