Постанова № 27432895, 06.11.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 року Справа № 2а/0370/3399/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Сметані Т.В.,

за участю представника позивача Клюшниченко М.В.,

представників відповідача Березної Т.О., Сафарової О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Старленд» до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Старленд» (далі - ТзОВ «Старленд», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Ківерцівська МДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000152301 від 15.08.2012 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 01.08.2012 року товариство отримало рекомендований лист в якому знаходився акт № 519/2200/33351597 від 18.07.2012 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Старленд» з питань достовірності формування значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року». За результатами перевірки та на підставі вищевказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000152301 від 15.08.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 293099,00 грн.

Вважає, що позапланову невиїзну перевірку було проведено із процесуальними порушеннями та оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте всупереч чинному законодавству України та фактичним обставинам справи, оскільки запитів від Ківерцівської МДПІ щодо документального підтвердження недостовірності даних не надходило. Ківерцівська МДПІ не мала законних підстав розпочати позапланову невиїзну перевірку, так як не повідомила позивача про початок перевірки відповідно до чинного законодавства.

Крім того, позивач не погоджується з висновками Луцької ОДПІ викладеними в акті № 519/2200/33351597 від 18.07.2012 року про те, що ТзОВ «Старленд» втратило право на податковий кредит і відповідно на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 293099,0 грн. в результаті чого зменшено значення рядка 24 декларації за травень 2012 року в сумі 293099 грн. в т.ч.: за квітень 2006 року в сумі 96576 грн., жовтень 2006 року в сумі 66303 грн., листопад 2006 року в сумі 84555 грн., травень 2008 року в сумі 12665 грн., оскільки відповідно до вимог ПК України за товариством зберігається право на використання накопиченого ними податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації). Тому, ТзОВ «Старленд» має право відображати залишок від'ємного значення оплаченого податкового кредиту до повного його погашення або шляхом нарахування податкових зобов'язань або шляхом отримання права на бюджетне відшкодування.

Отже, висновки відповідача про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, є необґрунтованими, упередженими та зроблені у зв'язку із неправильним тлумаченням норм податкового законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, з підстав викладених в позовній заяві та просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000152301 від 15.08.2012 року.

Представники Луцької ОДПІ у судовому засіданні проти позову заперечили, в наданих суду усних поясненнях та письмових запереченнях посилаються на те, що позапланова невиїзна перевірка позивача проведено відповідно до вимог Податкового Кодексу України. Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 1095 днів, а тому відповідно до абзацу „а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності є безнадійною заборгованістю. Залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформовано платником ПДВ за придбаними товарами (послугами) по завершенню терміну позовної давності є неоплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, а тому право на податковий кредит у позивача відсутній.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що ТзОВ «Старленд» зареєстроване Рожищенською районною державною адміністрацією 25.06.2005 року, реєстраційний номер № 11921020000000104 від 25.06.2005 року. Товариство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 30.06.2005 року за № 308.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що на підставі направлення № 0001902 від 11.07.2012 року, виданого Ківерцівською МДПІ Вілігурській Людмилі Володимирівні-головному державному податковому ревізору-інспектору, інспектору податкової служби 1 рангу, відділу податкового контролю Ківерцівської МДПІ згідно з п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, та відповідно до наказу Ківерцівської МДПІ № 179 від 10.07.2012 року був здійснений вихід за юридичною адресою ТзОВ «Старленд»: Рожищенський р-н с. Носачевичі вул. Прилісна 1 для вручення наказу та направлення на проведення позапланової документальної перевірки. У зв'язку із невстановленнм за вказаною адресою посадових осіб та осіб, які уповноважені діяти від імені ТзОВ «Старленд» було складено акт від 11.07.2012 року про обстеження приміщення місця знаходження ТзОВ «Старленд». До ВПМ Луцької ОДПІ Волинської області ДПС скеровано запит на встановлення місцезнаходження посадових осіб ТзОВ «Старленд» від 11.07.2012 року.

Відповідно до положень статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Жодних доказів того, що відповідачем надсилався до позивача письмовий запит з вимогою надати пояснення та їх документальні підтвердження податковим органом суду не надано.

Разом з тим, статтею 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом ізповідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки, про те судом встановлено, що на адресу ТзОВ «Старленд» копія наказу про проведення саме позапланової невиїзної перевірки не надходила, тобто відповідачем не виконано вимоги вищевказаної статті Закону.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позапланова невиїзна перевірка ТзОВ «Старленд» проведена Ківерцівською МДПІ без дотриманням вимог Податкового Кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 12.07.2012 року по 18.07.2012 року працівниками Ківерцівської МДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТзОВ «Старленд» з питань достовірності формування значення р. 24 декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року в сумі 293099 грн., яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2006 року по 30.04.2006 року, з 01.10.2006 року по 31.10.2006 року, з 01.11.2006 року по 30.11.2006 року, з 01.05.2008 року по 31.05.2008 року.

За результатами перевірки складено акт № 519/2200/33351597 від 18.07.2012 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Старленд» з питань достовірності формування значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року», яким встановлено порушення позивачем п. 198,3 ст. 198 , п. 200.4 ст. 200 ПК України у зв'язку з чим ТзОВ «Старленд» втратило право на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 293099,00 грн. в результаті чого зменшено значення рядка 24 декларації за травень 2012 року в сумі 293099 грн., в. т.ч. за квітень 2006 року в сумі 96576 грн., жовтень 2006 року в сумі 66303 грн., листопад 2006 року в сумі 84555 грн., травень 2008 року в сумі 12665 грн.

За результатами перевірки та на підставі вищевказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000152301 від 15.08.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 293099,00 грн.

Не погодившись з даним податковим повідомлення-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку. За результатами первинної скарги рішенням ДПС у Волинській області № 4045/10/10-206 від 28.09.2012 року, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін а скаргу - без задоволення.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи, ТзОВ «Старленд» подало до Ківерцівської МДПІ декларацію з ПДВ за травень 2012 року, в якій задекларувало залишок від'ємного значення попереднього (податкового) звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 303399,00 грн. та у рядку 24 - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до кладу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - 23) у розмірі 293099,00 грн. Значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Актом перевірки визначено, що згідно з поданою ТзОВ «Старленд» до Ківерцівської МДПІ податковою декларацією з ПДВ за травень 2012 (вхідний від 15.06.2012 року № 933712009) позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 10300 грн. Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу-податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду рядок 21 декларації становить 303399,00 грн. Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду рядок 24 декларації становить 293099,00 грн. Платником подана декларація з податку на додану вартість за травень 2012 року (Вх. від 15.06.2012 № 933712009) Згідно додатку 2 декларації сума від'ємного значення, яка виникла у попередніх звітних періодах становить 293099,00 грн. а саме: за квітень 2006 року в сумі 96576,00 грн., жовтень 2006 року в сумі 66303,00 грн., листопад 2006 року в сумі 84555,00 грн., травень 2008 року в сумі 12665,00 грн. Це свідчить про те, що частина залишку від'ємного значення була фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг та не була задекларована до бюджетного відшкодування. Станом на 12.07.12 минув строк давності по кредиторській заборгованості по періодах, у яких виникла сума залишку від'ємного значення, а саме: квітень 2006 року - травень 2008 року відповідно суми залишку від'ємного значення по зазначених періодах не можуть у подальшому брати участь у бюджетному відшкодуванні.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок про те, що позивачем порушено абз. «а» п.п 14.1.11 п. 14,1 ст. 14, п. 198,3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, а саме: зменшено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) по декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року на загальну суму 293099,00 грн., яка виникла у періодах, по яких минув строк давності - квітень 2006 року в сумі 96576 грн., жовтень 2006 року в сумі 66303 грн., листопад 2006 року в сумі 84555 грн., травень 2008 року в сумі 12665 грн.

Із зазначеним висновком суд не може погодитися з огляду на наступне.

Згідно з п.п. 14.1.11. п. 14.1 ст. 14 ПК України, 14.1.11 безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;

ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Відповідно до п.п. 14.1.18. п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

За приписами п. 200.1. ст. 200 розділу V ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому, відповідно до п. 200.4. ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пункт 200.5. ст. 200 ПК України визначає, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Пунктами 200.6. ст. 200 ПК України передбачено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За даними податкової декларації за травень 2012 року сума податкового зобов'язання склала 10300,00 грн. (рядок 9), сума податкового кредиту - 0 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного (звітного) періоду має позитивне значення, яке визначене у сумі 10300,00 грн. (рядок 18), залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) періоду визначений в сумі 303399,00 грн. (рядок 21), яка складається з: значення рядка 21.2 декларації попереднього звітного (податковго) періоду в сумі 303399,00 грн. та значення рядка 24 декларації залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в сумі 293099,00 грн. урахуванням вищевказаних норм, платником податків у рядку 24 декларації визначено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) в розмірі 293099,00 грн. Значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Детально суми такого від'ємного значення зазначено платником податків у довідці про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а саме: по спірним періодам:

- у квітні 2006 року в сумі 96576,00 грн.,

- у жовтні 2006 року в сумі 99303,00 грн.,

- у листопаді 2006 року в сумі 84555,00 грн.,

-у травні 2008 року в сумі 12665,00 грн.

Таке відображення від'ємного значення з податку на додану вартість проведено позивачем відповідно до п.п. 4.6.6. Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 25.11.2011 року № 1492, згідно з яким залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відповідно до п. 102.1. ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. 102.5. ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, Ківерцівська МДПІ не визначила позивачу суми податкових зобов'язань з вищевказаного питання, платником податків не подавались заяви про повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування.

Тобто, стаття 102 ПК України не відноситься до правовідносин, що є предметом спору в даній справі.

Таким чином, суд доходить висновку, що платник податку дає право рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частинами 1. 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, судом встановлено, що вказана сума за своєю правовою природою не є бюджетним відшкодуванням і використовується лише у складі податкового кредиту наступного звітного періоду. Таким чином, на підставі наведеного вище суд приходить до висновку, що застосування строків, передбачених ст.102 Податкового кодексу України, для подання заяв на бюджетне відшкодування в даному випадку є неправомірним, оскільки вказана сума за своєю правовою природою не є бюджетним відшкодуванням.

Аналогічна позиція висловлена в листі Державної податкової служби України від 12.01.2012 року № 808/7/15-3417-16.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення форми № 0000152301 від 15.08.2012 року з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи із наданих суду частиною другою статті 162 КАС України повноважень, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов слід задовольнити повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до положень статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином з Державного бюджету України на користь - ТзОВ «Старленд» слід стягнути судовий збір у розмірі 2146,00 грн., сплачений відповідно до квитанції № ПН1922349 від 15.10.2012 року та платіжного доручення № 12 від 26 жовтня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 2,11,17,71,94,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби № 0000152301 від 15.08.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Старленд» документально підтверджені судові витрати в сумі 2146,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 09 листопада 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський