Рішення № 27431263, 08.11.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2-2679/11

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

08 листопада 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюк В. В. ,

при секретарі - Литовченко Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, пені та інфляційних витрат, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2010 року Державна іпотечна установа (надалі за текстом - позивач) звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» (надалі за текстом - відповідач 1), ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач 2), ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач 3), про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, пені та інфляційних втрат.

Зазначила, що 01.04.2008 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений договір про іпотечний кредит № 818-0201025/ФК - 08 (надалі за текстом - договір про іпотечний кредит), за умовами якого відповідач 1 надав відповідачу 2 кредит у сумі 460 000 грн., строком з 01.04.2008 року по 31.03.2023 рік включно зі сплатою 14 % річних.

В забезпечення виконання відповідачем 2 зобов'язань за договором про іпотечний кредит між відповідачем 1 та відповідачем 3 був укладений іпотечний договір № 818-0201025/Zфкіп-08 від 01.04.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий № 935 (надалі за текстом - іпотечний договір).

17.04.2008 року між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір відступлення прав вимоги № 729/08 (надалі за текстом - договір відступлення прав вимоги), за умовами якого відповідач 1 передав позивачу всі права вимоги за договором про іпотечний кредит та іпотечним договором.

17.04.2007 року між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір про обслуговування іпотечних кредитів № 5 (надалі за текстом - договір про обслуговування іпотечних кредитів), згідно з яким позивач доручив, а відповідач 1 взяв на себе зобов'язання здійснювати обслуговування іпотечних кредитів, виданих відповідачем 1 відповідно до стандартів на підставі договору про іпотечний кредит та іпотечного договору.

17.04.2008 року додатковою угодою № 31 до договору про обслуговування між позивачем та відповідачем 1, іпотечний кредит відповідача 2 був переданий на обслуговування відповідачу 1.

Відповідно до п. 2.1.1 договору про обслуговування, відповідач 1 зобов'язувався приймати в установленому порядку і в установлені договором про іпотечний кредит строки платежі від позичальників (в тому числі й від відповідача 2) в рахунок погашення суми кредиту (основного боргу), відсотків за користування ними, а також стягувати суми комісійної винагороди, неустойки (штрафів, пені тощо) на транзитний рахунок.

Пунктом 2.1.2 договору про обслуговування встановлено, що відповідач 1 зобов'язувався перераховувати суми, що направляються в рахунок погашення заборгованості по кредиту, не пізніше для наступного за днем прийому платежу відповідно до п. 2.1.1 цього договору, на поточний рахунок позивача за реквізитами: п/р № 26509048435900 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 33304730.

Додатковою угодою до договору про обслуговування від 29.12.2008 року, яка набрала чинності з 09.01.2009 року, п. 2.1.2 договору про обслуговування внесення змін щодо реквізитів поточного рахунку позивача на наступні: п/р № 26506301869 в ВАТ «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 33304730.

Станом на день подачі позову, відповідач 2 не сплатив суму заборгованості за договором про іпотечний кредит, а відповідач 1 належним чином не зміг забезпечити обслуговування кредиту, який був переданий йому на обслуговування та не перерахував позивачу відповідні грошові кошти за кредитом. Позивач, вважає, що заборгованість за договором про іпотечний кредит, пеня та інфляційні витрати підлягає стягненню з відповідачів у судовому порядку.

Таким чином, станом на 10.06.2010 року за порушення умов договору про іпотечний кредит виникла заборгованість на загальну суму 432 963 грн. 23 коп., а саме: 408 888 грн. 80 коп. - основного боргу, 21 406 грн. 94 коп. -прострочені відсотки, 2 057 грн. 43 коп. - пені за прострочення сплати кредитних коштів, 610 грн. 06 коп. - інфляційні втрати.

В подальшому, позивачем було збільшено розмір позовних вимог, зокрема станом на 25.06.2012 року за порушення умов договору про іпотечний кредит виникла заборгованість на загальну суму 577 348 грн. 40 коп., а саме: 408 888 грн. 80 коп. - основного боргу, 122 741 грн. 44 коп. -прострочених відсотків, 37 321 грн. 06 коп. - пені за прострочення сплати кредитних коштів, 8 397 грн. 10 коп. - інфляційних втрат.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.08.2011 року провадження у справі за позовом позивача в частині вимог до відповідача 1 було закрито (а.с. 71).

Представником відповідача 1 - ОСОБА_4 до суду було подано заяву про передачу справи до Подільського районного суду м. Києва за підсудністю (а.с. 151 - 152).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2011 року цивільну справу за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, пені та інфляційних витрат, було передано на розгляд до Подільського районного суду м. Києва (а.с. 154).

До початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання, про розгляд справи за його відсутності, крім того, в клопотанні зазначено, що представник позивача підтримає позов з викладених у ньому підстав просить його задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі 2, 3 в судове засідання не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Так, в судове засідання відповідачі викликалися судовими повістками - про виклик на 31.05.2011 року, 12.07.2011 року (т. 1 а.с. 165, 167).

21.06.2011 року відповідачем 1 було подано апеляцію на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 05.05.2011 року, про відкриття провадження (т. 1 а.с. 171-172).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.09.2011 року, апеляційну скаргу відповідача 1 відхилено, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 05.05.2011 року, про відкриття провадження залишено без змін (т. 1 а.с. 185-186).

10.10.2011 року справу після апеляційного розгляду було повернуто до Подільського районного суду м. Києва для продовження розгляду (а.с. т. 1 а.с. 188).

Відповідачі 2, 3 в судове засідання не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Так, в судове засідання відповідачі 2, 3 викликалися судовими повістками - про виклик на 14.11.2011 року, 08.12.2011 року (т. 1 а.с. 189, 193).

Відповідно до заяви про ознайомлення з матеріалами цієї справи, відповідач 2 ознайомилась 21.11.2011 року з матеріалами справи в повному обсязі, а відтак їй було відомо дату судового засідання на 08.12.2011 року (т. а.с. 194).

10.11.2011 року відповідачем 2 було вдруге подано апеляцію на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 05.05.2011 року, про відкриття провадження (т. 1 а.с. 195 - 198).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.12.2011 року, апеляційну скаргу відповідача 2 повернуто апелянту, із тих підстав, що неодноразове подання апеляції на зазначену ухвалу із тих же підстав діючим законодавством не передбачено, і свідчить про недобросовісне користування відповідачем2 процесуальними правами, направленими на затягування розгляду справи (т. 1 а.с. 203).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29.05.2012 року, апеляційну скаргу відповідача 2 відхилено, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 05.05.2011 року, про відкриття провадження залишено без змін (т. 1 а.с. 232).

08.06.2012 року справу після апеляційного розгляду було повернуто до Подільського районного суду м. Києва для продовження розгляду (т. 1 а.с. 234).

Відповідачі 2, 3 в судове засідання не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Так, в судове засідання відповідачі викликалися судовими повістками - про виклик на 03.07.2012 року, 20.08.2012 року (т. 1 а.с. 235, 245).

Відповідно до клопотання відповідача 2 від 02.07.2012 року, вбачається, що відповідач 1 повідомлена про дату судового засідання, однак вона вказала в своєму клопотання, що просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що вона уклала угоду з адвокатом лише 02.07.2012 року (т. 1 а.с. 194, 240 - 241). Крім того, до початку судового засідання 03.07.2012 року до суду надійшла телеграма про чергове апеляційне оскарження ухвали Подільського районного суду м. Києва від 05.05.2011 року (а.с. 239).

25.06.2011 року представником ОСОБА_4 в інтересах відповідача 2 в черговий раз було подано апеляцію на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 05.05.2011 року, про відкриття провадження (т. 1 а.с. 248-249).

Відповідно до довіреності від 28.08.2010 року відповідачем 2 надано повноваження на представництво її інтересів десятьом представникам, а вказана довіреність діє до 28.08.2013 року (т. 1 а.с. 250)

Відповідно до довіреності від 02.07.2011 року відповідачем 2 надано повноваження на представництво її інтересів шістьом представникам, а вказана довіреність діє до 02.07.2015 року (т. 1 а.с. 255)

02.07.2011 року представником ОСОБА_5 в інтересах відповідача 2 в чергове було подано апеляцію на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 05.05.2011 року, про відкриття провадження (т. 1 а.с. 253-254).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.07.2012 року, апеляційну скаргу відповідача 2, подану представником ОСОБА_4 у відкриті апеляційного провадження було відмовлено (т. 2 а.с. 2).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.07.2012 року, апеляційну скаргу відповідача 2, подану представником ОСОБА_5 у відкриті апеляційного провадження було відмовлено (т. 2 а.с. 4).

13.08.2012 року справу після апеляційного розгляду було повернуто до Подільського районного суду м. Києва для продовження розгляду (т. 2 а.с. 6).

Відповідачі 2, 3 в судове засідання не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Так, в судове засідання відповідачі 2, 3 викликалися судовими повістками - про виклик із зворотнім повідомленням на 11.09.2012 року, 10.10.2012 року, 08.11.2012 року (т. 2 а.с. 10 - 12, 23, 27, 29 - 40). Крім того, відповідача 2 було повідомлено про дату судового засідання по телефону 067-663-75-10, телефонограму відповідач 2 прийняла особисто, крім того, під час телефонної розмови відповідач 2 повідомила, що отримала судову повістку та їй відомо про судове засідання на 08.11.2012 року (т. 2 а.с. 31).

Згідно ст. 74 ЦПК України судові повістки - про виклик та телеграми зі зворотнім повідомленням направлялись за зареєстрованим у вставленому законом порядку місця проживання фізичної особи - відповідача. У разі ж їх відсутності за даною адресою, вважається, що судовий виклик вручений належним чином. Повідомлення про причини неявки до суду від відповідача не надходило.

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).

Відповідно до ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.

Справа перебуває в провадженні суду з 12.04.2011 року, неявка відповідачів 2, 3 в судові засідання перешкоджає розгляду справи по суті та, на думку суду, свідчить про свідоме затягування розгляду справи відповідачами 2, 3, що є порушенням ч. 3 ст. 27 ЦПК України, згідно якої особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень представника позивача, з урахуванням належного повідомлення відповідачів 2, 3 про час, дату та місце проведення судових засідань, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності відповідачів 2, 3 та постановлення заочного рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, 01.04.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» та відповідачем 2 був укладений договір про іпотечний кредит № 818-0201025/ФК - 08, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» надало відповідачу 2 кредит у сумі 460 000 грн., строком з 01.04.2008 року по 31.03.2023 рік включно зі сплатою 14 % річних (т. 1 а.с. 10 - 19).

В забезпечення виконання відповідачем 2 зобов'язань за договором про іпотечний кредит між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» та відповідачем 3 був укладений іпотечний договір № 818-0201025/Zфкіп-08 від 01.04.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий № 935. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме двокімнатна квартира зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном загальною площею 45, 70 кв.м., житловою площею 29, 60 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 20-25).

17.04.2008 року між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір відступлення прав вимоги № 729/08 (надалі за текстом - договір відступлення прав вимоги), за умовами якого відповідач 1 передав позивачу всі права вимоги за договором про іпотечний кредит та іпотечним договором.

17.04.2007 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» був укладений договір про обслуговування іпотечних кредитів № 5, згідно з яким позивач доручив, а товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» взяло на себе зобов'язання здійснювати обслуговування іпотечних кредитів, виданих відповідно до стандартів на підставі договору про іпотечний кредит та іпотечного договору (т. 1 а.с. 26 - 32).

17.04.2008 року додатковою угодою № 31 до договору про обслуговування між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», іпотечний кредит був переданий на обслуговування товариству з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк». Згідно з яким позивач доручив, а ТОВ «Укрпромбанк» взяв на себе зобов'язання здійснювати обслуговування іпотечних кредитів, виданих ТОВ «Укрпромбанк» відповідно до стандартів на підставі договору про іпотечний кредит та іпотечного договору (т. 1 а.с. 33 - 43)

Відповідач 2, всупереч умовам договору про іпотечний кредит не здійснює погашення сум кредиту Таким чином, станом на 10.06.2010 року за порушення умов договору про іпотечний кредит виникла заборгованість на загальну суму 432 963 грн. 23 коп., а саме: 408 888 грн. 80 коп. - основного боргу, 21 406 грн. 94 коп. -прострочені відсотки, 2 057 грн. 43 коп. - пені за прострочення сплати кредитних коштів, 610 грн. 06 коп. - інфляційні втрати, що підтверджено довідкою про стан заборгованості (т. 1 а.с. 9).

В подальшому позивачем було збільшено розмір позовних вимог, зокрема станом на 25.06.2012 року за порушення умов договору про іпотечний кредит виникла заборгованість на загальну суму 577 348 грн. 40 коп., а саме: 408 888 грн. 80 коп. - основного боргу, 122 741 грн. 44 коп. -прострочених відсотків, 37 321 грн. 06 коп. - пені за прострочення сплати кредитних коштів, 8 397 грн. 10 коп. - інфляційних втрат (т. 2 а.с. 14 - 17), що підтверджено довідкою про стан заборгованості (т. 2 а.с. 19 - 20).

Відповідно до п. 2.4 договору про іпотечний кредит, відповідач 2 зобов'язався щомісячно до 1 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відсотки ануітентними платежами в сумі не менше 2 555 грн. 56 коп. та здійснити остаточне погашення не пізніше 31.03.2023 року.

Згідно з п. 6.1 договору про іпотечний кредит, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених чинним законодавством України та цим договором.

У відповідності до п. 5.3.3 договору про іпотечний кредит, встановлено, що відповідач 2 зобов'язаний у разі порушення умов договору про іпотечний кредит та/або іпотечного договору на вимогу кредитора достроково повернути кредит з одночасною сплатою нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, штрафних санкцій.

Відповідно до п. 6.2 договору про іпотечний кредит, за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, відповідач 2 зобов'язується сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми несплаченого платежу, за кожен день прострочення.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку» (надалі за текстом - ЗУ «Про іпотеку»), майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно до п. 4.1 іпотечного договору, іпотокодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання своїх зобов'язань, вони не будуть виконані.

Пунктом 1.1 іпотечного договору встановлено, що іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язань, що випливає з договору про іпотечний кредит, передає, а іпотеко держатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме: нерухоме майно загальною площею 45, 70 кв.м., житловою площею 29, 60 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Згідно ст. 203 ЦК України (надалі за текстом - ЦК України) загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України). Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Підстави припинення зобов'язань зазначені в ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України. За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. ст. 6, 627 ЦК України у цивільних правовідносинах проголошений принцип свободи договору в сулу якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з у рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що договір про іпотечний кредит та іпотечний договір були підписані сторонами, тобто за правилом ч. 1 ст. 638 ЦК України є укладеними, оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, застережень до договору не висловлювали.

Згідно до ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, а відтак, відповідачі несуть солідарну відповідальність за кредитним договором.

Статтею 610 ЦК України під порушенням зобов'язання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплаті процентів у разі прострочення повернення чергової частини позики.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, у відповідності до ст. 629 ЦК України.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Однак, згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Відповідно до ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розрахунки позивача з посиланнями на належні та допустимі докази відповідачами спростовані не були.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач 2 не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість в загальному розмірі - 577 348 грн. 40 коп., а саме: 408 888 грн. 80 коп. - основного боргу, 122 741 грн. 44 коп. -прострочених відсотків, 37 321 грн. 06 коп. - пені за прострочення сплати кредитних коштів, 8 397 грн. 10 коп. - інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а відтак, з відповідачів 2, 3 солідарно підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 1 820 гривень.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ЗУ «Про іпотеку», ст. ст. 6, 11, 15, 203, 509, 525 - 526, 554, 598 - 601, 604 - 609, 610, 625, 629, 638, 1049 - 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3 - 14, 60, 79, 88, 209, 212 - 215, 224 - 233, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Державної іпотечної установи до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, пені та інфляційних витрат - задовольнити;

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Державної іпотечної установи (Код ЄДРПОУ 33304730) заборгованість за кредитним договором у розмірі 577 348 (п'ятсот сімдесят сім тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок, з яких: 408 888 (чотириста вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) гривень 80 копійок - основного боргу, 122 741 (сто двадцять дві тисячі сімсот сорок одна) гривня 44 копійки -відсотки, 37 321 (тридцять сім тисяч триста двадцять одна) гривня 06 копійок - пеня за прострочення сплати кредитних коштів, 8 397 (вісім тисяч триста дев'яносто сім) гривень 10 копійок - інфляційних втрат;

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Державної іпотечної установи (Код ЄДРПОУ 33304730) судові витрати 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень;

Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії;

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленого ЦПК України;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення; Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя В. В. Гребенюк